От неотложных обысков и ареста имущества – до порядка обжалования в Верховном Суде: Верховная Рада рассмотрит фундаментальные изменения в УПК

Верховная Рада вскоре планирует рассмотреть во втором чтении и в целом законопроект 12439, которым предлагается ряд изменений в уголовный процесс.

Он называется «О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины относительно усовершенствования гарантий защиты субъектов хозяйствования при осуществлении уголовного производства и повышения эффективности осуществления правосудия в уголовных производствах путем письменного производства».

«Судебно-юридическая газета» проанализировала все изменения, которые предложили законодатели ко второму чтению в финальной редакции от Комитета Верховной Рады по вопросам правоохранительной деятельности.

Зміни до Кримінального кодексу

КК доповнюється статтею 41-1 «Дотримання офіційних позицій органів державної влади».

Пропонується встановити, що не є кримінальним правопорушенням діяння особи, вчинене на підставі роз’яснень, наданих уповноваженими центральними органами виконавчої влади щодо порядку застосування норм податкового законодавства, законодавства з питань митної справи та законодавства у сфері публічних закупівель.

Отже, не будуть вважатися злочинами дії підприємців, вчинені на підставі роз’яснень податкової чи митної служб.

Зміни до Кримінального процесуального кодексу

Визначення терміну «письмове провадження»

Статтю 3 доповнено пунктом 24-1, відповідно до якого письмове провадження – розгляд і вирішення апеляційного чи касаційного провадження або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної або касаційної інстанції без участі учасників кримінального провадження, та проведення судового засідання на підставі матеріалів кримінального провадження у випадках, встановлених КПК.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого – в письмовому провадженні

У статті 34 встановлено, що суд з метою вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції буде вирішуватися колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції в письмовому провадженні.

Аналогічно питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого буде вирішуватися колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду в письмовому провадженні.

Також у письмовому провадженні пропонується вирішувати питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду колегією у складі 5 суддів Апеляційної палати ВАКС.

Відповідно, встановлюється, що про дату розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, які мають право до дати розгляду надати суду свої письмові пояснення чи заперечення.

Суд, який вирішує питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, може витребувати у суду, в якому знаходяться матеріали кримінального провадження, інформацію, необхідну для вирішення питання по суті. Копія ухвали за результатами розгляду відповідного подання чи клопотання не пізніше наступного дня після її постановлення направляється учасникам кримінального провадження в порядку, визначеному КПК.

Права потерпілого

У статті 56 вносяться зміни стосовно прав потерпілого.

Так, протягом кримінального провадження потерпілий має право у разі звернення з відповідним клопотанням до слідчого, дізнавача, прокурора отримувати письмову інформацію про сутність підозри та обвинувачення, а також збирати та подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Під час досудового розслідування потерпілий має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим та у визначений КПК строк отримання витягу з ЄРДР, постанови про початок досудового розслідування.

Спеціаліст

Спеціаліст має право надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних правопорушень (наразі – кримінальних проступків), у тому числі у випадках, передбачених ч. 3 статті 214 КПК.

З’ясування достовірності показань потерпілого

У статті 96 встановлено, що сторони кримінального провадження мають право ставити свідку, потерпілому запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань.

Для доведення недостовірності показань сторона має право надати показання, документи, які підтверджують репутацію свідка, потерпілого, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка, потерпілого.

Свідок, потерпілий можуть бути допитані щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.

Речові докази

Статтю 98 доповнено частиною 3, за якою про визнання матеріального об’єкта речовим доказом слідчий, дізнавач, прокурор виносить вмотивовану постанову. Постанова виноситься не пізніше звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Якщо для визнання матеріальних об’єктів речовими доказами потрібно призначення експертизи, постанова має бути винесена не пізніше наступного робочого дня після отримання слідчим, дізнавачем, прокурором висновку експерта.

Протокол

У статті 104 передбачено, що запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, дізнавачем, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу (додано роль дізнавача).

Фактичні дані, отримані під час проведення обшуку, проте не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (наразі йдеться не про фактичні дані, а про «не зафіксовані дії та обставини проведення обшуку»).

