У Раді Європи висловились щодо реформи системи кримінальної юстиції в Україні

У Раді Європі зазначили, що однією з останніх фундаментальних новел кримінальної юстиції, запроваджених в Україні, є нова концепція кримінальних проступків, яка замінила деякі злочини невеликої та середньої тяжкості. Про це йдеться у пресслужбі Офісу Ради Європи в Україні.

Впровадження цієї концепції спрямоване на подальшу гуманізацію кримінального законодавства, підвищення ефективності та результативності розслідування нетяжких злочинів, а також зменшення навантаження на правоохоронні органи, прокуратуру та суди.

Положення законодавства про кримінальні проступки набули чинності 1 липня 2020 року. Важливо контролювати виконання цього нововведення в Україні, щоб перевірити, чи досягаються очікувані результати, а також виявити будь-які недоліки, які можуть призвести до порушення прав людини.

З цією метою та на запит Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України, Рада Європи провела аналіз перших трьох місяців дії кримінальних проступків.

Аналіз був проведений національним консультантом Ради Європи Євгеном Крапивиним. Він базувався на кабінетному дослідженні, огляді наявної статистики та інтерв’ю з представниками національної поліції, прокуратури, судів та системи безоплатної правової допомоги. Аналіз показав, що введення в Україні кримінальних проступків дало такі позитивні результати:

• зменшення тривалості досудового розслідування та судового розгляду у справах про кримінальні проступки порівняно з відповідними злочинами;
• оптимізація використання ресурсів слідчого, які можуть бути використані для кращого розслідування тяжких злочинів;
• оптимізація використання ресурсів суду завдяки забезпеченню спрощеного провадження;
• зменшення втручання у право на свободу завдяки скороченню кількості арештів та незастосуванню таких запобіжних заходів, як тримання під вартою або домашній арешт.

Водночас оцінювання виявило один негативний результат - непропорційне накладення штрафу за деякі кримінальні проступки, наприклад, крадіжку. Мінімальний розмір штрафу за це правопорушення зріс з 850 грн до 17000 грн, що дорівнює десяти мінімальним прожитковим мінімумам і є непропорційною санкцією для незабезпечених верств населення та даного виду правопорушень загалом.

Враховуючи обмеження інструментарію дослідження та нетривалий період дії  кримінальних проступків, слід наголосити, що висновки оцінювання є попередніми. Зокрема, варто уважно стежити за впливом спрощеного провадження на права людини, щоб переконатись, що немає зловживань на практиці.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що передбачає фінальна версія Стратегії розвитку органів правосуддя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.