Судебная система в 2022 году получит меньше, чем в 2021-м: Рада приняла Бюджетную декларацию

11:36, 15 июля 2021
Расходы на оплату труда работников госорганов и судей в 2022-м останутся на уровне 2021 года: Рада одобрила Бюджетную декларацию.
Судебная система в 2022 году получит меньше, чем в 2021-м: Рада приняла Бюджетную декларацию
Источник фото: rada.gov.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

15 июля Верховная Рада одобрила Бюджетную декларацию на 2022-2024 годы с учетом своих рекомендаций.

Так, если в 2021 году суды первой и апелляционной инстанции получают с учетом добавленных 742 млн грн в общем 16,39 млрд грн, то на 2022 год предусмотрено меньше – 15,7 млрд грн. На 2023 и 2024 годы предусмотрена примерно такая же сумма.

При этом в Бюджетной декларации почему-то прописали рост процента нерешенных судами дел и падение процента решенных.

Так, Минфин прогнозирует соотношение «відсоток невирішених справ до загальної кількості справ, що надійшли на розгляд» в 101% на 2024 год.

Уровень доверия к правосудию, при этом, по мнению Минфина, меняться не будет и составит 40%.

 

Уменьшается и финансирование Верховного Суда. Если в 2021 году 2,35 млрд грн, то в 2022 году планируется заложить 1,97 млрд грн.

В документе также идет речь о том, что Кабмин изменит подходы к формированию фондов оплаты труда, денежного обеспечения и судейского вознаграждения, в частности, путем «отвязки» размеров должностных окладов от размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.

Так, в нем сказано, что на 2022 год расходы на оплату труда работников бюджетной сферы рассчитаны с учетом прогнозного размера должностного оклада работника I тарифного разряда ЕТС и прогнозного размера минимальной заработной платы; работников государственных органов, судей – на уровне 2021 года.

Расходы на 2023-2024 годы на оплату труда работников бюджетной сферы рассчитаны с учетом прогнозного размера должностного оклада работника I тарифного разряда ЕТС и прогнозного размера минимальной заработной платы; для работников государственных органов, судей – на уровне 2021 года.

«Правительство будет направлять усилия на изменение подходов к формированию фондов оплаты труда, денежного обеспечения и судейского вознаграждения, в частности, путем «отвязки» размеров должностных окладов от размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц», - отмечается в Бюджетной декларации.

Также отмечается, что сейчас в Раде находится ряд инициатив, которые касаются этой цели. Напомним, что 2 июня Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект 3515 авторства Галины Третьяковой, главы Комитета ВР по налоговой политике Даниила Гетманцева и др. депутатов «Слуги народа» о реформе прожиточного минимума и минимальной зарплаты. «Збільшення розміру прожиткового мінімуму призводить до необхідності проведення автоматичного перерахунку заробітної плати працівників бюджетної сфери та вишукання додаткових видатків бюджетів», - отмечается в пояснительной записке.

Что рекомендовали Минфину депутаты

Депутаты в своих рекомендациях обратили внимание, что с таким финансированием судебная система не выживет.

Так, в рекомендациях прописано:

«Кабінету міністрів України при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік і складанні Бюджетної декларації на 2023-2025 роки опрацювати та вжити заходів з вирішення питань щодо:

….

  • врахування положень Указу Президента України від 11 червня 2021 року № 231 «Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки», зокрема щодо організаційного забезпечення діяльності судів при визначенні обсягу видатків державного бюджету на забезпечення судової влади та розподілі таких видатків на здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя;
  • збільшення видатків державного бюджету Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства закордонних справ України, Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України (щодо Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Міністерства інфраструктури України (щодо Державної служби морського та річкового транспорту України), органам судової влади і суддівського врядування порівняно з відповідними показниками, передбаченими у Бюджетній декларації на 2022-2024 роки, додатково проаналізувавши потребу зазначених державних органів на належне виконання відповідних повноважень, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та за результатами оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах».

 Подписывайтесь на наш Telegram-канал и на Twitter, чтобы быть в курсе самых важных событий. 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Євген Чаку
    Євген Чаку
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду
  • Руслан Сидорович
    Руслан Сидорович
    член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України