Руководителя САП исключат из списка руководителей органов прокуратуры, а полномочия Генпрокурора будут расширены – Верховная Рада рассмотрит законопроект о НАБУ и САП

Верховная Рада 22 июля рассмотрит во втором чтении законопроект 12414, которым вносятся существенные изменения в УПК относительно распределения полномочий НАБУ, САП и Офиса Генпрокурора.

В НАБУ и САП уже сделали официальное заявление по законопроекту №12414. Так, по словам НАБУ, «в случае принятия этого законопроекта руководитель САП становится номинальной фигурой», а НАБУ «превращается в подразделение Генпрокуратуры».

«Судебно-юридическая газета» проанализировала, какие изменения относительно полномочий Генпрокурора, НАБУ и САП вносятся финальной редакцией законопроекта 12414, которую комитет рекомендовал ко второму чтению.

Керівник САП більше не керівник органу прокуратури

По-перше, у КПК змінюється термін керівник органу прокуратури. З переліку керівників органу прокуратури прибирається окрема фігура – заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (для прокурорів САП).

Нагадаємо, що його як фігуру додали до переліку відносно нещодавно законом щодо розширення повноважень САП 3509-IX. Цей закон набув чинності 1 січня 2024 року.

Так, наразі керівником прокуратури є:

• Генеральний прокурор
• керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (для прокурорів САП),
• керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Після змін це керівником органу прокуратури буде вважатися:

• керівник органу прокуратури – Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки),
• керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Відповідно із закону про прокуратуру прибирається норма про те, що керівник САП здійснює повноваження керівника органу прокуратури, передбачені КПК.

Повноваження Генпрокурора

У статті 36 КПК буде передбачено, що Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) для здійснення своїх повноважень, має право надавати письмову вказівку керівнику органу досудового розслідування, яка є обов’язкова для виконання, щодо надання йому матеріалів досудового розслідування із встановленням строку та способу її виконання. Після отримання доступу до матеріалів досудового розслідування Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) має право доручити іншому прокурору здійснити перевірку додержання законів під час проведення досудового розслідування.

Виключається норма про те, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник мають право доповнити, змінити або відмовитись від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, заступниками керівників підрозділів чи прокурорами САП.

Також буде визначено, що право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати БЕБ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки). Наразі це право мають також перший заступник Генпрокурора та його заступники.

Виключається норма про те, що забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, а також, що право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має керівник САП або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Натомість буде передбачено, що право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, а також доручати НАБУ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

У статті 37 буде передбачено, що перший заступник Генерального прокурора, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заступники Генерального прокурора можуть визначатись прокурорами, які здійснюватимуть повноваження прокурора у конкретному провадженні, виключно рішенням Генерального прокурора (особи, яка виконує його обов’язки).

Також передбачено, що у випадках передбачених частинами 2 та 3 цієї статті 37 повноваження прокурора покладені на першого заступника Генерального прокурора, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заступників Генерального прокурора можуть бути покладені на іншого прокурора органів прокуратури виключно рішенням Генерального прокурора (особи, яка виконує його обов’язки).

Керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність, а також є підставою для прийняття рішення в порядку ч. 5 статті 36 КПК (тобто, доручити здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування).

У ст. 40 встановлять, що слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування.

А у статті 40-1 – що дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі. Невиконання дізнавачем законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення дізнавача від проведення дізнання.

В ст. 41 встановлять, що оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінальновиконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або прокурора, який здійснює повноваження прокурора у відповідному кримінальному провадженні.

Підслідність

У п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, яка регулює підслідність НАБУ буде передбачено у п. 3 наступне.

Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених відповідними статтями КК, якщо наявна умова, що кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам. Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов’язків трьох і більше осіб.

Детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки) можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

У разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України кримінальних правопорушень, передбачених статтями 354, 364-370 Кримінального кодексу України, які були вчинені службовою особою Національного антикорупційного бюро України (крім Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника та заступника), такі кримінальні правопорушення розслідуються детективами зазначеного підрозділу.

Також статтю 216 КПК доповнили новою частиною 12, відповідно до якої спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України вирішує Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Відповідно зі статті 218 КПК виключається норма про те, що  спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки).

У ч. 3 статті 233 буде встановлено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей, запобіганням безпосередній загрозі їхньому здоров’ю, статевій свободі чи особистій безпеці, або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 112, 115–119, 121, 122, 124, 127, 129, 135, 136, 146, 147, 149, 152–156-1, 258, 258-1, 259, Кримінального кодексу України, або у разі необхідності невідкладного вилучення чи збереження доказів, що стосуються таких злочинів.

