Судова реформа в Україні: обговорили головні питання

20:03, 24 июня 2020
У заході взяли участь експерти, суддіта посадовці.
Судова реформа в Україні: обговорили головні питання

Чому судова реформа, яка розпочалася кілька років тому, досі не завершена? Кого треба долучити до реформи для її успішної реалізації? Що думають про реформу самі судді? Ці та інші питання обговорювали учасники онлайн-заходу «Регіональне обговорення реформ: судова реформа», організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 19 червня, передає RPR.org.ua.

Політику влади щодо судової реформи з вересня 2019 року можна охарактеризувати як несистемну, малорезультативну та непрогнозовану. З цього почав свій виступ Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, співавтор аналітичного брифу «Судов реформа» під час презентації документу.

«Рівень довіри до судів залишається вкрай низьким. Органи, на які покладалася імплементація реформи — Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) і Вища рада правосуддя (ВРП) — не проявили належної ініціативи. А деякі їхні дії навіть можна вважати саботажем», — каже експерт.

Позитивною зміною за останній час він назвав запровадження електронних сервісів у судах через пандемію коронавірусу COVID-19.

«За короткий проміжок часу було запроваджено те, що не могли зробити роками», — говорить Куйбіда.

Ключові проблеми в судовій реформі, зазначені в брифі:

  • низький рівень довіри до судової влади, що передусім зумовлено корупцією, недоброчесною поведінкою багатьох суддів, залежністю і круговою порукою;
  • неефективність діяльності й навіть саботаж реформ із боку ВРП із більшістю суддів у її складі;
  • провал ВРП і попереднім складом ВККС політики очищення та оновлення суддівського корпусу;
  • непослідовність у процесі реорганізацій судів місцевого та апеляційного рівнів, заповнення вакансій не через конкурси, а шляхом переведення до нових судів чинних суддів;
  • поганий доступ до правосуддя внаслідок кадрового голоду в судах, великого навантаження на суддів та поширеності судової тяганини;
  • слабка орієнтованість судів на задоволення потреб у правосудді користувачів послуг судової системи, нерозвинутість електронних сервісів.

Рекомендації Парламенту, Президенту та Кабінету міністрів щодо пріоритетних дій на 2020–2021 роки:

  • продовження початих проектів, які мають перспективу стати успішними, з роботою над помилками (перезавантаження ВККС і ВРП; конкурсний відбір на суддівські посади в судах усіх рівнів із залученням до участі в конкурсах адвокатів та науковців; запровадження електронного судочинства тощо);
  • підтримка агентів змін; створення нових інституцій замість підтримки старих;
  • участь громадськості та міжнародних експертів для забезпечення довіри до реформи та її результатів;
  • сервісна орієнтованість судів;

Проекти необхідних змін:

Нові органи суддівського врядування як агенти змін. Склад ВРП очищається за допомогою Комісії з питань доброчесності та етики, а якщо цілі не буде досягнуто — через конституційні зміни створюється новий орган із більшістю (принаймні на перехідний період) представників громадянського середовища з бездоганною репутацією.

Нові судові інституції. У Верховному Суді законом створюється антикорупційна палата, добір суддів до якої здійснюється за правилами відбору суддів ВАКС із залученням Громадської ради міжнародних експертів.

Моніторинг доброчесності суддів і прокурорів як механізм забезпечення підзвітності. Слід визначити механізм реалізації обов’язку суддів і прокурорів, а також кандидатів на ці посади доводити законність походження майна, невиконання якого є підставою для звільнення (відхилення кандидатури).

Електронний суд і дебюрократизація судового процесу. Процеси документообігу в судах спрощуються й переводяться в електронну форму. Електронний суд стає складовою концепту «держава в смартфоні». Запроваджується можливість розгляду окремих категорій справ онлайн незалежно від місцеперебування сторін і суду.

Механізм поновлення провадження для засуджених за злочини, яких не вчиняли. Свавільно засуджені до довічного чи іншого тривалого позбавлення волі особи отримують законодавчо визначений механізм перегляду вироків щодо них за визначеними критеріями.

Для перегляду справ свавільно засуджених осіб ще раніше розробили законопроект № 2033-а «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України». Цей проект закону отримав позитивний висновок Ради Європи та не суперечить Європейському суду з прав людини, звертає увагу Олександр Банчук, заступник Міністра юстиції.

Іншим важливим аспектом судової реформи він назвав запровадження суду присяжних.

«Ми завершуємо погодження проекту суду присяжних у класичному вигляді в справах про особливо тяжкі злочини», — пояснює заступник міністра.

Інша ініціатива Мін’юсту — захист потерпілих від насильницьких кримінальних правопорушень.

«Відповідний законопроект довелося відкликати у зв’язку з відставкою попереднього Кабміну, але зараз будемо вносити його повторно», — прогнозує Банчук.

За його словами, Мін’юст фокусується й на альтернативах до класичного правосуддя: готується законопроект про медіацію для зниження навантаження на суди.

