Собеседования с кандидатами на должности членов ВККС: текстовая трансляция, день второй

Высший совет правосудия 3 мая 2023 года продолжает собеседования с кандидатами на 16 должностей членов Высшей квалификационной комиссии судей.

Собеседования с кандидатами на должности членов ВККС будут продолжаться до 12 мая.

Как проходили собеседования с четырьмя первыми кандидатами на должности членов ВККС 2 мая, можно узнать из текстовой трансляции «Судебно-юридической газеты».

3 мая собеседования состоятся со следующими кандидатами:

ДАВИДОВИЧ Ирина Игоревна – доцент кафедры уголовно-правовой политики и уголовного права Учебно-научного института права КНУ им. Т. Шевченко.

ДУХ Ярослав Михайлович – руководитель отдела по работе с сообщениями о коррупции и контрольной деятельности Управления защиты разоблачителей и обработки сообщений о коррупции Департамента предотвращения и выявления коррупции НАПК.

КОБЕЦКАЯ Надежда Романовна – профессор кафедры трудового, экологического и аграрного права Учебно-научного юридического института национального университета Прикарпатья им. В. Стефаника

Козлов Андрей Георгиевич – адвокат, член ВККС в 2016-2019 годах.

17:50 Другий день співбесід з кандидатами завершився.

16:00 Останній на сьогодні кандидат - КОЗЛОВ Андрій Георгійович, адвокат, член ВККС у 2016-2019 роках. Доповідач – член ВРП Віталій Саліхов.

Андрія Козлова можна у певній мірі вважати членом «старої команди», яка були дотична до відомих процесів у судовій владі часів президента Петра Порошенка. Одна з причин перезавантаження ВККС у 2019 році, в тому числі, полягала у бажанні нової влади позбутись “старих облич”, які в тій чи іншій мірі дискредитували себе. За задумом судової реформи Президента Володимира Зеленського, новий склад ВККС повинен складатись з людей, які не мають навіть потенційного стосунку до жодних політичних діячів.

Андрій Козлов повідомив, що почав працювати ще студентом у 1997 році. Юридична діяльність кандидата фактично почалась з адвокатської компанії «Василь Кісіль і партнери».

Кандидат, як адвокат, у 1990-ті та 2000-ні роки займався кількома відомими справами, зокрема, пов’язаними із забороною акцій протесту («Україна без Кучми») та гучними авіакатастрофами (ЯК-42 у 1997 році в Греції та ТУ-154 над Чорним морем у 2001 році).

В останні роки Андрій Козлов намагався займатися криптовалютою.

Хобі кандидата – нумізматика, колекціонуванням монет Андрій Козлов займається професійно.

За даними доповідача, щодо кандидата у 2015 році податковою був складений акт та застосовані відповідні санкції щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Відповідний штраф був кандидатом сплачений.

Віталій Саліхов зазначив, що у 2018 році під час кваліфікаційного оцінювання суддів, перед співбесідою з одним із суддів, стався випадок, коли Андрій Козлов нібито вимовив фразу – «розстріляти» (з сильним акцентом як у Й. Сталіна), яка потрапила на відеозапис співбесіди.

Андрій Козлов зазначив, що слово «розстріляти» жодним чином не стосувалося судді – перед співбесідою з суддею члени колегії Комісії дивилися т. з. «стендап», а потім просто процитували його в залі ВККС, не маючи когось конкретно на увазі. До того ж Андрій Козлов зазначив, що він особисто такого слова не вимовляв, а голос на відеозапису жіночий.

Втім, Віталій Саліхов зазначив, що це взагалі дивна ситуація, адже вказаний суддя потім звільнився, а упередженість колегії ВККС внаслідок необережного висловлювання констатувала Велика Палата Верховного Суду.

Також Віталій Саліхов зазначив що відомо, що Андрій Козлов під час роботи у ВККС заявив про наявність у нього 44 окремих думок. Втім, вдалося відшукати оформлену письмово лише одну окрему думку кандидата.

Андрій Козлов повідомив, що деякі окреми думки були колективними, крім того, у кандидата було велике навантаження і він часто просто не встигав фізично оформлювати свої окреми думки. У червні 2019 року Андрій Козлов був звільнений з посади члена ВККС і письмове оформлення окремих думок взагалі втратило актуальність.

У відповідь голова ВРП Григорий Усик повідомив, що якщо член ВККС вже оголосив про наявність окремої думки, то згідно з регламентом Комісії, вона має бути оформлена письмово.

Щодо періодичної незгоди у 2019 році з іншими членами ВККС, Андрій Козлов зазначив, що він не погоджувався з трактуванням колегами підходів до визнання деяких суддів такими, що відповідають займаній посаді під час кваліфікаційного оцінювання. Фактично, за словами кандидата, мова йшла про те, щоб залишити на посадах тих суддів, які не відповідали займаним посадам.

На думку кандидата, процедуру кваліфікаційного оцінювання потрібно вдосконалити, зокрема, треба приділити більшу увагу психологічному тестуванню.

Також, між ВККС та ГРД потрібно встановити чіткі «правила гри» та знайти «золоту середину» для їх ефективної діяльності.

Крім того, слід вирішити питання більш ніж 300 суддів, у яких вже давно завершився п’ятирічний термін повноважень.

Удосконалення потребує і організація роботи самої ВККС, яка повинна стати більш ефективною, зокрема, більше працювати в колегіях, а не палатах.

Наостанок, Андрій Козлов зазначив, що Рада правосуддя повинна прорахувати реальну потребу України в суддях, оскільки потреба країни в суддях зараз може бути меншою, ніж це передбачено штатними розкладами.

14:10 Співбесіду пройшла кандидат КОБЕЦЬКА Надія Романівна – професор кафедри трудового, екологічного та аграрного права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Доповідач – член ВРП Тетяна Бондаренко.

Кандидат є доктором юридичних наук. Заслужений працівник освіти України. Є фахівцем з питань екологічного та аграрного права. Має право на адвокатську діяльність. Є також експертом з освітніх програм.

На думку Надії Кобецької, новий склад ВККС має добре попрацювати над регламентними, нормативними та методологічними документами.

Також, ВККС треба чітко визначитись з критеріями доброчесності і погодити їх з ВРП, РСУ та ГРД.

Необхідно запровадити ефективну диджиталізацію ВККС, оскільки це значно спростить роботу членам ВККС та секретаріату Комісії.

Також, для позитивного авторитету правосуддя, необхідно запровадити активну інформаційну популяризацію діяльності судової влади. Судовій владі необхідно приділити увагу соціальним мережам, пояснювати судові рішення доступною громадянам мовою.

Мережа місцевих судів в Україні, на думку кандидата, має бути побудована з урахуванням кількості населення та навантаження на суддів.

Підготовку кандидатів на посади суддів, на думку Надії Кобецької, потрібно скоротити та дещо спростити. Майбутні судді повинні розуміти сутність проблем, а «завалювати» їх навчальним матеріалом не потрібно.

Кандидат також повідомила, що критика майбутньої ВККС повинна сприйматись адекватно. 

На думку Надії Кобецької, рішення майбутнього складу ВККС повинні бути добре вмотивовані та зрозумілі суддям, кандидатам в судді та громадянам.  

Кандидат зазначила, що головна проблема, яка впливає на авторитет судової влади – корупція.

Також, Надія Кобецька зазначила, що з огляду на специфіку діяльності ВККС, їй, як потенційному члену ВККС, можуть бути непотрібні глибокі знання в судових процедурах, питаннях судочинства та судоустрою. За кордоном, за даними кандидата, є випадки, коли в структурах, аналогічних ВККС, взагалі є представники, які не мають юридичної освіти.

Донька кандидата навчається у Польщі.

12:10 Наступний кандидат ДУХ Ярослав Михайлович, який працює керівником відділу роботи з повідомленнями про корупцію та контрольної діяльності Управління захисту викривачів та обробки повідомлень про корупцію Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК. Доповідач – член ВРП Тетяна Бондаренко.

До НАЗК кандидат працював в прокуратурі та в НАБУ. Є учасником бойових дій. Також кандидат брав участь у доборі на посади суддів місцевих судів 2017 року, однак не подолав етап вступного іспиту. Зараз Ярослав Дух служить в ЗСУ на посаді помічника командира батальйону з правової роботи.

