Що не так з конкурсом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів: аналіз

Конкурс на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів офіційно завершився.

15 березня 2023 року Конкурсна комісія з добору членів ВККС надала список з 32 кращих, на її думку, кандидатів, з яких Вища рада правосуддя вже скоро має обрати 16 членів ВККС.

Серед кандидатів, які отримали рекомендації – 22 адвокати, науковця-правника, представника правоохоронних та лише 10 суддів. 

«Судово-юридична газета» пропонує згадати основні проблеми конкурсу, що вже став частиною історії.

Конкурс на посади членів ВККС міг розпочатися раніше

Конкурс на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів міг розпочатися раніше. Повний склад Конкурсної комісії з добору членів ВККС (3 судді, делеговані Радою суддів України, та 3 міжнародних експерти) Вища рада правосуддя призначила ще 17 вересня 2021 року.

Втім, далі тривалий час справи не рухались.

Виявилось, що 3 «міжнародних» члена Комісії – Тед Зажечни, Роберт Брукхейсен та Стівен Маркман не надто квапляться починати роботу.  

У жовтні 2021 року Вища рада правосуддя та Рада суддів України навіть висловили з цього приводу незадоволення, зазначивши, що фактично мова йде про блокування іноземними експертами роботи Конкурсної комісії.

В якийсь момент «міжнародники» просто перестали виходити на зв'язок, залишивши українську сторону лише здогадуватись о справжніх причинах подібної поведінки.

Втім, судячи з подальшого розвитку подій, суб’єкти делегування міжнародних експертів у склад Конкурсної комісії (тобто, посольства США, ЄС тощо), просто чекали створення ще одного органу за участю «міжнародників» - Етичної ради, а також спостерігали, чим закінчиться історія із самою Вищою радою правосуддя.

У листопаді 2021 року, нагадаємо, Етична рада була створена. Серед іншого вона мала перевірити і доброчесність діючих на той час членів ВРП.

Рада правосуддя на той час вже отримала «чорну мітку», як від іноземних партнерів України, так і від української влади та громадськості, а тому фактично була приречена. Тим більше, що громадськістю тоді було публічно проголошено – «нових членів ВККС має призначати тільки оновлений склад ВРП».

У підсумку, лише після того, як Етична рада стала реальністю, міжнародні експерти «вийшли на зв'язок».

У листопаді 2021 року в Києві відбулась перша зустріч Конкурсної комісії за участю міжнародних експертів. Втім, подальша робота Конкурсної комісії знов відбувалась не надто швидко. Лише 21 січня 2022 року були обрані голова та заступник голови Комісії, а вторгнення РФ в Україну через місяць відклало проведення конкурсу на півроку.

Умови конкурсу були максимально спрощені, а члени Конкурсної комісії отримали величезну дискрецію

Умови конкурсу від початку викликали багато запитань.

Так, Конкурсна комісія з самого початку відмовилась від будь-яких іспитів чи психологічних тестувань для кандидатів.

Замість цього Комісія проголосила, що для того, щоб отримати допуск до співбесід, кандидати повинні якісно написати мотиваційний лист.

У підсумку, з 301 кандидата, які подали документи на конкурс, до співбесід були допущені 64.

Втім, що ж за такі зразкові мотиваційні листи написали 64 кандидати, досі залишається невідомим.

При цьому, вже під час співбесід кандидат, представник НАЗК Ярослав Дух прямо зазначив, що писав свій мотиваційний лист «формально» і цей лист не зовсім коректно відображає погляди кандидата на проблеми судової влади.

Положення про проведення конкурсу та Методологія оцінювання кандидатів на посади, розроблені Комісією, ніби навмисно були складені надто «узагальнено» і фактично зводились до того, що кандидат на посаду члена ВККС має бути «незалежним», «доброчесним», «чесним», «непідкупним», «спроможним працювати наполегливо» тощо.

Також залишилось загадкою, як члени Конкурсної комісії змогли оцінити професійну компетентність кандидатів, з урахуванням того, що будь яких іспитів чи тестувань кандидати не складали.

Крім того, Комісія з самого початку зазначила, що будь-яких пояснень, чому один кандидат йде далі, а інший вибуває з конкурсу, не буде (так званий «позитивній відбір»).

У підсумку, кандидати, які або взагалі не були допущені до співбесід, або співбесіди для них виявилися невдалими, можуть лише здогадуватись, чим вони гірше за тих кандидатів, що увійшли до «списку 32-х».

Ймовірно, спрощення умов конкурсу було обумовлено єдиною метою – уникнути критики за відбір/чи не відбір, тих чи інших кандидатів, а разом з тим і можливих судових позовів з цього приводу.

Більшість членів Конкурсної комісії у 2016-2019 роках в тому чи іншому статусі брали участь у конкурсних процедурах або кваліфікаційному оцінюванні суддів і добре запам’ятали, скільки критики (і судових позовів) у ті роки було на адресу ВККС, особливо в частині мотивування призначень на посади суддів тих чи інших осіб. 

Наприклад, за підсумками конкурсів до Верховного Суду та конкурсу до ВАКС деякі  кандидати в судді намагалися в судовому порядку оскаржити як результати конкурсу в цілому, так і досягнуті ними особисто під час конкурсів результати.

У підсумку, склалася парадоксальна ситуація, коли під гаслом застосування «позитивного відбору», Конкурсна комісія отримала можливість рекомендувати на посаду члена ВККС будь-кого, не надто переймаючись мотивуванням свого вибору.

Вочевидь, розуміючи, що якось пояснювати свої рішення все ж потрібно, члени Конкурсної комісії час від часу вдавались до цікавих аналогій, наприклад, порівнюючи конкурс на посади членів ВККС «з формуванням збірної по футболу» та «марафонським забігом, де до фінішу добігають тільки найкращі бігуни».

