Верховний Суд висловився щодо обов’язковості призначення експертизи

08:02, 29 ноября 2021
Імперативність призначення експертизи має обмежений характер, оскільки не стосується таких випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент.
Верховний Суд висловився щодо обов’язковості призначення експертизи
Джерело фото: iStock

Імперативність призначення експертизи має обмежений характер, оскільки не стосується таких випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 148/427/18.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік, використовуючи допомогу жителів села, які не були обізнані про дійсність його намірів, перебуваючи в п`ятнадцятому кварталі плодового саду, на ґрунті неприязних відносин з іншою особою, переслідуючи єдиний умисел, спрямований на вчинення умисного знищення майна в особливо великих розмірах, а саме багаторічних насаджень дерев яблунь, розташованих у даному кварталі саду, за допомогою бензопил здійснили повне відокремлення 130 дерев породи яблуня, які росли на території земельної ділянки, що належить на праві приватної власності потерпілому, чим спричинили йому майнову шкоду на суму 385 384,52 грн, та 120 дерев породи яблуня, які росли на території земельної ділянки, що належить другому потерпілому, чим спричинили йому майнову шкоду на суму 359 120,97 грн.

За вироком місцевого суду двох чоловіків засуджено за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців кожному.  Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що виходячи з аналізу положень статей 55, 61, 62, 91, 127, 128, 130, 170, 242, 291 КПК України під шкодою у кримінальному провадженні розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона у результаті викрадення, знищення або пошкодження майна, або шкода, завдана безпосередньо особі, її здоров`ю, діловій репутації внаслідок протиправної поведінки іншої особи.

Так, майнова шкода, як наслідок злочину, має вартісну форму та полягає у безпосередньому зменшенні матеріального блага особи, у позбавленні її можливості одержати заплановані доходи, а також у понесенні особою будь-яких додаткових майнових витрат.

Також ВС зазначив, що у кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слід розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди.

Тобто, положення п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України спрямовано насамперед на визначення правильної кваліфікації злочинів, за умови, що розмір шкоди є ознакою складу злочину або його кваліфікуючою ознакою, а також на забезпечення повноти досудового розслідування та забезпечення достовірності інформації, яка відображується в підсумкових рішеннях стадії досудового розслідування, враховуючи, що згідно з п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, окрім іншого, має містити відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Таким чином п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII має імперативний характер щодо обов`язковості призначення експертизи у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.

Однак така імперативність має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою  інших, крім експертизи, джерел доказування.

ВС зауважив, що у решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, оспорюючи свою винуватість у вчиненні інкримінованого їм злочину, з поміж іншого, під час судового розгляду наголошували, що зрізані в саду яблуні засохли та не плодоносили, у тому числі й з цих підстав було прийнято рішення про їх порубку.

Разом з тим, з викладених у вироку суду показань потерпілих вбачається, що засуджені після того, як в судовому порядку їм було заборонено користуватися багаторічними насадженнями та земельними ділянками, спочатку повністю зібрали урожай, а потім 18 липня 2016 року зрізали дерева.

За таких обставин, оскільки у цьому кримінальному провадженні безпосереднім об`єктом злочину є багаторічні насадження - дерева яблунь, які можуть мати різні ідентифікаційні ознаки (сорт, вік, якість плоду тощо), а також враховуючи наявні протилежні відомості від сторін кримінального провадження щодо стану дерев та їх плодоносних властивостей, колегія суддів вважає, що визначення майнової шкоди у даному випадку неможливо достовірно встановити без спеціальних знань шляхом проведення простих арифметичних розрахунків.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у даному кримінальному провадженні визначення розміру заподіяної майнової шкоди впливає на правильність правової кваліфікації дій засуджених, оскільки розмір такої шкоди є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 194 КК України.

Таким чином, оскільки місцевим судом під час судового розгляду у визначеному законом порядку не встановлено розміру заподіяної майнової шкоди у кримінальному провадженні, то вирок суду не можна вважати таким, що відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України.

Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Youtube «Право ТВ», а також на нашу сторінку в Facebook та на Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Владимир Зеленский: собранные деньги помощи должны идти напрямую Украине
Владимир Зеленский: собранные деньги помощи должны идти напрямую Украине
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Віталій Галаган
    Віталій Галаган
    суддя Дніпровського районного суду міста Києва
  • Олена Губська
    Олена Губська
    суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
  • Яна Іваненко
    Яна Іваненко
    суддя Вищого адміністративного суду України
загрузка...