Ярослав Дух зразу ж повідомив, що до тієї інформації, що він вже повідомив під час співбесіди з Конкурсною комісією з добору членів ВККС, йому додати фактично нічого. Відтак, самопрезентації кандидата не буде, і він просить зразу ставити йому питання.

Кандидат коротко повідомив про свої досягнення в НАЗК, а також зазначив що під час роботи в прокуратурі суди часто були «не на його стороні». Втім, він уточнив, що мова переважно йде про рішення судів ще 1990-х – 2000-х років, коли Ярослав Дух працював в прокуратурі.

Член ВРП Тетяна Бондаренко зазначила, що в останні десять років кандидат неодноразово змінював місце роботи.

Ярослав Дух розповів, що з прокуратури він пішов після того, як у 2014 році розпочалася її реформа, оскільки у певній мірі він не був згодний з концепцією реформи та звуженням повноважень прокуратури. Подальший перехід з НАБУ в НАЗК був пов’язаний з бажанням кандидата зробити НАЗК ефективною інституцією та запрошенням деяких посадових осіб НАЗК. При цьому посаду детектива НАБУ він вирішив змінити на керівну роботу в апараті НАЗК.

На думку кандидата, було б непогано застосувати в судовій владі систему «єдиного вікна», тобто коли позов можна подати в будь-який суд першої інстанції, а далі він вже буде розглянутий суддями за спеціалізацією.

Ярослав Дух повідомив, що суди мають бути позбавлені політичного впливу з боку влади. Він зазначив, що раніше виникали питання щодо потрапляння у Верховний Суд і Вищий антикорупційний суд деяких суддів.  

Чимала кількість питань стосувалася досвіду роботи кандидата в правоохоронних органах, в НАЗК, відомих кандидату проявів суддівської недоброчесності, а також засобах боротьби з корупцією в судовій владі.

«Ви справляєте враження сильної та вольової людини», - повідомила кандидату член ВРП Тетяна Бондаренко

«Я не вважаю себе достатньо організованою людиною, я більше люблю спілкуватися з людьми», - відповів Ярослав Дух 

У 2022 році кандидат скоїв ДТП, був визнаний судом винним у дорожньо-транспортній пригоді та отримав штраф. Зараз досі не вирішено питання відшкодування постраждалій стороні, оскільки аварія відбулася за участю автомобіля «Укрпошти».

Кандидат повідомив, що має декілька одиниць вогнепальної зброї, які потрібні йому для військової служби.

На думку Ярослава Духа, процедуру добору на посади суддів необхідно скоротити та передбачити можливість спеціалізованої підготовки кандидатів online.

Першою справою, яку має вирішити ВККС, на думку кандидата – це завершення кваліфікаційного оцінювання суддів. Наступний крок – заповнення вакансій в апеляційних судах.  

Майбутньому складу ВККС також буде потрібно налагодити конструктивні відносини з ГРД. Також, буде необхідно провести певний аудит попередньої діяльності ВККС.

Судова влада, на думку кандидата, в цілому має бути максимально діджиталізована. Також, необхідно якісно готувати працівників апаратів судів та органів судової влади.

Втім, після запитань голови ВС Всеволода Князєва, виявилося, що у нормах Закону «Про судоустрій і статус суддів» Ярослав Дух орієнтується не зовсім добре.

11:40 Кандидат Ірина Давидович має 41 наукову публікацію з кримінально-правової тематики. У 2018 році брала участь у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду ВС (кандидат не пройшла етап іспиту - практичного завдання). У 2020-2021 роках була секретарем конкурсної комісії з добору членів Ради громадського контролю ДБР.

Серед колишніх студентів Ірини Давидович – народні депутати, представники правоохоронних відомств, працівники НАЗК, чиновники.

Кандидат розпочала співбесіду дещо незвично. «Я хочу поговорити з вами про своє бачення ідеального судді», - повідомила Ірина Давидович.

«Ідеальний суддя повинен мати настільки високий рівень професійної компетенції і бути настільки високоосвіченою людиною, щоб він міг не тільки знати та застосовувати закон, а мати сміливість, якщо бачить, що роз’яснення вищих судових інстанції є такими, що суперечать закону, прийняти обґрунтоване рішення всупереч рекомендаціям. Ідеальний суддя, у разі прогалини в законі, все одно повинен розглянути справу і заповнити цю прогалину», - розповіла кандидат. Також, ідеальний суддя повинен вміти протистояти тиску.