Додатки до протоколів

У статті 105 встановлено, що додатками до протоколу можуть бути опис речей і оригіналів або копій документів, вилучених у ході тимчасового доступу до речей і документів чи обшуку.

Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, дізнавача, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків (додано дізнавача).

Підготовка протоколу та додатка

У статті 106 встановлено, що протокол під час досудового розслідування складається слідчим, дізнавачем або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення (додано дізнавача).

Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження

У статті 107 буде встановлено, що право безперешкодного фіксування ходу та результатів проведення обшуку за допомогою аудіо-, відеозапису всіма доступними засобами надається стороні захисту, потерпілому, його представнику чи законному представнику.

Слідчий суддя, суд може обмежити чи заборонити доступ сторін кримінального провадження з боку захисту до результатів технічного запису з метою забезпечення недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування у разі, якщо на обґрунтування клопотання про проведення обшуку слідчий, дізнавач, прокурор надали результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (додано дізнавача).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження

У статті 132 (п. 2 ч. 3) буде передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права, свободи чи законні інтереси фізичної або юридичної особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою допитати підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, експерта чи дослідити будь-які речі або документи, що мають значення для вирішення клопотання.

У разі відмови в задоволенні клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини та докази, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Розгляд клопотання про відсторонення від посади

Виключено ч. 3 статті 156, за якою під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.

Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів

У статті 160 встановлено, що крім сторін кримінального провадження, потерпілий, його представник чи законний представник мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 КПК. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

У клопотанні зазначається обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до ч. 2 статті 93 КПК.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими сторона кримінального провадження, потерпілий, його представник чи законний представник обґрунтовує доводи клопотання.

Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів

У ч. 2 статті 163 буде змінено формулювання. Наразі вона передбачає, що якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Відповідно до змін буде передбачено, що якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність ризику про можливість приховування, зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

У ч. 4 встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання не пізніше 15 днів з дня його надходження за участю сторони кримінального провадження, потерпілого, його представника чи законного представника, які подали клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 163.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів у строки, передбачені ч. 4 цієї статті (тобто, 15 днів).

Статтю 163 доповнено ч. 8, відповідно до якої у разі неприбуття в судове засідання сторони кримінального провадження, потерпілого, його представника чи законного представника, які звернулися з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, належним чином повідомлених про розгляд клопотання, без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про залишення клопотання без розгляду.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів

У статті 165 буде передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор, який пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів шляхом їх вилучення, за результатами доступу складає протокол, до якого додається опис вилучених речей та оригіналів або копій документів, і залишає володільцю копії протоколу та опису речей і документів, оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали.

Виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів шляхом їх вилучення, отриманої потерпілим, його представником чи законним представником, забезпечується слідчим, дізнавачем, прокурором за обов’язкової участі потерпілого, його представника чи законного представника.

Захисник, який пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів шляхом вилучення копій документів, за результатами доступу складає протокол, до якого додається опис вилучених копій документів, і залишає володільцю копії протоколу та опису документів, які були вилучені на виконання ухвали.

Під час вилучення речей і документів можуть бути застосовані технічні засоби фіксації процесуальної дії.

Припинення тимчасового вилучення майна та повернення тимчасово вилученого майна

Назву статті 169 «припинення тимчасового вилучення майна» доповнено словами «та повернення тимчасово вилученого майна».

Змінено перелік підстав. Так, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним або відмовиться погоджувати клопотання про обшук у випадку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК (тобто, невідкладний обшук до винесення ухвали). Зараз п. 1 передбачає формулювання «за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним».

При цьому у ч. 3 ст. 233 КПК пропонується встановити, що якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а тимчасово вилучене майно підлягає поверненню після закінчення строків, встановлених ч. 5 статті 171 КПК. А ч. 5 ст. 171 КПК, в свою чергу, передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

2-1 (доповнили) за ухвалою слідчого судді – у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про проведення обшуку у випадку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК (тобто, невідкладного обшуку).

