Зеленский внес законопроект о запрете судам обеспечивать иск путем приостановления запрета на въезд иностранцев

«Судебно-юридической газете» стал известен текст законопроекта Владимира Зеленского 5410 о внесении изменений в статью 151 Кодекса административного судопроизводства Украины.

Законопроект подписан автором, но не Зеленским, а секретарем СНБО Алексеем Даниловым.

«Законопроект разработан по инициативе СБУ по результатам рассмотрения на межведомственных совещаниях в Аппарате СНБО вопроса о приостановлении в судебном порядке решений СБУ о запрете въезда в Украину иностранцев или лиц без гражданства с участием уполномоченных представителей СБУ, Администрации Государственной погранслужбы, Кассационного административного суда в составе Верховного Суда», - отмечает Данилов в пояснительной записке.

Статья 151 КАСУ касается порядка обеспечения иска в спорах гражданина с органами власти.

Законопроектом предлагается запретить судам принимать меры по обеспечению иска путем приостановления действия решений субъектов властных полномочий о запрете въезда в Украину иностранцев или лиц без гражданства, принимаемых по основаниям, указанным в абзацах 2-5 и 8 ч. 1 статьи 13 Закона «О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства», а также установления запрета или обязанности совершать определенные действия, вытекающие из таких решений.

Дословно это изменение звучит так:

«Не допускається забезпечення позову шляхом:

10) зупинення дії рішень суб'єктів владних повноважень про заборону в'їзду в Україну іноземців або осіб без громадянства, прийнятих на підставах, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому, п'ятому та восьмому частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також установлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії, що випливають з таких рішень».

Согласно с указанными абзацами Закона о правовом статусе иностранцев:

«В'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

• в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю;
• якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;
• якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;
• якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;
• якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в’їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в’їзду-виїзду».

В пояснительной записке сказано следующее.

«Аналіз практики застосування законодавства України у сфері забезпечення національної безпеки свідчить про необхідність удосконалення правового регулювання питань заборони в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства на підставі рішень суб'єктів владних повноважень, прийнятих відповідно до статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" в інтересах забезпечення національної безпеки України.

Так, згідно із Законом України "Про правовий статус іноземців  та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Служба безпеки України, орган охорони державного кордону, уповноважений підрозділ Національної поліції України уповноважені приймати рішення про заборону в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства строком на три роки (частина третя статті 13).

В'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства, зокрема, не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в'їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду (абзаци другий – п'ятий та восьмий частини першої статті 13).

Водночас центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Служба безпеки України, орган охорони державного кордону, уповноважений підрозділ Національної поліції України на сьогодні об'єктивно позбавлені можливості ефективно реалізовувати надані їм повноваження, оскільки досить часто дія прийнятих ними рішень про заборону в'їзду іноземців та осіб без громадянства   в Україну зупиняється на підставі ухвал адміністративних судів України, постановлених у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позовів.

Аргументом таких ухвал є те, що рішення про заборону в'їзду  в Україну не дає іноземцю або особі без громадянства змоги прибути в Україну та взяти особисту участь у розгляді справи в суді.

Поширення вказаної судової практики може мати наслідком:

втрату такого превентивного інструменту забезпечення національної безпеки, як заборона в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства;

створення умов для безперешкодного в'їзду в Україну і законного перебування на її території іноземців або осіб без громадянства, щодо яких є підозри в причетності до іноземних спеціальних служб, насамперед Російської Федерації, міжнародних терористичних, релігійно-екстремістських організацій, транснаціональних злочинних угруповань, а також до діяльності на шкоду Україні, зокрема розвідувальної, диверсійно-підривної, інформаційно-пропагандистської, спрямованої на розпалювання міжрелігійної та міжетнічної ворожнечі, поширення сепаратизму тощо.

У зв'язку з цим виникла необхідність підготовки проєкту Закону України "Про внесення зміни до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України".

Слід зазначити, що відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання у межах кожної держави.

За Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, унаслідок прийняття Закону не буде порушено балансу між захистом прав і свобод людини та забезпеченням державної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.