Чи може бути призначена на посаду керівника закладу вищої освіти особа, яка підпадає під люстрацію

08:40, 26 октября 2021
КСУ розглянув справу за поданням народних депутатів щодо відповідності Конституції норм закону, які забороняють керувати вишами особами, які підпадають під люстрацію.
Чи може бути призначена на посаду керівника закладу вищої освіти особа, яка підпадає під люстрацію
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Конституційний Суд України (КСУ) закрив конституційне провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції норм закону «Про вищу освіту», згідно з яким не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов'язків) на посаду керівника закладу вищої освіти особа (ЗВО), яка підпадає під дію Закону України «Про очищення влади».

Обставини справи

Народні депутати вважали, що приписи закону не відповідають принципу верховенства права, а саме такому його елементу, як юридична визначеність, оскільки формулювання цього припису Закону та частини третьої статті 1 Закону України «Про очищення влади» призводять «до одночасного існування двох тлумачень цих норм у їх сукупності, що дуже суттєво різняться між собою». У конституційному поданні також наголошено, що «спеціальний Закон України «Про очищення влади» не називає посаду керівника закладу вищої освіти серед тих, що підпадають під його дію», заклад вищої освіти не є органом державної влади та місцевого самоврядування, а особа, що займає посаду його керівника, не бере участі в управлінні державними справами, не належить до державних службовців.

На думку депутатів, обмеження для кандидата на посаду керівника ЗВО не ґрунтується на спеціальних вимогах до праці на цій посаді, і оспорювана норма є дискримінаційною щодо реалізації особою конституційного права на працю.

Під час розгляду справи Велика палата КСУ дійшла висновку, що є підстави для закриття конституційного провадження з огляду на таке. Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» у конституційному поданні має зазначатися, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності акта  (його  окремих  положень).

Отже, суб'єкт права на конституційне подання, стверджуючи про невідповідність оспорюваного акта (його окремих положень) Основному Закону України, повинен обґрунтувати твердження щодо такої невідповідності.

Проте автори клопотання не навели аргументів щодо невідповідності Конституції,  а фактично  висловили  припущення щодо нечіткого визначення періоду застосування цього припису в часі та вказали на його законодавчу  недосконалість  і  неузгодженість  із  низкою  приписів Закону України «Про очищення влади», що не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваного припису. В КСУ вказали, що припущення не можна вважати аргументами на підтвердження неконституційності правових актів чи їх окремих положень; усунення неузгодженостей, суперечностей, розбіжностей між законами України не належить до повноважень КСУ; а саме вирішується в  законодавчому  порядку.

Також Суд вказав, що депутати не обґрунтували дискримінаційного характеру припису щодо реалізації конституційного права на працю, а лише процитували приписи Конституції, законів.

Раніше у КСУ розглянули справу щодо конституційності окремих положень закону про люстрацію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Богатих
    Інна Богатих
    заступник Міністра юстиції України
  • Ганна Самойлюк
    Ганна Самойлюк
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду