Чи допускає закон фінансування дошкільної освіти за рахунок коштів батьків

08:07, 3 августа 2021
Оскаржуваний договір не порушує конституційного права дитини на безоплатну дошкільну освіту, оскільки закон допускає фінансування дошкільної освіти за рахунок коштів батьків.
Чи допускає закон фінансування дошкільної освіти за рахунок коштів батьків
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 607/23467/19, в якій досліджував питання порушення права на освіту.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до Управління освіти і науки Тернопільської міської ради, Тернопільського дошкільного навчального закладу № 30 Тернопільської міської ради про стягнення коштів.

Змінену позовну заяву мотивовано тим, що наказом Управління освіти і науки Тернопільської міської ради «Про встановлення плати за надання послуг у закладах дошкільної освіти для батьків, діти яких не зареєстровані у м. Тернополі» встановлено плату за надання послуг у закладах дошкільної освіти для батьків, діти яких не зареєстровані у м. Тернополі.

01 серпня 2018 року відповідно до пункту 6.1. цього наказу між позивачкою та Тернопільським дошкільним навчальним закладом Тернопільської міської ради укладено договір про надання освітніх послуг, за яким передбачалася оплата таких послуг. На виконання укладеного договору нею було сплачено 2 923,34 грн.

Згодом із засобів масової інформації жінка дізналася про рішення Тернопільського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 1940/1387/18, якими встановлено протиправність та нечинність наказу Управління освіти і науки Тернопільської міської ради. Ці судові рішення вказують про порушення конституційного права її сина на отримання доступної та безоплатної дошкільної освіти.

Ураховуючи викладене, позивачка просила стягнути на її користь з рахунку централізованої бухгалтерії дошкільних навчальних закладів комунальної власності Управління освіти і науки Тернопільської міської ради 2 923,34 грн, як наслідок застосування нікчемності правочину.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що закон допускає фінансування дошкільної освіти за рахунок коштів батьків. Договір укладено на підставі рішення Тернопільської міської ради «Про взаємовідносини з об`єднаними територіальними громадами (іншими органами місцевого самоврядування) у сфері надання послуг», яким передбачено можливість укладення іншими органами місцевого самоврядування з Тернопільською міською радою договорів про міжбюджетні трансферти, зокрема, для оплати здобуття дітьми-членами їхніх громад дошкільної освіти в садках м. Тернополя.

Водночас, у разі відсутності вказаної угоди про здійснення міжбюджетних трансфертів визначено, що громадяни, які отримують послуги в закладах м. Тернополя, але проживають за межами м. Тернополя мають право самостійно їх оплачувати виходячи з нормативу, який вказаний в додатку до цього рішення. На підставі цього рішення керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про дошкульну освіту», для реалізації можливості внесення батьківської плати було прийнято рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради «Про погодження примірної форми договору про надання освітніх послуг», яким погоджено форму договору про надання освітніх послуг, який заклади дошкільної освіти м. Тернополя можуть укладати з батьками. Пунктом 2 цього рішення закладам дошкільної освіти рекомендовано у випадку укладення договорів на надання, освітніх послуг використовувати Примірну форму договору. Зазначені рішення є чинними, в судовому порядку не оскаржувалися, і саме вони, а не скасований судом у справі № 1940/1387/18 наказ Управління освіти і науки Тернопільської міської ради, слугували підставою укладення позивачем спірного договору.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що згідно з частиною першою статті 79 Закону України «Про освіту» джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, зокрема, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів; інші джерела, не заборонені законодавством.

Розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату (частина п`ята статті 79 Закону України «Про освіту»).

ВС зазначив, що прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про освіту» внесено зміни до частини третьої статті 37 Закону України «Про дошкільну освіту», відповідно до яких джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути кошти батьків або осіб, які їх замінюють.

Колегія суддів погодилась із висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваний договір не порушує конституційне право її дитини на безоплатну дошкільну освіту, оскільки закон допускає фінансування дошкільної освіти за рахунок коштів батьків. Договір, який позивач вважає нікчемним, не є таким – ним не порушено публічний порядок, тому відсутні підстави вважати його нікчемним, у зв’язку із чим позовні вимоги про стягнення 2 923, 34 грн., сплачених за цим договором, є безпідставними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Також Верховний Суд звернув увагу позивачки на те, що вона не позбавлена можливості захистити свої права шляхом застосування інституту конституційної скарги (статті 55 і 56 Закону України «Про Конституційний Суд України») та оскарження рішення Тернопільської міської ради від 24 лютого 2017 року № 7/14/19 «Про взаємовідносини з об`єднаними територіальними громадами (іншими органами місцевого самоврядування) у сфері надання послуг» в порядку адміністративного судочинства.

Верховний Суд залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловив позицію стосовно підтвердження витрат на правову допомогу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

 

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду