Підвищення стипендій не буде: профільний комітет відклав розгляд законопроекту

08:25, 15 июля 2021
Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув законопроект, яким пропонується встановити, що розмір стипендії має бути не меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму, а також вводиться відпрацювання студентів, які навчалися за бюджетні кошти.
Підвищення стипендій не буде: профільний комітет відклав розгляд законопроекту
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зняв з розгляду законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій (р.№ 4036, н.д. Тимошенко Ю., Цимбалюк М.) та про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій (р.№ 4036-1, н.д. Королевська Н. та інші). Депутати рекомендували авторам доопрацювати дані законопроекти.

Законопроект №4036 передбачає, що розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України, при цьому, розмір:

- мінімальної академічної стипендії не може бути меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;

- мінімальної соціальної стипендії не може бути меншим 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

За результатами розгляду законопроекту Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) висловило такі зауваження. Зокрема, експерти вказали, що всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу України та ст. 91 Регламенту Верховної Ради України, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У контексті зазначеного слід також звернути увагу на необхідність коригування дати набрання чинності законом (1 січня 2021 року). При цьому, потребують урахування вимоги ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якими «закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим».

В альтернативному законопроекті прописано, що для студентів розмір:

 мінімальної академічної стипендії не може бути меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць,

 мінімальної соціальної стипендії не може бути меншим 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;

розміри стипендій затверджуються на рівні не менше 150 відсотків фактичного прожиткового мінімуму та підвищуються для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також для осіб, на яких розповсюджується Закон України «Про престижність шахтарської праці». Також пропонується встановити, відповідний розмір мінімальних академічної та соціальної стипендій для молоді, яка отримує професійну (професійно-технічну), фахову передвищу освіту, а не тільки для студентів вишів (як це пропонує законопроект 4036).

В ході обговорення депутати підняли питання відпрацювання випускниками таких закладів, які навчалися за кошти бюджету.

Представник Міністерства освіти і науки України (МОН) вказав на недоліки законопроектів. На його думку, якщо брати фактичний розмір прожиткового мінімуму, то він не може бути використаний, аби здійснювати стипендіальне забезпечення, бо він використовується як статистичний показник і змінюється щомісяця, а щомісячне внесення змін до державного бюджету для зміни стипендіального забезпечення це «нереальна справа».

Стосовно пропозиції по відпрацюванню випускників, то він вказав, що з 2010 року проводиться законодавча база до відповідності Конституції. За його словами, особа може добровільно укласти угоду на відпрацювання на три роки і тоді отримує право на першочергове відпрацювання, саме тому, на його думку, недоцільно пов’язувати стипендіальне забезпечення і відпрацювання.

Врешті-решт, не дійшовши згоди, депутати вирішили, що автори мають законопроект доопрацювати.

Також депутати розглянули два законопроекти про внесення про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів (р. № 5555, Кабінет Міністрів України) та про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів (р. № 5555-1, н.д. Королевська Н. та інші).

Отже, кабмінівський законопроект пропонує визначити індивідуальний трудовий спір (ІТС) — розбіжності між працівником і власником або уповноваженим ним органом, що виникають після укладення трудового договору, до його укладення або після його припинення.

Предметом ІТС можуть бути питання укладення, зміни, припинення трудового договору, встановлення або зміни умов праці, оплати праці, виконання вимог законодавства про працю, угод, колективного чи трудового договору та інших вимог сторін індивідуального трудового спору щодо порушення їх прав.

Сторонами ІТС є працівник і власник або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка використовує найману працю. Стороною індивідуального трудового спору може бути також особа, яка раніше перебувала у трудових відносинах, а також особа, якій відмовили в укладенні трудового договору тощо.

ІТС розглядаються місцевими та апеляційними судами, а також Верховним Судом у встановленому законом порядку за позовними заявами:

  • працівника або власника або уповноваженого ним органу чи фізичної особи, яка використовує найману працю, щодо умов трудового договору;
  • осіб про укладення трудового договору;
  • інших осіб у випадках, передбачених законом.