Судова реформа, яка розпочалася кілька років тому, так і не була завершена до початку каденції чинної Верховної Ради. Але позитивними моментами є формування суддівського корпусу Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду. Про це говорив Роман Бабій, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

«Зміни необхідно розпочинати зверху — саме тому Верховна Рада чинного скликання ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який передбачав перезавантаження ВККС», — пояснює нардеп.

Але Конституційний Суд визнав цей закон неконституційним і перезавантаження ВККС не відбулося.

«Процедура формування ВККС буде замінена з урахуванням зауважень КСУ», — обіцяє Бабій.

Також він заявив про неефективність роботи Державної судової адміністрації (ДСА).

«Дискутуємо можливість передати питання адміністрування судів до ВРП», — резюмує депутат.

До проведення судової реформи необхідно долучати всіх її стейкхолдерів, включно зі суддями, вважає Тарас Тарасенко, член Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Інше важливе питання — комунікація цієї реформи.

«Пересічні громадяни вважають майже всіх суддів корумпованими. Це негативно впливає на психологію чесних суддів», — наводить приклад народний депутат.

Позитивним моментом у формуванні суддівського корпусу Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду була участь громадських і міжнародних експертів у цьому процесі. На це звертає увагу Святослав Ткачук, радник із юридичних питань Програми USAID реформування сектору юстиції «Нове правосуддя».

До розроблення нового законопроекту щодо реформування ВККС він запропонував долучити Венеційську комісію, щоби вона надавала рекомендації не до вже ухваленого закону, а до його проекту.

Між суддями та громадянським суспільством є певне непорозуміння щодо необхідності судової реформи, зауважує Лариса Гольник, суддя Октябрьського районного суду міста Полтави.

«Судді часто відстоюють чинну систему, не вбачаючи необхідність змін. А суспільство вважає суддів представниками «реваншу». На жаль, небагато суддів готові публічно висловлювати свою позицію щодо важливості реформ», — пояснює ситуацію Гольник.

За її словами, ВРП не має здійснювати відбір суддів, адже система не здатна самоочиститися. Потрібен зовнішній відбір із залученням міжнародних експертів.

«Якщо ми бачимо серед членів ВРП людей із незаплямованою репутацією, чи можемо ми їм довіряти? Очевидно, що ні», — риторично питає суддя.

А додаткову недовіру до ВРП викликає брак прозорої дисциплінарної практики щодо суддів.

Іван Городиський, директор школи права Українського католицького університету, звернув увагу на проблему професійності суддів, зокрема, першої інстанції.

«Виникає враження, що вони дистанціюються від вирішення питань, перекидаючи це на апеляційні чи касаційні інстанції», — говорить Городиський.

Про відсутність комплексного гендерного підходу в судовій реформі говорила Людмила Чернявська, координаторка з питань гендерної політики та судового адміністрування українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи.

«Але ми бачимо перші позитивні кроки — ДСА провела гендерний аудит за участю всього колективу. Сподіваюся, що ця практика буде поширена на центральні органи суддівського врядування та суди», — висловлює побажання експертка.

Денис Тарасов, експерт Запорізької правозахисної ліги «Універсал», назвав позитивним моментом судової реформи орієнтацію Верховного Суду на верховенство права. Адже його правові висновки обов’язкові для врахування судами першої та апеляційної інстанції.

Проблемою з доступом до правосуддя Тарасов назвав розмір судового збору, який «для багатьох людей зараз є непомірним».

Необхідними елементами реформи він назвав запровадження виборності суддів місцевих судів та можливість їхнього відклику, а також відкритий реєстр скарг щодо суддівських порушень.

Довгострокова проблема судової реформи — відсутність її постійного стейкхолдера, впевнений Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права та співавтор аналітичного брифу.

«Центр судової реформи переходить від Уряду до Адміністрації/Офісу Президента, що означає її політизацію», — каже він, додавши, що політику має формувати саме Уряд із залученням Парламенту.

Нагальною проблемою реформи є оновлення ВРП: запровадження ефективних механізмів для звільнення її недоброчесних співробітників та створення фільтрів для добору нових членів. Таку думку висловила Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції та рецензентка брифу.

«Володимир Зеленський має розуміти, що від ефективного перезавантаження ВРП залежить і його майбутнє. Це можна побачити на прикладі кримінальних справ проти Петра Порошенка, який так і не спромігся створити незалежну судову систему», — підсумовує експертка.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що Міністерство юстиції розробляє ряд законопроектів щодо судової реформи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Вища рада правосуддя, МВФ та проблеми судової влади: інтерв'ю заступника голови ВРП
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Роксолана Качур
    Роксолана Качур
    судья Львовского окружного административного суда
  • Оксана Третьякова
    Оксана Третьякова
    судья Хозяйственного суда Киевской области
  • Константин Притула
    Константин Притула
    председатель Кировоградского окружного административного суда
  • Любовь Гончар
    Любовь Гончар
    судья Высшего административного суда Украины
  • Вадим Андрухив
    Вадим Андрухив
    судья Одесского окружного административного суда