Яким буде Вищий суд з питань інтелектуальної власності та які у нього будуть повноваження

11:15, 4 января 2022
Коли запрацює Вищий IP-суд та що потрапило в перелік справ, які він буде розглядати.
Яким буде Вищий суд з питань інтелектуальної власності та які у нього будуть повноваження

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який визначає засади організації та діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а також вимоги до суддів цього суду (проект Закону про Вищий суд з питань інтелектуальної власності № 6487 від 29.12.2021).

Передбачається, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності є постійно діючим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.

Порядок судочинства та юрисдикція Вищого суду з питань інтелектуальної власності визначаються Господарським процесуальним кодексом України.

Яким буде склад Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Вищий суд з питань інтелектуальної власності діє у складі:

  • суддів, які здійснюють правосуддя у першій інстанції;

- Апеляційної палати для перегляду в апеляційному порядку судових рішень, ухвалених Вищим судом з питань інтелектуальної власності як судом першої інстанції.

Вищому суду з питань інтелектуальної власності нададуть такі повноваження:

- здійснює правосуддя у справах, віднесених законом до його юрисдикції, як суд першої та апеляційної інстанцій;

- аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у справах, віднесених до його юрисдикції, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд;

- готує пропозиції щодо вдосконалення законів та інших нормативно-правових актів, які стосуються організації та діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності, оприлюднює їх на своєму офіційному вебсайті;

- може з'ясовувати думку органів, організацій і осіб, які мають теоретичні та практичні знання у сфері інтелектуальної власності;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого суду з питань інтелектуальної власності поширюється на всю територію України.

Хто може стати суддею Вищого суду з питань інтелектуальної власності

На посаду судді першої інстанції Вищого суду з питань інтелектуальної власності може бути призначений громадянин України, який відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, передбаченим Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а також відповідає одній з таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді щодо розгляду справ у галузі права інтелектуальної власності щонайменше три роки або має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років;

2) має досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше п'ять років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше п'ять років;

4) має науковий ступінь у галузі знань (наук), пов'язаних зі сферою інтелектуальної власності, та стаж наукової роботи у цій сфері щонайменше п'ять років;

5) має досвід діяльності атестованого судового експерта у сфері інтелектуальної власності щонайменше п’ять років;

6) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) щонайменше п'ять років.

На посаду судді Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності може бути призначений громадянин України, який відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, передбаченим Законом України «Про судоустрій і статус судді», а також відповідає одній з таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді щодо розгляду справ у галузі права інтелектуальної власності щонайменше п’ять років або має стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

2) має досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше сім років;

4) має науковий ступінь у галузі знань (наук), пов'язаних зі сферою інтелектуальної власності, та стаж наукової роботи у цій сфері щонайменше сім років;

5) має досвід діяльності атестованого судового експерта у сфері інтелектуальної власності щонайменше сім років;

6) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) щонайменше сім років.

З метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття посади судді першої інстанції Вищого суду з питань інтелектуальної власності та його Апеляційної палати кандидат на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України крім документів, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», також документи, які підтверджують дотримання вищезазначених вимог.

Переведення суддів інших судів на посади суддів першої інстанції Вищого суду з питань інтелектуальної власності та його Апеляційної палати без проведення конкурсу або в порядку застосування дисциплінарного стягнення, відрядження суддів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності не допускається.

Суддям Вищого суду з питань інтелектуальної власності, поряд із передбаченими Законом України «Про судоустрій і статус суддів» заходами підтримання кваліфікації суддів, створюються умови для задоволення потреб в особистому професійному зростанні, підвищенні рівня професійної компетентності з питань судочинства із залученням до процесу навчання Національної школи суддів України, інших національних інституцій, Всесвітньої організації інтелектуальної власності та спеціалізованих міжнародних організацій.

Голова Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності обирається в порядку та здійснює повноваження, що передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Секретар судової палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності обирається в порядку та здійснює повноваження, що передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Перебування судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності на посадах Голови чи заступника Голови, голови Апеляційної палати чи секретаря судової палати не звільняє його від здійснення повноважень судді, передбачених законом.

Місцезнаходженням Вищого суду з питань інтелектуальної власності стане місто Київ.

Апеляційна палата Вищого суду з питань інтелектуальної власності не може розміщуватися в будівлі, в якій Вищий суд інтелектуальної власності здійснює правосуддя як суд першої інстанції.

Апарат Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Організаційне забезпечення роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності здійснюється апаратом Вищого суду з питань інтелектуальної власності відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

В апараті Вищого суду з питань інтелектуальної власності утворюється самостійний структурний підрозділ для організаційного забезпечення роботи Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Голова Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності контролює ефективність діяльності самостійного структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності, вносить пропозиції про призначення на посаду керівника цього підрозділу та погоджує його звільнення з посади, вносить подання про заохочення або накладення на нього дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства, погоджує проект положення про такий структурний підрозділ та зміни до цього положення.

Одночасно вносять зміни в Господарський процесуальний кодекс та КАСУ. В останньому, зокрема, буде зазначатися, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції господарських судів та Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Щодо змін до ГПК, то вони полягають в такому:

- Вищий суд з питань інтелектуальної власності буде розглядати справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:

справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси, у тому числі оскарження рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності, Національного органу інтелектуальної власності та його Апеляційної палати, з визначених цим пунктом питань;

справи про визнання торговельної марки добре відомою за наявності спору про право;

справи у спорах щодо прав суб’єктів авторського права та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права та суміжними правами;

справи у спорах щодо укладання, зміни, визнання недійсним, визнання дійсним і виконання договору чи іншого правочину щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

про оскарження рішень митного органу, пов’язаних з веденням реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, та щодо призупинення митного оформлення товарів, що порушують право інтелектуальної власності.

Якщо в позовній заяві об’єднано декілька вимог, пов’язаних підставами виникнення чи поданими доказами, одна з яких підлягає розгляду Вищим судом з питань інтелектуальної власності, а інша - господарським судом, справа буде розглядатися Вищим судом з питань інтелектуальної власності.

  • Положення про розгляд справи у Вищому суді з питань інтелектуальної власності колегією суддів у складі трьох суддів із кодексу виключається;

- Суд не зможе збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків:

1) витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів;

2) неподання органом або його службовою особою чи посадовою особою доказів, необхідних для вирішення спору у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду, щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

- Забезпечення доказів у справах, які належать до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, будуть розглядатися виключно цим судом;

- Заявником та боржником в наказному провадженні стануть також фізичні особи.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності буде розглядати справи у спорах, віднесених до його юрисдикції, незалежно від того, чи є учасником правовідносин, з яких виник спір, фізична особа, яка не є підприємцем.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повинна буде завершити конкурси, раніше розпочаті щодо посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності та його Апеляційної палати, за правилами, які діяли на день початку таких конкурсів та з урахуванням вже проведених етапів таких конкурсів.

За результатами проведених конкурсів будуть призначені судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Апеляційної палати цього суду.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розпочне роботу за умови призначення щонайменше двох третин від загальної, визначеної в установленому порядку кількості суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, у тому числі щонайменше половини від визначеної в установленому порядку кількості суддів Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Не пізніше ніж через двадцять календарних днів з дня призначення суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності найстарший за віком суддя Вищого суду з питань інтелектуальної власності скликає збори суддів цього суду для вирішення питання про визначення дня початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності та вирішення організаційних питань діяльності суду.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розпочинає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті «Голос України» повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Справи, віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, провадження у яких відкрито судами першої та апеляційної інстанцій до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, розглядаються у відповідному суді за процесуальними правилами, які діяли до набрання чинності новим Законом.

Якщо до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності провадження у справі, віднесеній до його юрисдикції, судом першої та апеляційної інстанції не було відкрито, суди відповідні матеріали передають до Вищого суду з питань інтелектуальної власності за розпорядженням керівника апарату суду, до якого вони подані, протягом тридцяти днів з дня початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Неоскаржені судові рішення у справах, віднесених до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, ухвалені судами першої інстанції до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, набирають законної сили в порядку та у строки, встановлені процесуальним законом, за яким таке рішення ухвалено.

Судові рішення у справах, віднесених до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, які ухвалені судами першої інстанції до дня початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України у строки, визначені процесуальним законом, за яким ухвалено рішення суду першої інстанції.

Касаційний перегляд судових рішень у справах, віднесених до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, розгляд яких не закінчено до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України, на підставі якого ухвалені оскаржувані судові рішення.

Касаційний перегляд судових рішень у справах, віднесених до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, за касаційними скаргами, які надійшли до Верховного Суду та щодо яких не відкрито провадження після початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Раніше Велика Палата Верховного суду з’ясовувала, як правильно обчислювати стаж роботи на посаді судді.

Також «Судово-юридична газета» писала про те, що Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає дискреційне повноваження.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Госсекретарь США Энтони Блинкен и глава МИД Дмитрий Кулеба дают пресс-конференцию, ПРЯМОЙ ЭФИР
Госсекретарь США Энтони Блинкен и глава МИД Дмитрий Кулеба дают пресс-конференцию, ПРЯМОЙ ЭФИР
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Смирнов
    Андрій Смирнов
    заступник керівника Офісу Президента України
  • Людмила Бившева
    Людмила Бившева
    суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
  • Валерій Лашевич
    Валерій Лашевич
    суддя Київського апеляційного суду
  • Євгенія Тополюк
    Євгенія Тополюк
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Тетяна Варварська
    Тетяна Варварська
    заступник директора Національного антикорупційного бюро України
загрузка...