Telegram-канали, які знають все

Діяльність Конкурсної комісії супроводжували декілька анонімних каналів в месенджері Telegram.

У дні оголошення результатів (допуск до співбесід чи фінальний «список 32-х») вони заздалегідь, тобто, ще до офіційного оголошення, викладали точні списки кандидатів, якім пощастило пройти у наступний етап конкурсу чи потрапити у фінальний список.

Чому та як відбувався «злив» нібито конфіденційної інформації в Telegram, члени Конкурсної комісії жодного разу не пояснили.

Дивні співбесіди 

Список з 64 кандидатів, яких Конкурсна комісія у грудні відібрала для співбесід, виглядав дещо дивно.

Чималу кількість допущених осіб тоді склали судді, адвокати, науковці та представники антикорупційних органів, до яких прихильно ставилась професійна громадськість.

Наприклад, до списку 64-х увійшли відразу 5 колишніх членів Громадської ради доброчесності – Марина Соловйова, Петро Варишко, Тарас Шепель, Олег Яким’як та Роман Куйбіда.

Також, до списку потрапили суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганна Вронська, суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сергій Чумак, суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей, представник наукової спільноти Микола Хавронюк, адвокат, народний депутат Верховної Ради VIII скликання Руслан Сидорович тощо.

Частина співбесід з кандидатами дійсно містила запитання до кандидатів стосовно набуття ними майна та інших аспектів доброчесності.

Однак, іноді здавалось, що члени Конкурсної комісії не знають, про що ж спитати кандидатів і просто вигадують питання «на ходу».

У підсумку, велика частина питань аж ніяк не стосувалася потенційної професійної діяльності кандидатів на посадах членів ВККС чи взагалі розумінню ними проблем судової влади. Майже не було питань, які б могли продемонструвати психологічні особливості кандидатів та їх характери.

Деяким кандидатам, наприклад, довелось відповідати на питання, як би вони вдосконалили роботу виконавчої служби, чи підтримують вони відновлення військових судів, як вони проводять дні відкритих дверей у судах та як вони розуміють такі дефініції як «карма» та «фаталізм».

Наприклад, співбесіда з суддею КГС ВС Ганною Вронською переважно звелась до того, чи підтримує вона гендерний підхід у діяльності ВККС, на що кандидат розлого відповіла, що новий склад ВККС має розробити Стратегію гендерної рівності та враховувати її при доборі на посади суддів.

Співбесіда з колишнім членом ГРД Тарасом Шепелєм у значній мірі звелась до проблем діяльності третейських судів, якими опікується кандидат, та шляхів вдосконалення їх роботи.

Представник НАЗК Ярослав Дух, наприклад, розповідав про те, як він колись працював у прокуратурі і яке в нього тоді було враження від діяльності судів.

А детектив НАБУ Руслан Мельник розповів, який в НАБУ дружній та фаховий колектив, а також про специфічні заходи, які його колеги застосовують для перевірки доброчесності посадових осіб.

Фінальний список кандидатів: тенденції

Якщо подивитись на підсумковий список 32-х кандидатів на посади членів ВККС, то можна помітити характерні тенденції:

А) значна частина списку – це «фаворити громадськості», тобто кандидати, щодо яких професійна громадськість ставиться з помітною симпатією.

Це, наприклад, колишні члени ГРД  Тарас Шепель, Олег Яким’як, Роман Куйбіда, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганна Вронська, суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сергій Чумак, представник наукової спільноти Микола Хавронюк, адвокат, народний депутат Верховної Ради VIII скликання Руслан Сидорович.

Б) у підсумковий список увійшло чимало кандидатів, які під час співбесід позитивно відгукувались про діяльність ГРД, міжнародних експертів тощо (наприклад, суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Богоніс, адвокат, науковець Юрій Боднарук тощо).

В) у фінальному списку також кандидати, які критично висловлювались про діяльність минулого складу ВККС (член ВККС у 2016-2019 роках Андрій Козлов, суддя Сергій Чумак).

Г) Також, у «списку 32-х» є кандидати, які взагалі критично налаштовані до діяльності судової влади (представник НАЗК Ярослав Дух, детектив НАБУ Руслан Мельник).

Чому суддів лише 10

У фінальному списку кандидатів суддів лише 10, тобто 8 з них повинні стати членами ВККС.

Така кількість кандидатів значно обмежує можливості ВРП з призначення членів ВККС за суддівською квотою, через фактичну відсутність вибору.  

У Конкурсній комісії пояснили такий стан речей дуже просто – «до більшості кандидатів-суддів виникли претензії у зв’язку з їх компетенцією та доброчесністю».

«Нам потрібно було обрати кандидатів на основі критеріїв компетентності та доброчесності. Саме це ми і зробили.

На першому етапі у нас було близько 100 суддів, які подали документи на конкурс. Але відібрали ми лише 10 суддів. Причина, чому нам не вдалося відібрати більше суддів або суддів у відставці, полягає в тому, що вони видалися нам такими, що не зовсім в повній мірі відповідають критеріям професійної компетентності та доброчесності.

Особливо доброчесність в судовій системі (України) викликає дуже багато запитань. Ці люди не змогли переконати нас у своєї доброчесності. Власне, зважаючи на це, ми змогли відібрати лише 10 суддів», - розповів 15 березня член Комісії Роберт Брукхейсен.

Втім, вочевидь, суттєве звуження списку кандидатів за квотою суддів було зроблено свідомо, щоб у Ради правосуддя не було великого вибору, кого призначити на посаду.

Судячи з усього, комусь дуже потрібно, щоб на посади членів ВККС потрапили саме ті кандидати по квоті суддів, які входять у список десяти рекомендованих.

Автор В’ячеслав Хрипун 

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.