Закриття кримінального провадження

У ч. 5 статті 284 КПК буде передбачено, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

У передбачених цією статтею випадках прийняття рішення про закриття кримінального провадження прокурором, учасники кримінального провадження, мають право заявляти відповідне клопотання безпосередньо Генеральному прокурору (особі, яка виконує його обов’язки), якщо досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється щодо кримінальних правопорушень вчинених:

• Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, його першим заступником і заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його першим заступником і заступником, Директором Державного бюро розслідувань, його першим заступником і заступником, першим заступником та заступником Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступниками, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
• особою, посада якої належить до категорії "А";
• депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
• суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 2-19 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";
• особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
• військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
• керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

За результатами розгляду клопотання Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) виносить постанову про закриття кримінального провадження щодо особи або відмовляє у задоволенні клопотання.

У ст. 294 буде передбачено, що  якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу до дванадцяти місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки). Тобто, прибирається можливість продовження строку слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із заступниками Генпрокурора.

Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості

У ч. 2 статті 470 буде передбачено, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставин:

4) у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, - за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки), заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки) або його першим заступником чи заступником, керівником підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

5) у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, - за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки), заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки) або його першим заступником чи заступником;

6) у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, - за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки), заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки).

Тобто, в цих пунктах вказується Генпрокурор як особа, яка погоджує відповідні дії.

Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження

У п. 9 ч. 1 статті 480 буде визначено, що особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника та заступників, працівників Національного антикорупційного бюро України (наразі Директора та працівників Національного антикорупційного бюро України).

Також статтю 480 доповнено нормами про особливий порядок кримінального провадження стосовно:

• керівника постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступника;
• прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника та заступника міністра;
• державного службовця, посада якого належить до категорії "А";
• Директора Державного бюро розслідувань, його першого заступника та заступника;
• Директора Бюро економічної безпеки України, його першого заступника та заступника.

Повідомлення про підозру

У п. 2 ч. 1 статті 481 буде передбачено, що письмове повідомлення про підозру здійснюється народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові або іншому члену Рахункової палати, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору Національного антикорупційного бюро України, його першому заступнику та заступнику, заступникам Генерального прокурора, Голові Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступнику, керівнику постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступнику, Прем’єр-міністру України, члену Кабінету Міністрів України, першому заступнику та заступнику міністра, Директору Державного бюро розслідувань, його першому заступнику та заступнику, Директору Бюро економічної безпеки України, його першого заступнику та заступнику, державному службовцю, посада якого належить до категорії "А" – Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).

Нагадаємо, наразі цей п. 2 передбачає, що таке повідомлення здійснюється народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові або іншому члену Рахункової палати, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору або іншому працівнику Національного антикорупційного бюро України, заступникам Генерального прокурора, Голові Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступнику – Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану

Ч. 1 статті 615 доповнюють абзацом 15, за яким в умовах воєнного стану відповідний прокурор своєю вмотивованою постановою має право визначити місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115, 146-1 та 438 КК, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, за місцем проживання (перебування) заявника, потерпілого, які є близькими родичами та членами сім’ї такої особи. Ці положення застосовуються протягом трьох років після припинення чи скасування воєнного стану.

Зміни до закону про прокуратуру

У ст. 8-1 Закону «Про прокуратуру» буде передбачено, що прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, для заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки). Перший заступник та заступники Генерального прокурора не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури видаються за обов’язковим погодженням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особи, яка виконує його обов’язки).

Також Перехідні положення пропонується доповнити пунктом, що у період дії воєнного стану:

1) прокурорами Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури можуть бути призначені прокурори прокуратур нижчого рівня в порядку переведення без проведення конкурсу, передбаченого статтею 38 цього Закону, а також особи, які не займали посади прокурора на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану». Такі особи мають відповідати вимогам до кандидата на посаду прокурора прокуратури відповідного рівня, передбаченим статтею 27 цього Закону;

2) призначення на посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури здійснюється на підставі поданої заяви;

3) особи, які не займають посаду прокурора, подають документи, передбачені статтею 30 цього Закону;

4) призначення на посаду прокурора осіб, які не займають посаду прокурора здійснюється після проведення спеціальної перевірки у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.