Не відповідає Конституції: що не так із законопроектом про реєстрацію місця проживання онлайн

Головне юридичне управління дало свій висновок щодо законопроекту № 5463 про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні, яке сьогодні на другому читанні розгляне Верховна Рада.

Зокрема, ГЮУ ВР зазначає, що проектом передбачається, що інформація, яка буде зібрана внаслідок декларування чи реєстрації місця проживання, буде акумулюватися та вільно поширюватися («міжвідомча електронна взаємодія») між реєстрами територіальних громад відомчою інформаційною системою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України та іншими інформаційно-комунікаційними системами.

Порядок міжвідомчої електронної взаємодії між згаданими інформаційно-комунікаційними системами затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

При цьому передбачається, що повноваження органів реєстрації щодо обміну інформацією буде здійснюватися відповідно до положень законодавства, а не законів.

Таким чином, Кабінету Міністрів України та органам реєстрації надається можливість здійснювати на підзаконному рівні (своїми актами) регулювання процесів, що пов'язані не тільки з технологічними аспектами передачі охоронюваної законом інформації, а і з реалізацією прав громадян та їх гарантій.

Окремо слід звернути увагу на положення пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту, згідно з яким для створення реєстрів територіальних громад за запитом органу реєстрації органи ведення Державного реєстру виборців одноразово передаватимуть на електронному носії протягом 10 днів з дня надходження такого запиту відомості Державного реєстру виборців про громадян України - жителів відповідних сіл, селищ, міст, виборчі адреси яких включають зареєстроване місце проживання та дані, зазначені у пунктах 1-9, 11 частини восьмої статті 8 Закону України «Про Державний реєстр виборців». Зазначена інформація також передаватиметься до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб за його запитом.

Таким чином, на законодавчому рівні пропонується визначити, що відомості, які збиралися повноважними на те державними органами у фізичних осіб (суб'єктів персональних даних) на певні законні цілі (зрозумілі та передбачувані для осіб), будуть вільно оброблятися іншими державними органами для реалізації інших цілей, що можуть бути несумісні з цілями, для яких їх від початку збирали. Відтак, використовуючи відповідний нормотворчий прийом, законодавець фактично нівелює закріплені Конституцією і законами України засади передбачуваності поширення охоронюваної законом інформації. При цьому законопроектом не передбачається жодних змін до законів України, що врегульовують правовий режим функціонування вказаних державних реєстрів.

Натомість частиною другою статті 2 Закону України «Про Державний реєстр виборців» передбачено, що база даних Державного реєстру виборців, будь-яка її частина, копія бази даних або її частини, персональні дані виборців, що містяться у базі даних Реєстру, можуть використовуватися лише для цілей, передбачених статтею 26 цього ж Закону (положення щодо подібності цілей ведення Державного реєстру виборців з цілями, визначеними цим законопроектом, у статті 26 вказаного Закону відсутні).

Відтак, зважаючи на логіку та зміст цього законопроекту, технологічному спрощенню процесу реєстрації місця проживання (в першу чергу для державних органів) надається перевага над реалізацією та захистом права фізичної особи на приватне та сімейне життя.

«Відповідні положення законопроекту суперечать вимогам Конституції України та правовим позиціям Конституційного Суду України, не відповідають міжнародним актам, не узгоджуються із актами такої ж юридичної сили, не враховують практику Європейського суду з прав людини», - зазначають експерти ГЮУ ВР.

У цілому, проектом закону передбачається регулювання відносин у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг, які забезпечують внесення до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи за паперовою заявою особи  або за її декларацією в електронній формі.

У зауваженнях зазначається, що при цьому формування та ведення цього реєстру, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи на території територіальної громади забезпечує відповідний орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради.

Водночас частиною другою статті 4 законопроекту передбачено, що порядок реєстрації, зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, порядок ведення, надання та передачі інформації з реєстру територіальної громади встановлюється Кабінетом Міністрів України.

«Відтак, вбачається порушення конституційної моделі організації влади в наділенні Кабінету Міністрів України повноваженнями щодо визначення засад, встановлених законами відповідно до статті 92 Конституції України, та відповідно суперечить частині другій статті 19  Конституції України», - йдеться у зауваженнях.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що змінитися після ухвалення законопроекту про реєстрацію місця проживання онлайн.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.