Суд инфо

Медіавідкритість судів України: що слід вдосконалювати, а що поширити

19:35, 11 июня 2020

Дослідження присвячено вивченню зовнішніх і внутрішніх комунікацій судової влади.

Медіавідкритість судів України: що слід вдосконалювати, а що поширити

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

У четвер, 11 червня, відбулась презентація дослідження «Медіавідкритість судів України-2019», передає прес-служба РСУ.

«Медіавідкритість судів України» ― це щорічне дослідження, що третій рік поспіль проводиться громадською організацією «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України. Наразі воно є єдиним системним дослідженням комунікаційної діяльності судів.

Відкриваючі захід Голова Ради суддів України Богдан Моніч подякував представникам судів, які долучились до опитування, та представникам громадської організації «Вектор прав людини» за спільну співпрацю, спрямовану на ефективність функціонування судової гілки влади України.

«Сьогодні, презентація вже третього звіту щодо медіавідкритості судів. Така системна звітність дозволяє нам побачити результати, яких ми досягли, проаналізувати прогрес у здійсненні комунікаційної роботи судами та визначити основні потреби судів для покращання такої роботи. Адже діяльність судів та судових органів неможлива в соціальному вакуумі, вони працюють із людьми та для людей, як і неможливим є розвиток суспільства поза інформаційним полем», — наголосив Богдан Моніч.

Дослідження «Медіавідкритість судів України» присвячено вивченню зовнішніх і внутрішніх комунікацій судової влади.

Так, опитування проходило онлайн впродовж місяця. У ньому взяли участь 217 чинних судів на підконтрольній території України (із 675 наявних; 32%), зокрема Вищий антикорупційний суд, апеляційні суди - 30 із 37 (81%), місцеві суди - 186 із 637 (29%). У процесі дослідження було виявлено, що 72% судів віддають перевагу Facebook, 8% користуються YouTube, а 5% судів мають власний аккаунт в Instagram.

Завдяки відповідям представників(-ць) комунікаційних команд судів, які аналізуються, є можливість відслідкувати, які саме комунікаційні інструменти застосовують суди та чи відповідають вони сучасним комунікаційним потребам судової влади та суспільства. Також дане дослідження дає змогу зрозуміти, які з них варто вдосконалити, а які поширювати як успішні практики.