Рада з питань судової реформи провела засідання

У вівторок, 7 травня у Верховному Суді відбулося засідання Ради з питань судової реформи. Участь у засіданні взяли Президент України Петро Порошенко, голова Ради суддів України Олег Ткачук, голова Верховного Суду Валентина Данішевська, голова Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, генеральний прокурор Юрій Луценко, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов та інші члени Ради. Про це передає прес-служба РСУ.

Розпочинаючи засідання, Президент України Петро Порошенко підкреслив, що протягом 2015–2018 років до парламенту були внесені розроблені Радою з питань судової реформи законопроекти, зокрема, «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», зміни до процесуального законодавства та законодавства про виконання судових рішень. «Всі ці законодавчі ініціативи, а це величезна робота, вже ухвалені і мають зробити українське судочинство сучасним і ефективним. І головне — зробити судову владу України сильною, незалежною і відповідальною», — наголосив П. Порошенко.

Глава держави зауважив, що сьогодні відбулася надзвичайно важлива подія — практично завершене формування нового Верховного Суду. «Ми були свідками присяги нових суддів Верховного Суду, які пройшли другий конкурсний добір, і таким чином закінчили формування судової інстанції. Вітаю нас всіх з цією значною перемогою. Це справді величезний і значний крок у напрямку завершення формування Верховного Суду і всієї судової системи України», — сказав він.

Президент України також наголосив, що члени Ради з питань судової реформи здійснювали наполегливу, професійну, патріотичну, інтелектуальну роботу протягом усього часу, яка дала можливість вийти на зазначений результат.

Заступник глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов зазначив, що метою команди Ради були ефективні й практичні кроки для того, щоб Україна розбудовувалась як правова держава, щоб «верховенство права» та «людина як найвища цінність» були не просто словами з Конституції України, а стали реальністю для кожної людини. За його словами, протягом чотирьох років роботи вдалося досягти багатьох стратегічних цілей, серед яких — деполітизація і забезпечення незалежності судової влади, створення системи антикорупційних запобіжників, повернення до триланкової системи судів.

Водночас заступник глави АП назвав виклики, які ще попереду. Це кадрова складова реформи, покращення сервісної функції судової влади через запровадження сучасних інформаційних технологій, реформа адвокатури та правничої освіти. «Загалом це найбільш комплексне реформування системи правосуддя за часів незалежної України. З 2014 по 2019 рік виконано такий обсяг роботи, який викликає подив і захоплення у наших європейських колег. Результати, яких ми досягли, дали країні якісну стратегічну перспективу у створенні сучасної європейської системи правосуддя», — підсумував О. Філатов.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська констатувала, що положення Конституції України щодо деполітизації та незалежності судової влади працюють, і представники законодавчої та виконавчої влади почали ставитися до судової влади як до рівної.
«Реформування системи правосуддя — це справа нашого життя, яку ми повинні довести до кінця. Також ми маємо доносити до людей результати цієї реформи, постійно комунікувати з суспільством, бо розуміння і сприйняття реформи суспільством — це одна зі складових її успіху», — зауважила В. Данішевська.

«Ми усвідомлюємо, що в рамках реформи у нас є чимало завдань, які потрібно реалізувати: завершити кваліфікаційне оцінювання, провести якісний добір до судів першої та апеляційної інстанцій. Але ми розуміємо, куди йдемо і чого хочемо досягти у кінці нашого шляху», — підкреслила голова ВС. Вона також повідомила, що судова влада готова взяти на себе реалізацію всіх стратегічних завдань щодо реформування системи правосуддя, а Верховний Суд може надати для цього свій майданчик.

Від імені Ради суддів України та суддівського співтовариства з короткою доповіддю про основні проблеми в ході судової еволюції виступив очільник органу суддівського самоврядування Олег Ткачук. Він відзначив позитивні кроки, які були зроблені у процесуальній, конституційний сфері, зокрема, щодо судових процедур, допуску до суддівської професії висококваліфікованих юристів, суддівського самоврядування, коли це самоврядування було введено в норму Конституції та наділено повноваженнями, наприклад, призначення суддів на адміністративні посади, контролю за організацією роботи судів, за роботою апарату суду, Державної судової адміністрації. «Ці кроки, які були зроблені за останні роки, не можна переоцінити, оскільки вони мають історичний характер і є настільки значущими, що і я мої колеги-судді ще досі не в повній мірі можемо оцінити увесь позитив, який було запроваджено у зв'язку чи у процесі цієї реформи. Мені як судді і як доктору юридичних наук приємно говорити про те, що багато з мрій суддів, пропозицій науковців були втілені в життя і вже діють майже півтора року», — зазначив голова Ради суддів України.

Він також розповів про поточну діяльність Ради суддів України в нових умовах. РСУ взяла курс на постійну комунікацію з громадянським суспільством, з судами усіх рівнів і юрисдикцій. За останній рік, наприклад, членами РСУ проведено зустрічі з суддями більш ніж 40 судів, підписано меморандуми про співпрацю з громадськими організаціями, ведеться робота щодо ухвалення спільних етичних правил для суддів, прокурорів та адвокатів.

О. Ткачук звернув увагу і на проблемні питання у функціонуванні судової системи. У першу чергу це стосується проблеми із заповненням судів суддівськими кадрами. Так, на сьогодні, за різними оцінками, в Україні для нормальної роботи судової системи не вистачає близько 2000 суддів. При цьому станом на початок 2019 року за штатної чисельності суддів 7200 кваліфікаційне оцінювання успішно пройшлт лише 2151. За роки реформи не завершено процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаним посадам щодо 3192 суддів. На 1 квітня 2019 року з 5285 суддів лише 4128 мали повноваження на здійснення правосуддя. Тобто у більш як тисячі суддів повноваження закінчилися, і вони з різних причин після закінчення п’ятирічного строку повноважень не призначені безстроково. У двох десятках судів суддів взагалі немає, ще у кількох десятках судів працюють лише по одному судді.

«Все це створює суттєві перешкоди для захисту прав і свобод не десятків, а сотень тисяч людей, адже якщо узагальнити, то можна говорити про те, що одна з областей України не має діючих судів. Чи у повній мірі обґрунтовані, достатньо виважені судові рішення у ситуації, коли суддя загального суду, тобто того суду, який розглядає цивільні і кримінальні справи, має заслухати 100–120 справ на місяць (5–6 справ на день) і ухвалити, написати стільки ж рішень? Чи задоволені громадяни такою судовою владою, чи сприймають вони в таких умовах у повній мірі позитив процесуальних новел? Відповідь очевидна», — резюмував голова Ради суддів України. Отже, вирішення саме кадрового питання, на думку очільника РСУ, суттєво вплинуло б на сприйняття, а отже, і на досягнення мети судової еволюції.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що інститут врегулювання спору за участю судді потребує вдосконалення.