Також, Ірина Давидович повідомила, що штучний інтелект не зможе замінити суддю, а може лише допомагати суддям в практичних питаннях, наприклад, під час пошуку судової практики.

Ірина Давидович також підтримала суддю Воловецького райсуду Закарпатської області Софію Софілканич, яка у березні винесла резонансне рішення по справі щодо зґвалтування трьома підлітками неповнолітньої дівчини.

Ірина Давидович повідомила, що зазначене рішення суду вони обговорювали із студентами і дійшли висновку, що рішення судді є законним та обґрунтованим.

Також, Ірина Давидович зазначила, що в суспільстві потрібно виховувати довіру та повагу до судової влади.

Втім, на думку кандидата, українські судді повинні бути доброчесними, а їх доброчесність не повинна викликати сумніви у суспільства.

Ірина Давидович також повідомила, що не любить людей, які кажуть неправду та допускають несправедливість до інших.

На питання Дмитра Лук’янова, де та як знайти ідеальних суддів, Ірина Давидович повідомила, що ВККС буде потрібно багато працювати та проводити ретельні відбори на посади суддів, що дозволить відібрати ідеальних суддів та з часом збільшити їх частку в суддівському корпусі.

Дмитро Лук’янов звернув увагу, що на захист дисертації кандидата юридичних наук у Ірини Давидович вийшло не менше 13 років, хоча зазвичай в Україні це 3-4 роки.

Кандидат відповіла, що вона не надто переймається вченими званнями та посадами, до того ж на кафедрі, де вона працює, тривалий строк написання дисертацій є нормою. Втім, з часом вона планує захистити і дисертацію доктора наук.

Щодо невдачі на конкурсі у ККС ВС у 2018 році, Ірина Давидович зазначила, що практичне завдання під час відповідного іспиту було низької якості, а його правильне вирішення в принципі було дискусійним.

Також вона розповіла, що у 2017 році їй пропонували за два тижні розробити модельні завдання для кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Втім, кандидат тоді відмовилась, оскільки не вважала, що з таким підходом можна досягти високої якості практичних завдань.

Чоловік Ірини Давидович працює у Національному антикорупційному бюро на посаді керівника відділу розвитку та супроводу IT- інфраструктури управління інформаційних технологій НАБУ. Посадова інструкція чоловіка кандидата не передбачає виконання ним безпосередніх функцій працівника правоохоронного органу.

Також, Ірина Давидович повідомила про те, що фактично не користується соціальними мережами та різними мессенджерами.

Ірина Давидович зазначила, що підтримує ідею обрання суддів місцевих судів громадянами. Це, на думку кандидата, зможе відновити довіру до суддів серед громадян.

Крім того, на думку кандидата, якісно підготовлений юрист може працювати суддею вже з 25 років.

Також, Ірина Давидович підтримує ідею створення військових судів.  

Кандидат зазначила, що зможе звільнитись з посади члена ВККС, якщо їй не вдасться побудувати конструктивні та ділові відносини з іншими членами Комісії. 

Наостанок, кандидат попросила ВРП надати учасникам конкурсу на посади членів ВККС вмотивовані висновки, навіть тим кандидатам, які не стануть членами ВККС.

10:15 Другий день співбесід розпочався. Перший сьогодні кандидат – ДАВИДОВИЧ Ірина Ігорівна – доцент кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т. Шевченка. Доповідач - заступник голови ВРП Дмитро Лук'янов.

Напомним, что ранее «Судебно-юридическая газета» сообщала, чем руководствовалась Конкурсная комиссия по отбору членов ВККС, когда определяла список из 32 лучших кандидатов.

Также «Судебно-юридическая газета» сообщала о доверенных лицах кандидатов на должности членов ВККС, которые предоставили им соответствующие рекомендации.

Кроме того, «Судебно-юридическая газета» сообщала, как в Высшем совете правосудия произошло распределение рекомендаций между членами ВСП.

Также, «Судебно-юридическая газета» проанализировала проблемные моменты конкурса на должности членов ВККС

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.