Суд рассмотрел дело во время воздушной тревоги, признав неявку участника как повторную: какой позиции придерживается апелляционный суд

13:06, 28 марта 2023
При решении вопроса о наличии оснований для отложения рассмотрения дела, в котором к началу судебного заседания объявлен сигнал «воздушная тревога» суд должен руководствоваться приоритетом сохранения жизни и здоровья человека, - Киевский апелляционный суд.
Суд рассмотрел дело во время воздушной тревоги, признав неявку участника как повторную: какой позиции придерживается апелляционный суд
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Как отметил во время форума во Львове 24 марта председатель Верховного Суда Всеволод Князев, суды продолжают рассматривать дела даже во время воздушных тревог.

Вместе с тем, как известно, во время воздушных тревог, в частности, в Киеве останавливается работа общественного транспорта, поэтому лица, не имеющие собственного авто, не могут оперативно добраться до суда. Особенно сложна ситуация для жителей левого берега Киева.

Впрочем, некоторые районные суды Киева время от времени признают отсутствие стороны в судебном заседании, которая имела место во время или сразу после тревоги, как повторную неявку в заседание.

Киевский апелляционный суд в ряде дел указал, что это нарушение прав участников процесса.

Так, апелляционный суд отметил, что при решении вопроса о наличии оснований для отложения рассмотрения дела, в котором к началу судебного заседания объявлен сигнал «воздушная тревога», суд должен руководствоваться приоритетом сохранения жизни и здоровья человека, а обязанностью суда является содействие участникам судебного процесса в реализации ими процессуальных прав, в частности на участие в судебном разбирательстве, и исходить из того, что отсутствующий участник дела не явился в судебное заседание по объективным и уважительным причинам, при отсутствии ходатайства о рассмотрении дела в его отсутствие.

 При этом обстоятельства объявления сигнала «воздушная тревога» в определенном регионе следует считать общеизвестными, то есть не требующими доказывания, а неявка в судебное заседание участников дела может быть вызвана такой чрезвычайной ситуацией, которая объективно делает невозможным преждевременное представление ходатайства об отложении рассмотрения дела по этих причин.

Зокрема у справі №753/6941/22 від 31 січня 2023 року Київський апеляційний суд розглянув наступну ситуацію.

У липні 2022 року батько звернувся із позовом, у якому просив визнати місце проживання малолітньої дитини разом з ним. Ухвалою Дарницького райсуду Києва від 24 листопада 2022 року позовну заяву батька залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК.

В апеляційній скарзі адвокат вказує, що залишаючи без розгляду позовну заяву, суд посилається на факт повторної неявки позивача у судове засідання, однак, такі висновки не відповідають обставинам справи, оскільки 20.10.2022 доступ до приміщення суду був обмежений (закритий на вхід) через сигнал повітряної тривоги, тривалість якого припадала на час слухання справи, з огляду на ту обставину, що ще до того, як у представника позивача з`явилась можливість зайти до приміщення суду після оголошення відбою повітряної тривоги представнику вже надійшло СМС повідомлення із новою датою слухання, а тому не можна погодить із висновками суду про те, що представник позивача не з`явився на судове засідання 20.10.2022, а неявку в судове засідання 24.11.2022 слід вважати повторною, як то зазначив суд.

Колегія суддів Київського апеляційного суду апеляційну скаргу задовольнила, виходячи з наступного.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Згідно  вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,  суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишаючи без розгляду позов батька, суд першої інстанції виходив з того, що останній повторно не з`явився у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду цивільної справи та не цікавився провадженням у справі.

Між тим, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, враховуючи наступне.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, верховенство права це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

У практиці Європейського суду з прав людини зазначається, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 Рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Diya 97 проти України», справа № 19164/04).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розглядом на 13 вересня 2022 року.

Відповідно до справи, представник позивача був присутній в судовому засіданні 13.09.2022, де судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.10.2022 о 10 год. 00 хв.

Так, з протоколу судового засідання від 20.10.2022 убачається, що судове засідання не відбулося, з огляду на неявку сторін та не повідомлення ними причин такої неявки. Розгляд справи відкладено до 24.11.2022 на 14 год. 00 хв.

24.11.2022 судовий розгляд справи було завершено з підстав повторної неявки позивача у судове засідання шляхом  залишення позову без розгляду.

Між тим, таких висновків районний суд дійшов передчасно.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Убачається, що в судовому засіданні 13.08.2022 представник позивача був присутній та повідомлений про дату наступного розгляду справи, призначене  на 10 год. 00 хв. 20.10.2022.  

У протоколі судового засідання від 20.10.2022 зазначено, що сторони у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Між тим має місце загальновідомий факт про те, що 20.10.2022 у період часу з 09 год. 30 хв. до 11 год. 33 хв. у м. Києві була оголошена повітряна тривога, що підтверджується також і листом Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу КМР (КМДА).

