Верховний Суд назвав необхідні умови для визнання осіб членами сім’ї

Необхідною умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/18147/18.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, громадянки України та просила встановити факт її проживання із чоловіком однією сім’єю без реєстрації шлюбу понад п’ять років; визнати за нею, спадкоємицею четвертої черги за законом, право на спадкування майна померлого разом із спадкоємцем другої черги за законом. Визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на частину квартири. 

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що помер чоловік, після смерті якого відкрилась спадщина на частину квартири, яка належала йому на підставі договору дарування кімнати. Інша частина цієї квартири належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Зазначала, що з квітня 2010 року вона з чоловіком почали проживати однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство, мали спільний побут, виконували взаємні права та обов`язки. У результаті спільної праці та за спільні кошти сім’ї вони придбавала меблі, побутову техніку, комп’ютер, зробили ремонт у квартирі, разом сплачували комунальні послуги. Реєструвати шлюб не поспішали, оскільки в цьому не було потреби.

У чоловіка є рідна сестра, яка згідно з законом є спадкоємицею другої черги. Вказувала, що її чоловік страждав на хворобу серця, у 2016 році переніс інфаркт міокарду, після чого майже постійно хворів, перебував на обліку в  лікаря-кардіолога, дуже рідко виходив з дому, догляд за  ним та ведення домашнього господарства здійснювала вона.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з  їх  недоведеності, оскільки належних та достатніх доказів, які б свідчили про  проживання однієї сім`єю позивача та померлого, ведення ними спільного господарства та наявність у них спільного бюджету, позивач не надала.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно  враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із  спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Необхідною умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Так, на підтвердження своїх доводів щодо проживання з чоловіком однією сім`єю як чоловік та жінка позивач надала суду: договір про надання послуг з  утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; рахунок-фактуру, згідно з  яким її чоловік придбав люстру; договори про виготовлення металопластикових конструкцій, укладені з нею за  адресою доставки конструкцій; рахунок з оплати по замовленню щодо придбання плитки, у якому покупцем значиться інша особа; договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та  прибудинкових територій із забезпечення надання послуг у житловому будинку, укладений між нею та КП «К»; договір про користування електричною енергією за цією ж адресою, укладений між нею та ПАТ «Київенерго»; акт приймання на абонентський облік засобів обліку води, у якому вона зазначена абонентом; договір про користування електричною енергією; а також фотокартки.

Дослідивши надані позивачем докази, суди дійшли висновку, що такі не  підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю позивача та  померлого як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з грудня 2010 року по  час смерті, адже свідчать про утримання квартири (придбання товарів для її облаштування, проведення ремонтних робіт, укладення договорів на  постачання послуг) позивачем та померлим як її співвласниками.

При цьому наявні в матеріалах справи фотокартки суди вважали неналежним доказом, який би свідчив про проживання однієї сім`єю позивача та померлого, оскільки не доводять будь-яких обставин про сумісне проживання останніх як  сім`ї та ведення спільного господарства, а показання свідків не містять інформації, яка б свідчила про усталені сімейні стосунки між позивачем та її чоловіком з грудня 2010 року до дня його смерті.

Таким чином, установивши, що позивач не надала належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт її проживання однією сім`ю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до дня відкриття спадщини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що відсутні підстави вважати, що вона набула право на спадкування майна після його смерті, у зв`язку з чим правильно відмовив у задоволенні позову.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку квартири: позиція ВС.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.