Чи є проведення службового розслідування щодо факту причетності до організації нападу на іншого працівника підставою для відсторонення від роботи: позиція ВС

08:19, 28 октября 2021
Позивача було відсторонено від виконання посадових обов’язків у зв’язку з отриманням під час проведення службового розслідування інформації про можливу причетність до організації нападу на іншого співробітника.
Чи є проведення службового розслідування щодо факту причетності до організації нападу на іншого працівника підставою для  відсторонення від роботи: позиція ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Статтею 46 КЗпП не передбачено такої підстави відсторонення працівника від роботи, як проведення службового розслідування щодо факту його причетності до організації нападу на іншого працівника. Зазначення у локальних актах підприємства додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи не є підставою для їх застосування. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження справу № 755/3373/19 за позовом особи до Публічного акціонерного товариства (ПАТ), Дочірнього підприємства (ДП) про усунення перешкод у виконанні посадових обов’язків шляхом скасування наказів, стягнення заробітної плати.

Обставини справи

У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ, Дочірнього підприємства про усунення перешкод у виконанні посадових обов`язків шляхом скасування наказів та стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що чоловік займає посаду начальника управління регіонального виробничого управління.

Наказом від 14 лютого 2019 року його відсторонено від виконання посадових обов`язків у зв`язку з отриманням під час проведення службового розслідування інформації про можливу причетність до організації нападу на головного метролога підприємства. Вказаний наказ став підставою для прийняття решти оскаржуваних наказів.

Позивач зазначав, що в статті 46 КЗпП визначені виключні підстави для відсторонення, які не підлягають вільному тлумаченню. Таке відсторонення можливе лише в межах закону, який регулює відповідні правовідносини. Жодного кримінального провадження відносно нього не відкрито, підозри правоохоронними органами не пред`явлено.

У зв`язку з зазначеним, оспорювані накази є незаконними та протиправними. Наказом «Про відсторонення» на період службового розслідування позивача відсторонено від виконання посадових обов`язків зі збереженням заробітної плати у розмірі посадового окладу. Однак посадовий оклад не включає щомісячні надбавки та премії, внаслідок чого йому нараховується менший розмір заробітної плати.

Враховуючи викладене, позивач просив суд зобов`язати ПАТ та ДП усунути перешкоди у виконанні ним посадових обов`язків, як начальника регіонального виробничого управління, скасувати наказ виконуючого обов`язки голови правління ПАТ про відсторонення від виконання посадових обов`язків.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано ПАТ скасувати наказ виконуючого обов`язки голови правління про відсторонення від виконання посадових обов`язків. Зобов`язано ДП скасувати наказ директора по особовому складу в частині відсторонення від виконання обов`язків начальника регіонального виробничого управління. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що у відповідачів не було правових підстав для відсторонення від виконання посадових обов`язків, обмеження допуску до об`єктів і транспортних засобів, обслуговування грошових коштів та матеріальних цінностей тощо на період службового розслідування.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційні скарги залишено без задоволення.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року, ДП просило скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Крім того, ДП зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 46 КЗпП України в частині відсторонення працівника від роботи в інших випадках, передбачених законодавством, яке має на меті відвернення та/або попередження негативних наслідків.

Також відповідач вказує, що КЗпП України не забороняє роботодавцю вносити до локальних нормативно-правових актів підприємства умови про відсторонення працівників від роботи.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів з огляду на таке. Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України. Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення від роботи – це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи. За змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом. Такої підстави відсторонення працівника, як проведення службового розслідування щодо факту його причетності до організації нападу на іншого працівника норма статті 46 КЗпП України не передбачає, а локальні акти підприємства не належать до законодавчих актів, тому зазначення у них додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи не є підставою для їх застосування, а у разі такого застосування не свідчить про його законність.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВщоб бути в курсі найважливіших подій.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Павло Прохоров
    Павло Прохоров
    суддя Київського районного суду м. Одеси