Зі скріншоту сайту Судової влади України убачається, що Дарницький районний суд м. Києва на сайті розмістив інформацію для відвідувачів суду про необхідність залишення приміщення суду під час повітряної тривоги, з огляду на відсутність у ньому укриття.

Також апеляційний суд вважає зазначити наступне.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

Таким чином, не можна вважати, що неявка в судове засідання 24.11.2022 є повторною, оскільки 20.10.22 судове засідання, яке було призначене на 10 год. 00 хв. не відбулося із за повітряної тривоги, яка тривала з 09 год. 30 хв. до 11 год. 33 хв., тобто почалася до початку призначеного часу судового засідання.

Зазначене свідчить про передчасність висновків районного суду про наявність правових підстав до залишення  позову без розгляду  на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, остільки  ознака повторності неявки позивача у судове засідання, відсутня.

В іншій справі №757/48614/21  (рішення від 14 лютого 2023 року) Київський апеляційний суд розглядав ситуацію, коли ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року зустрічну позовну заяву залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача за зустрічним позовом в судове засідання без поважних причин.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, особа подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що вона та її представник не являлись до суду 19 жовтня 2022 pоку, виключно з підстав неможливості здійснити таку явку у зв`язку з військовою агресією російської федерації, про що завчасно повідомили суд, шляхом направлення відповідного клопотання по електронній пошті.

Звертає увагу на те, що 18 жовтня 2022 року російською федерацією було вчинено ракетний обстріл території України, у тому числі і м. Києва.

Повітряна тривога у м. Києві тривала фактично безперервно.

На сайті Печерського суду м. Києва було розміщено оголошення, в якому було зазначено, що «з метою уникнення загрози життю, здоров`ю та безпеці працівників та відвідувачів суду питання про розгляд у судових засіданнях решти судових справ вирішуватиметься суддями з урахуванням явки учасників справи та передбаченої законом процесуальної необхідності, та за наявності на те підстав відкладатиметься. Про дату та час судового розгляду учасники таких судових проваджень будуть повідомлені у встановленому процесуальним законодавством порядку».

Зважаючи на вищевикладене, 18 жовтня 2022 року представник зателефонував до канцелярії Печерського районного суду м. Києва та запитав, чи проводяться в цей день судові засідання та чи будуть вони проводитись 19 жовтня 2022 року.

Працівником канцелярії суду було повідомлено, що оскільки постійно лунає повітряна тривога, то фактично всі судові справи знімаються з розгляду.

Також, було повідомлено, що у разі продовження ракетних обстрілів і 19 жовтня 2022 року на сайті буде розміщено відповідне повідомлення, про те, що справи будуть зняті з розгляду.

Також було рекомендовано подати до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись до суду за наслідком здійснення ракетних обстрілів російською федерацією, і в такому випадку справа буде обов`язково знята з розгляду, як і зазначено в оголошенні, що розміщене на офіційному сайті суду.

18 жовтня 2022 року представником по електронній пошті було направлено клопотання про відкладення розгляду справи (з накладеним цифровим підписом).

В клопотанні було наголошено на тому, що його клієнт «не визнає заявлений до неї позов, повністю підтримує поданий нею зустрічний позов у даній справі та має бажання бути особисто присутньою при розгляді даної справи в суді та надати свої доводи щодо суті спору, у тому числі і докази того, що первинний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі».

Однак через ракетні обстріли, у тому числі і по території м. Києва, вони не можуть з`явитись до суду у визначену дату та час.

19 жовтня 2022 року на сайті Печерського районного суду м. Києва було розміщено оголошення в якому було зазначено, що «Вжиті першочергові заходи організації роботи суддів та працівників апарату Печерського районного суду міста Києва забезпечили розгляд суддями в передбаченому процесуальним законом порядку термінових судових справ та справ у відсутність учасників судових проваджень за наявності на те підстав.

Питання про розгляд у судових засіданнях решти судових справ вирішується суддями з урахуванням явки учасників справи та передбаченої законом процесуальної необхідності, та за наявності на те підстав відкладається з метою уникнення загрози життю, здоров`ю та безпеці працівників та відвідувачів суду. Про дату та час судового розгляду учасники таких судових проваджень будуть повідомлені у встановленому процесуальним, законодавством, порядку».

19 жовтня 2022 року знову продовжились ракетні обстріли у тому числі і території м. Києва, фактично безупинно лунала повітряна тривога, над містом працювали засоби протиповітряної оборони, що не дало можливості представнику 19 жовтня 2022 року з`явитись до суду у встановлений час, оскільки він мав перебувати у бомбосховищі, у відповідності до рекомендацій.

При цьому, прибути до суду у час, коли повітряна тривога не лунала, можливості не було, оскільки представник проживає у м. Бровари.

Київський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з тих же підстав, які були зазначені у вищезгаданій справі 753/6941/22.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду