До Цивільного кодексу, ГПК, ЦПК та КАСУ внесуть зміни

Комітет з питань цифрової трансформації 26 січня рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону № 6173 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації».

«Прийняття закону пришвидшить інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу і максимально наблизить положення національного законодавства до європейських вимог у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг», - зазначають автори.

Зміни до Цивільного кодексу

Зокрема, у статті 207 Цивільного кодексу, яка регулює вимоги до письмової форми правочину, пропонується прописати, що при вчиненні правочинів допускається використання:

• факсимільного відтворення власноручного підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання – у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою домовленістю сторін, у якій повинні міститися зразки факсимільного відтворення їхніх власноручних підписів;
• електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису – у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за домовленістю сторін.

Окрім того, автори пропонують надати право неповнолітнім (14-18 років) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.

Зміни до ЦПК, ГПК, КАСУ

У Господарському процесуальному кодексі встановлюється, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Наразі у відповідній ч. 8 статті 42 ГПК закріплено: якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Також автори пропонують визначити, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено електронний підпис відповідно до вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

А «судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (в разі колегіального розгляду – кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії)».

Аналогічні зміни вносяться до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства (див. порівняльну таблицю).

Як зазначають автори законопроекту, державне регулювання у сфері електронної ідентифікації, що пропонується запровадити проектом акта, прискорить початок активного використання та подальший розвиток технологій електронної ідентифікації за паспортом громадянина України у формі картки, в яку імплантовано безконтактний електронний носій (CardID), мобільного електронного підпису (MobileID), банківської електронної ідентифікації (BankID), електронної ідентифікації за допомогою мобільного застосунку у смартфоні або планшеті (SmartID).

«Внаслідок значного розширення регулювання у сфері електронної ідентифікації назву Закону України «Про електронні довірчі послуги» пропонується змінити на Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Крім того, проект акта передбачає перегляд положень, що стосуються використання електронних довірчих послуг, зокрема, випадків обов’язкового використання кваліфікованих електронних підписів та печаток, сертифікатів відкритих ключів, на яких вони базуються, а також створення законодавчих передумов для використання інших видів електронних підписів та печаток.

На сьогодні в Україні реалізується експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів»).

Особливістю використання удосконаленого електронного підпису чи печатки є забезпечення можливості користувача електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації застосовувати в якості носія особистого ключа електронного підпису звичайний файловий носій (наприклад, USB-Flash, CD, DVD) – на відміну від кваліфікованого електронного підпису чи печатки, особистий ключ якого обов’язково повинен зберігатися в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищений носій особистого ключа або токен).

Використання удосконалених електронних підписів та печаток у випадках, передбачених законодавством, значно скорочує витрати користувачів електронних довірчих послуг на придбання носія особистого ключа.

Водночас проектом акта пропонується зняти обмеження щодо використання електронних печаток виключно юридичними особами.

Так, створювачами електронних печаток зможуть бути фізичні особи – підприємці для реалізації повноважень та функцій у визначених законодавством випадках, зокрема для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій відповідно до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Також проектом акта пропонується забезпечити можливість віддаленої ідентифікації особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Впровадження механізмів віддаленої ідентифікації особи та підтвердження даних про неї, в тому числі для отримання електронних довірчих послуг, набувають особливої актуальності у зв’язку із вжиттям заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2.

Наразі така можливість Законом України «Про електронні довірчі послуги» не передбачена – на відміну від статті 24 Регламенту (ЄС)
№ 910/2014, яка встановлює загальні вимоги до кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг під час здійснення такої ідентифікації.

З метою забезпечення можливості здійснення віддаленої ідентифікації фізичних осіб для безоплатного отримання ними кваліфікованих електронних довірчих послуг прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 785 «Про реалізацію експериментального проекту щодо використання віддаленого кваліфікованого електронного підпису Смарт-Дія».

З огляду на зазначене положення Закону України «Про електронні довірчі послуги» повинні стати основою для забезпечення можливості здійснення віддаленої ідентифікації особи для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Проектом акта пропонується детальніше врегулювати питання сертифікації засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що проводитиметься органами з оцінки відповідності, які акредитовані національним органом України з акредитації на проведення такої сертифікації.

Положення проекту акта передбачають поступову відмову від державної експертизи у сфері криптографічного та/або технічного захисту інформації, а також побудови кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг комплексної системи захисту інформації, віддавши перевагу незалежному аудиту органами з оцінки відповідності та побудові системи управління інформаційною безпекою, що відповідає передовим світовим практикам.

Зазначене сприятиме створенню в Україні органів з оцінки відповідності у сфері електронних довірчих послуг.

Одним із питань, на вирішення яких спрямований проект акта, є забезпечення можливості заміни надавача електронних довірчих послуг за спільною згодою сторін або у разі правонаступництва з метою забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг їх користувачам.

Також проектом акта пропонується врегулювати використання псевдонімів під час отримання послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, як це врегульовано Регламентом (ЄС) № 910/2014.

Крім того, уточнення потребують повноваження органів державної влади, що здійснюють державне регулювання у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Так, у зв’язку зі створенням Міністерства цифрової трансформації України, реорганізувавши Державне агентство з питань електронного урядування України шляхом перетворення, а також зосередження в зазначеному Міністерстві повноважень у сферах електронних довірчих послуг, у тому числі виконання функцій центрального засвідчувального органу (раніше виконувало Міністерство юстиції України) та електронної ідентифікації, постала необхідність перегляду повноважень органів, що здійснюють державне регулювання у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», від 18 вересня 2019 року № 856 «Питання Міністерства цифрової трансформації», від 11 грудня 2019 року № 1068 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»).

Проектом акта пропонується, серед іншого, встановити розмір адміністративного збору за внесення відомостей про кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг до Довірчого списку та щодо схеми електронної ідентифікації до переліку схем електронної ідентифікації у сфері електронного урядування, а також визначити адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Водночас за результатами міжнародного експертного оцінювання положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» на відповідність законодавству Європейського Союзу надано пропозиції щодо доповнення та уточнення понятійного апарату зазначеного Закону.

Враховуючи викладене, Закон України «Про електронні довірчі послуги» пропонується доповнити визначеннями понять: атрибут, інформаційний обмін, кваліфікована електронна позначка часу, кваліфікована реєстрована електронна доставка, некваліфікований надавач електронних довірчих послуг, сертифікат електронного підпису, сертифікат автентифікації вебсайту, сертифікат електронної печатки, кваліфікований сертифікат електронного підпису, кваліфікований сертифікат електронної печатки, надавач послуг електронної ідентифікації, послуга електронної ідентифікації.

Крім того, за більш як десятиліття існування сфери електронного цифрового підпису, запровадженої Законом України «Про електронний цифровий підпис», низка законодавчих актів України включила в себе положення щодо особливостей використання електронного цифрового підпису в певних сферах суспільних відносин. Водночас Закон України «Про електронний цифровий підпис» втратив чинність у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги». У зв’язку з цим положення деяких законодавчих актів України потребують приведення у відповідність із Законом України «Про електронні довірчі послуги», зокрема в частині забезпечення застосування нового понятійного апарату, запровадженого у зв’язку з прийняттям зазначеного Закону.

Також проектом акта пропонується застосувати більш гнучке регулювання щодо використання електронних довірчих послуг та засобів електронної ідентифікації різних рівнів довіри, що базуватиметься на оцінці ризиків. Таке регулювання забезпечить зменшення фінансового навантаження на користувачів електронних довірчих послуг та послуг електронної ідентифікації.

З огляду на зазначене, вісімдесят законодавчих актів України потребують внесення змін з метою запровадження реформи, спрямованої, серед іншого, на поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до публічних (у тому числі адміністративних) послуг за допомогою послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Крім того, відповідних змін потребують Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Податковий кодекс України та Митний кодекс України, зміни до яких пропонується внести окремими законопроектами з огляду на те, що цими законодавчими актами України встановлено особливий порядок внесення змін до них», - вказують автори проекту.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.