3) за постановою прокурора – у випадку, передбаченому ч. 5 статті 171 КПК, – протягом 48 годин після закінчення строків, передбачених ч. 5 статті 171 цього Кодексу (зараз «у випадках, передбачених ч. 5 статті 171, ч. 6 статті 173 цього Кодексу»)

3-1 (доповнили) за ухвалою слідчого судді чи суду – у випадку, передбаченому ч. 6 статті 173 КПК (ч. 6 с. 173 КПК передбачає, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено)

4) за ухвалою слідчого судді чи суду – у разі скасування арешту майна» (зараз просто «у разі скасування арешту»);

5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Накладення арешту на майно

У статті 170 буде встановлено, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує достатньо підстав вважати, що воно є речовим доказом, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, інших визначених законом осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, передачі, використання. Слідчий, дізнавач, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Ч. 3 буде доповнено нормами, що у кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, накладення арешту на гроші суб’єктів господарювання у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах на території України, на видаткові операції, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді на строк не більше 4-х місяців, який може бути продовжений у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому главою 17 КПК.

У такому випадку в ухвалі про накладення арешту слідчий суддя зобов’язаний визначити строк дії такого арешту.

Ч. 6 доповнили абзацом, відповідно до якого при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження щодо юридичної особи чи її майна слідчим суддею, судом враховується необхідність забезпечення подальшої можливості виплати заробітної плати та сплати обов’язкових платежів до бюджету.

Ч. 12 доповнили нормою, що метою збереження майна, на яке накладено арешт, власник або законний володілець такого майна має право звернутися до дізнавача, слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду з клопотанням про передачу майна на відповідальне зберігання без права відчуження такого майна, порядок якого встановлюється Кабміном.

Клопотання про арешт майна

У статті 171 буде передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач, його представник чи законний представник.

Копія клопотання про арешт майна одночасно з його направленням до слідчого судді, суду надається до початку судового розгляду підозрюваному, обвинуваченому, іншому власнику чи володільцю майна або його захиснику, законному представнику, представнику, крім випадків забезпечення збереження речових доказів та випадку, передбаченого ч. 2 статті 172 КПК, обгрунтування щодо чого має бути зазначено у відповідному клопотанні.

У разі звернення цивільного позивача, його представника чи законного представника з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову обов'язок надання копії клопотання про арешт майна до початку розгляду клопотання покладається на слідчого суддю, суд.

Документи, що підтверджують надання/відправлення копії клопотання про арешт майна підозрюваному, обвинуваченому, іншому власнику чи володільцю майна або його захиснику, законному представнику, представнику, цивільному позивачу долучаються до клопотання.

Буде додано фігуру дізнавача: «Клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено».

Розгляд клопотання про арешт майна

У статті 172 буде встановлено, що неприбуття слідчого, дізнавача, прокурора в судове засідання без поважних причин є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а неприбуття інших осіб у судове засідання не перешкоджає його розгляду.

Також додано фігуру дізнавача.

Виключено ч. 4, яка наразі передбачає, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Вирішення питання про арешт майна

Є зміни до ч. 7 статті 173, яка у редакції законопроекту передбачатиме, що особа, на майно якої накладено арешт, її захисник, законний представник, представник мають право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Наразі цей абзац 7 ч. 7 передбачає, що «підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна».

Скасування арешту майна

У статті 174 передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею за обов’язкової участі слідчого та/або прокурора, а під час судового провадження – судом (додано обов’язкову участь слідчого чи прокурора).

Також передбачено, що в ухвалі про скасування арешту обов’язково зазначається строк, протягом якого відповідне майно має бути повернуто, який не може перевищувати 30 днів.

У постанові про закриття кримінального провадження, якою скасовується арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації, обов’язково зазначається строк, протягом якого відповідне майно має бути повернуто, що не повинен перевищувати 30 днів.

У разі прийняття слідчим або прокурором рішення про закриття кримінального провадження, в якому ухвалою слідчого судді було накладено арешт на майно, така ухвала слідчого судді припиняє свою дію, а відповідне майно має бути повернуто у строк, що не перевищує 30 днів.

Виконання ухвали про арешт майна

Статтю 175 викладено у новій редакції:

«Виконання ухвал про арешт майна та скасування арешту майна»

Ухвала про арешт майна, про повне або часткове скасування арешту майна виконується слідчим, прокурором негайно, але не пізніше строку, визначеного ч. 5 статті 174 цього Кодексу, або за їхнім зверненням уповноваженими службовими особами відповідних підприємств, установ чи організацій у порядку, визначеному законодавством України.

