Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», Верховная Рада 23 мая приняла в первом чтении законопроект 11026 относительно нового предела для определения малозначительных дел в ГПК.
Цель проекта – выполнение Решения КСУ от 22 ноября 2023 г. №10-р(II)/2023 по делу о гарантировании права на судебную защиту в малозначительных спорах. Тогда КСУ отметил, что установление в процессуальном законе размера цены иска как критерия для отнесения дела к категории малозначительных должно быть основано на принципиальных соразмерностях, что обязывает государство определить такой размер цены иска, который не будет чрезмерным для избранной цели и не исказит понимание дела как малозначительного. для человека.
Вместе с тем, определенные размеры цены иска как критерии отнесения дела к категории малозначительных в суммах 268 400 грн и 671 000 грн не только значительны, но и превышают установленные в законе размеры прожиточного минимума и минимальной зарплаты.
В частности, определенный в пункте 1 ч. 6 статьи 19 ГПК размер цены иска превышает 40 минимальных зарплат и равен 8 годам получения лицом выплат в случае, если эти выплаты будут равны размеру прожиточного минимума. По пункту 5 цена иска превышает 100 минимальных зарплат и равна 20 годам получения лицом выплат в размере прожиточного минимума.
Кроме того, КСУ отметил, что согласно Европейской процедуре разрешения мелких исков в странах ЕС (Правила ESCP) процедуру разрешения мелких исков применяют в случае, если размер исковых требований не превышает 5 000 евро.
В то же время, в Украине, чтобы гражданское дело не считалось малозначительным, цена иска должна составлять по официальному курсу Национального банка более 6 801 евро, а по делам о защите прав потребителей – более 17 002 евро.
Следовательно, как указал КСУ, предписания пунктов 1, 5 ч. 6 статьи 19 ГПК определяют денежный критерий отнесения дел к категории малозначительных в размерах, превышающих аналогичный показатель, установленный в Правилах ESCP.
Соответствующие нормы ГПК утратили силу через 6 месяцев со дня принятия КСУ этого Решения, то есть в мае 2024 года.
В свою очередь, Верховная Рада должна к этому времени привести ГПК в соответствие с Конституцией и решением КСУ. Однако законопроект до сих пор не принят.
Які суми пропонують депутати у фінальній редакції
14 червня Комітет ВР з питань правової політики нарешті визначився із тим, як будуть виконувати рішення КСУ. Втім, депутати вирішили змінами до ЦПК та КАСУ врегулювати не лише питання щодо малозначних справ, а й питання щодо спрощеного та загального позовного провадження (зокрема зміни до 274 ЦПК і статей 12, 257 КАСУ).
Також депутати чомусь вирішили віднести до малозначних справ ще й справи про зменшення розміру аліментів, припинення їх стягнення. Справи ж про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів пропонується виключити із категорії малозначних.
Отже, законопроект врешті матиме назву «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».
При цьому законодавці пропонують встановити, що позовні заяви і апеляційні скарги, подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності новим законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності новим законом.
Зміни до ЦПК
Змінюються суми, за допомогою яких визначається, чи є справа малозначною. Так, у Цивільному процесуальному кодексі пункти 1, 2, 3 і 5 ч. 6 статті 19 викладаються у наступній редакції.
Для цілей ЦПК малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 90 840 грн (замість нині визначеної суми в 302,8 тисяч грн (ПМ на 2024 рік складає 3028 грн);
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 80 розмірів ПМ, тобто 242 240 грн (до змін – 757 тисяч грн);
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані з встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (за чинною нормою – справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
Таким чином депутати пропонують визначати малозначними справи про зменшення розміру аліментів чи припинення їх стягнення.
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 60 розмірів ПМ, тобто 181 680 грн (наразі 757 тисяч грн).
Також вносяться зміни до ч. 5 статті 274 ЦПК, якими вона викладається у такій редакції.
Законодавці пропонують встановити, що суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Нагадаємо, за чинною нормою суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, корегується пункт 1 ч. 6 статті 279 ЦПК стосовно того, коли суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування певних умов.
Так, замість умови про суму, яка не перевищує 100 розмірів ПМ (302,8 тисяч грн) для відмови, встановлюється, що суд може відмовити, якщо предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 30 розмірів ПМ, тобто, гранична сума зменшується до 90 840 грн.
Відповідно зменшується і сума у ч. 1 статті 369 ЦПК.
Так, законодавці пропонують передбачити, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів ПМ (90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (наразі – менше 100 розмірів ПМ, тобто, менше 302,8 тисяч грн).
Зміни до КАСУ
Відповідні зміни також відбудуться у Кодексі адміністративного судочинства.
Так, у ч. 4 ст. 12 КАСУ (пункти 2 і 4) передбачать, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 100 розмірів ПМ (тобто, 302,8 тисяч грн). Наразі, нагадаємо, така сума складає 500 розмірів ПМ, тобто 1 514 000 грн.
4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує:
Наразі, нагадаємо, така сума складає у п. 4 ч. 4 ст. 12 КАСУ 500 розмірів ПМ, тобто 1 514 000 грн.
Також змінюється пункт 6 ч. 6 ст. 12 КАСУ, який стосується віднесення справ до справ незначної складності.
Зокрема, відповідно до нової редакції справами незначної складності будуть вважатися справи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує:
Наразі такого розмежування немає, лише зазначено суму, яка має бути не більше 100 ПМ, тобто 302,8 тисяч грн.
У ч. 4 статті 257 КАСУ (пункти 2 і 4) встановлюється, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 100 розмірів ПМ (тобто, 302,8 тисяч грн)
4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує:
Крім того, ч. 4 ст. 257 КАСУ доповнюється пунктами 5 і 6 такого змісту про те, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 1 статті 266-1 КАСУ.
У пункті 4 ч. 1 статті 263 КАСУ встановлюється, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує:
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.