Новий закон про столицю: яких змін може зазнати структура керівництва Києвом

Вже не перший рік обговорюється питання зміни структури керівництва Києвом. Ще у 2019 році депутати партії «Слуга народу» внесли законопроект 2143-3 «Про місто Київ – столицю України». Наразі цей законопроект чекає на друге читання, яке от-от має відбутися.

Нагадаємо, у 2019 році цей проект вже був ухвалений у першому читанні. Однак потім після довгого доопрацювання надійшло багато зауважень від Головного юридичного управління. Тому проект повернули на доопрацювання.

Цікаво, що актуального тексту законопроекту до розгляду ще немає. На офіційному вебпорталі Верховної Ради України ми можемо побачити лише застарілу інформацію з цього приводу (текст від 15 вересня 2020 року). Тому про основні зміни у законопроекті ми чуємо лише зі слів політиків.

Так, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко у коментарі на каналі «Рада» зазначив, що на сьогодні цей законопроект «враховує зауваження міжнародних партнерів». Він вважає проект збалансованим, а саме в ньому, порівняно з іншими версіями законопроекту, за словами депутата:

• «прибрано територіальні громади районів в місті Київ;
• проведено процедуру забезпечення законності у відповідність з Законом «Про місцеві державні адміністрації»;
• запроваджено єдине начальство нагляду (тобто виключно голова КМДА зможе підписати вимогу про усунення порушень);
• видалено невластиві юридичні та юридично некоректні конструкції та терміни, які виходили далеко за межі гарантованих Конституцією особливостей місцевого самоврядування та виконавчої влади (такі, як місто вільних людей, засади сталого розвитку, не релевантні міжнародні конвенції, плебісцит, почесне звання, місто як сервіс);
• прибрано обтяжне урегулювання внутрішньої структури управління (наприклад, головний архітектор більше не зможе одноосібно приймати рішення);
• «вичищено» регулювання, яке дублює основний Закон «Про місцеві державні адміністрації»;
• прибрано конкретні назви виконавчих органів та специфічне регулювання (наприклад, київські магістрати, виконавчий офіс району, ратуша, контрактна служба в органах місцевого самоврядування);
• прибрано оплачуваність посади депутата Київської міської ради та обмеження діяльностей, які з цього випливають» («Зараз, коли депутати оплачуються, вони не можуть десь працювати, а це викликає конфлікт інтересів», – зазначає Андрій Клочко).

Загалом, Клочко заявляє: «Повинна бути загальнодержавна єдина система, яка дозволяє людям отримувати якісні послуги в місті Києві».

Також законопроект у фінальній версії передбачає, що перелік та межі районів у місті Києві встановлюються Київською міською радою за погодженням з Кабміном, з врахуванням пропозицій районних у місті Києві рад та результатів громадського обговорення. Порядок проведення такого громадського обговорення затверджується самою Київською міською радою.

Також Андрій Клочко згадав про зв’язаний законопроект Кабміну «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України» 4664.

Наразі, відмітив депутат у коментарі каналу «Рада», «перелік районів і межі районів встановлюється Кабінетом міністрів, але після прийняття запропонованого законопроекту, це відбуватиметься за поданням Київської  міської ради з урахуванням подання відповідних районних рад у м. Київ та з результатами громадського обговорення».

Крім того, відмічає він, «бюджет міста Києва буде складатися з самого бюджету Києва та бюджетів районів міста. Також Київська міська рада забезпечуватиме розмежування між міським та районними бюджетами на основі принципу субсидіарності», тобто більш прибутковий район не ділитиметься грошима з менш прибутковим. 

Думка чинного міського голови. Раніше мер Києва Віталій Кличко висловився про подання законопроекту на розгляд до міжнародних партнерів та Венеційської комісії. В свою чергу, як зазначає Клочко, «на даний час міжнародні партнери вже надали свій висновок». Скоріш за все, він мав на увазі висновок Ради Європи.

Рада Європи рекомендує «передбачити певні обмеження щодо адміністративного нагляду за делегованими повноваженням; адже існуватиме ризик того, що Київський магістрат стане звичайним виконавцем рішень Київської міської державної адміністрації, а насправді – органом з подвійним підпорядкуванням як міській владі, так і державній адміністрації». Також згідно висновку Ради Європи, деякі реформаторські положення законопроекту потребують перегляду з метою забезпечення відповідності вимогам Хартії, іншим стандартам Ради Європи та усталеній європейській практиці. Зокрема однією з рекомендацій є прибрати право голови Київської міської державної адміністрації брати участь і виступати на засіданнях Київської міської ради.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.