Застава

У статті 182 буде передбачено, що якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Тобто, вилучена умова «у виключних випадках».

Початок досудового розслідування

У статті 214 слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела таких обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач – керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Тобто, додана умова про наявність достатніх даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення для внесення відомостей до ЄРДР.

Встановлено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, що містить достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не допускається.

Наразі ця норма звучить так: «Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про  дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела достатніх даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, «обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» буде замінено поняттям «достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».

Також статтю доповнено нормою, що під обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у цій статті слід розуміти достатню сукупність відомостей, які дають можливість слідчому, дізнавачу, прокурору зробити обґрунтований висновок про наявність у діях або бездіяльності особи суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 Кримінального кодексу, кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, вчинених службовими особами юридичної особи – суб’єкта господарювання (крім суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків), вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань керівником органу прокуратури у порядку, встановленому КПК.

Підслідність

Статтю 216 доповнено частиною, за якою підозрюваний, його захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі виявлення під час досудового розслідування обставин, що підтверджують порушення підслідності кримінального правопорушення, має право подати клопотання про зміну підслідності до прокурора вищого рівня (крім випадку, передбаченого ч. 5 статті 36 КПК)

Прокурор зобов'язаний розглянути клопотання про зміну підслідності протягом 10 днів з дня його отримання та прийняти постанову про визначення підслідності або про відмову у задоволенні клопотання про визначення підслідності.

Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення

У статті 221 пропонується передбачити, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, цивільного позивача, його представника чи законного представника, цивільного відповідача, його представника, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представника у 5-денний строк з дня задоволення клопотання або в інший погоджений строк з дня задоволення клопотання надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Про відмову у наданні матеріалів про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, виноситься мотивована постанова, яка в частині відмови у наданні матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, може бути оскаржена до слідчого судді.

Цивільний позивач, його представник чи законний представник, цивільний відповідач, його представник ознайомлюються лише з тими матеріалами, які стосуються цивільного позову. Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представник ознайомлюються лише з тими матеріалами, які стосуються інтересів цієї особи.

Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ознайомлюється лише з тими матеріалами, які стосуються застосування до цієї юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Також буде передбачено, що відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Проникнення до житла чи іншого володіння особи (або так званий «невідкладний обшук»)

Вносяться зміни до ч. 3 ст. 233 КПК, яка наразі передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до змін слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділом І (статті 109, 110, 111, 112-1141 ), розділом ІІ (стаття 115), розділом VII (стаття 201), розділом IX (статті 257, 258, 260, 2651 , 269), розділом XIII (статті 305, 307), розділом XIV (статті 328 - 3322 ), розділом XV (статті 345 - 347, 348 - 350), розділом ХVII (стаття 368) Особливої частини Кримінального кодексу України.

У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 72 годин після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 КПК, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а тимчасово вилучене майно підлягає поверненню після закінчення строків, встановлених ч. 5 статті 171 КПК, отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 КПК.

Обшук

У статті 234 встановлено, що у разі необхідності провести обшук слідчий, дізнавач за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням (додано дізнавача).

Клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про обшук, проведений у порядку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК, розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю власника майна, тимчасово вилученого в ході такого обшуку, власника житла чи іншого володіння особи, в якому було проведено такий обшук, або їхніх представників.

Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити власника майна, тимчасово вилученого в ході такого обшуку, власника житла чи іншого володіння особи, в якому було проведено такий обшук, або їхніх представників про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про обшук. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду такого клопотання.

Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

У статті 236 передбачено, що перед початком обшуку особі, у житлі чи іншому володінні якої планується проведення обшуку, а за її відсутності – іншій присутній особі пропонується видати зазначені в ухвалі предмети чи документи та/або вказати місце, в якому переховується розшукувана особа.

Уточнено, що при обшуку слідчий, прокурор має право вилучати документи, але лише тимчасово.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу разом із доданим до нього описом тимчасово вилучених документів та речей вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

Огляд

У статті 237 встановлено, огляд, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється за добровільною згодою власника або хоча б однієї особи, яка ними володіє на законних підставах, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням прокурора, слідчого чи дізнавача, погодженим прокурором, яке подається та розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

При огляді слідчий, прокурор можуть оглядати і тимчасово вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (уточнено, що тимчасово).

Уточнено, що усі вилучені під час огляду речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Порядок залучення експерта

У статті 243 уточнено, що експерт залучається судом, слідчим суддею, стороною кримінального провадження, потерпілим у разі наявності підстав для проведення експертизи.

Сторона захисту, потерпілий мають право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.

Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи

У статті 244 передбачено, що підозрюваний, його захисник повідомляється про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає його розгляду, крім випадків, якщо участь підозрюваного визнана слідчим суддею обов’язковою.

Прокурор, слідчий, дізнавач повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття без поважної причини не перешкоджає його розгляду.

Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії

У статті 248 буде встановлено, що розгляд клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється за обов’язковою участю особи, яка подала клопотання.

Статтю 248 також доповнено нормами про те, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті або з порушенням правил підсудності, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.

У разі нез’явлення у судове засідання слідчого, прокурора, належним чином повідомленого про розгляд клопотання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неприбуття слідчий суддя постановляє ухвалу про залишення клопотання без розгляду.

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді

У статті 250 буде передбачено, що у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділом І (статті 109, 110, 111, 112-1141 ), розділом ІІ (стаття 115), розділом VII (стаття 201), розділом IX (статті 257, 258, 260, 2651 , 269), розділом XIII (статті 305, 307), розділом XIV (статті 328-332-2 ), розділом XV (статті 345-347, 348- 350), розділом ХVII (стаття 368) Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора.

Тобто, уточнено перелік статей КК, за якими може проводитися невідкладна дія.

Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

У статті 303 уточнено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Наразі, нагадаємо, у пункті 1 ч. 1 ст. 303 йдеться про бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Також перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, доповнений новими пунктами 12 і 13:

• рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК, - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
• рішення Генерального прокурора (особи, яка виконує його обов’язки), заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або керівника обласної прокуратури про скасування постанови про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених статтею 284 КПК, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежувалися під час досудового розслідування, її захисником чи представником.

Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування

У статті 309 буде передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у тому числі в частині покладення додаткових обов’язків, або про відмову в його застосуванні.

Також може бути оскаржено продовження строку домашнього арешту, у тому числі в частині покладення додаткових обов’язків, або про відмову в його продовженні.

Законодавці також пропонують передбачити, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

• скасування або відмову у скасуванні арешту майна
• відмову у залученні експерта за клопотанням сторони захисту;
• задоволення клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами та про відмову в задоволенні клопотання;
• проведення обшуку в порядку, передбаченому ч. 3 статті 233 цього Кодексу, або про відмову в його проведенні (тобто так званого «невідкладного» обшуку).

Окрема ухвала слідчого судді, суду

КПК пропонується доповнити статтею 372-1 «Окрема ухвала слідчого судді, суду».

Відповідно до неї слідчий суддя, суд може залежно від обставин провадження постановити окрему ухвалу у випадку порушення процесуальних обов’язків, неналежного їх виконання учасниками кримінального провадження.

В окремій ухвалі суд зазначає положення закону чи іншого нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, абзац тощо), що було порушено та обгрунтовує, в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала щодо порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору вищого рівня та керівнику органу досудового розслідування, керівнику органу дізнання, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні

У статті 379 передбачено, що суд розглядає питання про виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у письмовому провадженні без участі учасників судового провадження.

Якщо розгляд цього питання здійснюється за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи, суд має розглянути таку заяву протягом десяти днів з дня її надходження до суду. Копія ухвали суду про внесення виправлень у судове рішення чи про відмову у внесенні виправлень не пізніше наступного дня після її постановлення направляється учасникам кримінального провадження в порядку, визначеному цим Кодексом.

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про виправлення описок і очевидних арифметичних помилок, та учасниками судового провадження.

Роз’яснення судового рішення

У статті 380 пропонується встановити, що суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення протягом десяти днів з дня її надходження до суду у письмовому провадженні без участі особи, яка звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасників судового провадження.

Копія ухвали про роз’яснення судового рішення або про відмову в його роз’ясненні не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особі, яка звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасникам судового провадження в порядку, визначеному КПК.

Вимоги до апеляційної скарги

У ч. 3 ст. 396 КПК пропонується змінити формулювання на таке: «Якщо особа бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі».

Наразі зазначення необхідно, якщо особа не бажає брати участь.

Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження

У статті 403 встановлено, що підозрюваний, обвинувачений може відмовитися від апеляційної скарги захисника, потерпілий може відмовитися від апеляційної скарги представника потерпілого, крім випадків, якщо згідно із законом участь захисника є обов'язковою.

Якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, відмовилася від неї до початку апеляційного розгляду, а вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами, питання про закриття апеляційного провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги вирішується в письмовому провадженні.

Письмове апеляційне провадження

У статті 406 передбачено, що суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо:

1) всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності;

2) розглядаються питання, передбачені частинами другою, третьою статті 34, статтями 379, 380, абзацом другим частини другої статті 403 цього Кодексу. Про дату апеляційного перегляду повідомляються учасники судового провадження.

Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судового рішення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня його ухвалення, а у випадках, передбачених частинами другою, третьою статті 34, статтями 379, 380, абзацом другим частини другої статті 403 цього Кодексу, - не пізніше наступного дня після його постановлення в порядку, визначеному КПК.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

У статті 407 встановлено, що суд апеляційної інстанції має право закрити апеляційне провадження з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини третьої статті 399, частиною другою статті 403 цього Кодексу.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу

3) змінити ухвалу (додається нова можливість).

Вимоги до касаційної скарги

У частині третій статті 427 також пропонується змінити формулювання з «особа не бажає» на «особа бажає».

Отже, законодавці пропонують встановити, що якщо особа бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.

Відкриття касаційного провадження

У статті 428 уточено, що суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом 10 днів з дня надходження касаційної скарги (замість 5 днів).

Доповнено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо:

• постановлена ухвала про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою особи від поданої раніше касаційної скарги на це саме судове рішення;
• винесена постанова про залишення касаційної скарги особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення з аналогічної підстави.

Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з вказаних вище підстав, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 КПК.

Касаційний розгляд

У статті 434 буде передбачено, що касаційний розгляд кримінальних проваджень щодо кримінальних проступків здійснюється в письмовому провадженні.

Письмове касаційне провадження

У статті 435 встановлено, що суд касаційної інстанції ухвалює судове рішення за результатами письмового провадження у разі:

1) касаційного розгляду кримінальних проваджень щодо кримінальних проступків;

2) якщо учасники кримінального провадження не висловили бажання брати участь у касаційному розгляді;

3) перегляду ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 424 цього Кодексу;

4) розгляду питань, передбачених частиною третьою статті 34, статтями 379, 380 цього Кодексу.

Про дату касаційного перегляду повідомляються учасники судового провадження. Якщо особа, яка подала касаційну скаргу, відмовилася від неї до початку касаційного розгляду, а вирок або ухвала суду першої або апеляційної інстанції не були оскарженні іншими особами, питання про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою від касаційної скарги вирішується в письмовому провадженні. Якщо під час письмового провадження суд касаційної інстанції дійде висновку про те, що кримінальне провадження необхідно розглянути в судовому засіданні, він призначає його до розгляду в судовому засіданні.

Якщо проводилося письмове касаційне провадження, копія судового рішення суду касаційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня після його ухвалення, а у випадках, передбачених частиною третьою статті 34, статтями 379, 380 цього Кодексу, - не пізніше наступного дня після його постановлення в порядку, визначеному цим Кодексом.

Передача клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Пункт 20-5 розділу XІ «Перехідні положення» доповнено нормою такого змісту.

Положення абзацу 5 цього пункту щодо можливості передачі клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого до Вищого антикорупційного суду, іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 3 статті 35 цього Кодексу, або головуючому, а за його відсутності - іншому судді зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, також застосовуються під час дії надзвичайного або воєнного стану.

Нагадаємо, що абзац 5 п. 20-5 передбачає, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності – іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.