Сторони індивідуального трудового спору можуть звернутися із письмовою заявою про розгляд ІТС, що підлягає обов’язковій реєстрації, до комісії по трудових спорах, якщо така комісія утворена.

Комісія по трудових спорах — орган, завданням якого є сприяння вирішенню індивідуального трудового спору шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень, усунення порушень прав сторін. ІТС  та їх примирення.

Така комісія утворюється на паритетних засадах із представників працівників та власника або уповноваженого ним органу чи фізичної особи, яка використовує найману працю.

Представники працівників обираються до комісії по трудових спорах загальними зборами первинної профспілкової організації або загальними зборами працівників.

Комісія обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря.

Рішення комісії по трудових спорах приймається за згодою між представниками сторін індивідуального трудового спору, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим.

Копії рішення комісії по трудових спорах у триденний строк вручаються сторонам ІТС.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінчення десяти днів, передбачених на його оскарження до місцевого суду.

У разі невиконання рішення, комісія по трудових спорах видає посвідчення, що має силу виконавчого листа.

У посвідченні зазначаються найменування органу, який прийняв рішення щодо трудового спору, дата прийняття і дата видачі та номер рішення, прізвище, ім’я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред’явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії по трудових спорах та печаткою комісії по трудових спорах.

Посвідчення не видається, якщо будь-яка із сторін індивідуального трудового спору звернулася у встановлений строк із заявою про вирішення трудового спору до місцевого суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Фізична особа має право звернутися до місцевого суд про вирішення ІТС, в тому числі щодо незаконного на її думку припинення трудового договору, в тримісячний строк з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.  Фізична особа має право звернутися до місцевого суду з позовом про стягнення належних їй сум заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат протягом трьох років з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення.

Якщо сторонами ІТС була ініційована процедура медіації, однак мирова угода за її результатами не була укладена, кожна зі сторін може звернутися до місцевого суду у місячний строк з дня отримання акту про відмову сторін від підписання мирової угоди, складеного медіатором.

У разі невиконання однією із сторін ІТС взятих на себе зобов’язань за мировою угодою, інша сторона має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня, визначеного в мировій угоді як термін виконання відповідного зобов’язання.

Власник має право звернутися до місцевого суду з позовом про вирішення індивідуального трудового спору в тримісячний строк, а в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди – протягом року з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав.

У разі незаконного припинення трудового договору з фізичною особою суд на її вимогу приймає рішення:

  • про поновлення її на попередній роботі;
  • про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік тощо.

Депутат від «Батьківщини» Юлія Тимошенко вказала, що в законопроекті обмежено строку протягом якого працівник може звернутися до місцевого суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати та періоду оплати та періоду оплату за який може бути відшкодований середній заробіток за рішенням суду. На її думку йде звуження прав людей.

Представник Федерації роботодавців вказав, що частими є випадки, коли людина свідомо не працює багато років, а потім отримує великі компенсації. Представник профспілок заперечив йому, вказавши, що в  державі чимало підприємств заборгували заробітну плату населенню, за його словами, зарплата виплачується невеликими частками, однак борги по більшій частині зберігаються.

Врешті комітет таки рекомендував схвалити за основу законопроект з «усіма сторонами соціального діалекту». Альтернативний було відхилено.

Серед цікавого варто виділити, що в ході обговорень голова Комітету Галина Третьякова сказала, що їй не дають говорити.

«Заберіть у мене посаду, аби я могла як решта депутатів висловлювати свою позицію». – сказала вона, коли депутати перебивали її. Королевська запропонувала написати їй заяву на звільнення. Третьякова подякувала і сказала, що напише заяву і посміялася.

В кінці Галина Третьякова запропонувала продовжити роботу комітету і після завершення сесії Верховної Ради. Наталія Королевська запропонувала працювати цілодобово, на що Третьякова відповіла, що комітет працює «на благо народу». Однак депутати не підтримали цю пропозицію.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що водіям дозволять заробляти на порушниках ПДР.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергій Дячук
    Сергій Дячук
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Юлія Черняк
    Юлія Черняк
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді