Для виконання завдань, що стоять перед ВАКС, усі «антикорупційні гравці» мають виробити взаємні підходи, – голова ККС ВС

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, виступаючи з вітальним словом на ІІ Щорічному круглому столі «Актуальні виклики у діяльності Вищого антикорупційного суду», який відбувся 30 вересня 2021 року, наголосив, що для виконання завдань, що стоять перед ВАКС, усі «антикорупційні гравці» мають виробити взаємні підходи.

Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.

Як зазначив Станіслав Кравченко, питання протидії корупції залишається актуальним у нашій державі. З перших років незалежності в Україні розуміли про небезпеку існування загроз, пов’язаних із корупцією. Але складалося так, що законодавчі ініціативи, ухвалені на той час, були неефективними.

Сім-вісім років тому законодавець вдався до змін, визначивши, що пріоритетом є існування окремої антикорупційної ланки як правоохоронних, так і судових органів. Зважаючи на це, було створено Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Вищий антикорупційний суд.

За словами голови ККС ВС, минуло два роки з часу створення Вищого антикорупційного суду, і фактично процес становлення інституції завершився. ВАКС зараз має найкращу ситуацію з кадровим та фінансовим забезпеченням. Тому настав час говорити про поточну роботу антикорупційного суду, про виконання завдань, які стоять перед установою.

«Завдання Вищого антикорупційного суду чітко визначені в Законі України «Про Вищий антикорупційний суд». Перше – це захист громадян, суспільства, держави від корупційних правопорушень. Друге – суворе дотримання процедури притягнення до відповідальності осіб, які скоїли корупційні правопорушення. А також вирішення питання цивільної конфіскації. І для виконання завдань, які стоять перед ВАКС, потрібне формування взаємного розуміння цих завдань, вироблення взаємних підходів усіма, так би мовити, гравцями, учасниками «антикорупційного процесу»: починаючи від детективів НАБУ і завершуючи суддями касаційної інстанції», – сказав Кравченко.

Спікер звернув увагу на цілком логічне визначення послідовності тем, які обговорюватимуться на заході: забезпечення права на захист крізь призму адвокатури, прокуратури та суду, діяльність слідчих суддів, особливості кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій, перегляд судових рішень у касаційному порядку. Він зауважив, що в кожній із цих тем є низка ключових питань, на яких обов’язково потрібно наголосити.

«Говорячи про забезпечення права на захист, на доступ до правосуддя, ми також повинні звертати увагу на те, що у 2020 році прокурори не з’явилися в судові засідання в місцеві суди у кримінальних провадженнях 7 537 разів. Адвокати не прибули в судові засідання 12 328 разів. Така неявка призводить до тривалого розгляду кримінальних проваджень і, як наслідок, – порушення прав осіб», – зазначив голова ККС ВС.

Він нагадав, що завдання ВС – у касаційному порядку переглядати судові рішення в кримінальних провадженнях, у тому числі й судові рішення ВАКС. Втім, часто в тіні, поза полем зору правників залишається інша, не менш важлива, функція ВС – забезпечення єдності судової практики, тобто встановлення «правил гри» у тих випадках, коли законодавець нечітко їх визначає. А таких випадків, коли те чи інше правове питання у разі можливості регулюється судовою практикою, багато.

Кравченко розповів, що з усієї кількості судових рішень, які ККС ВС переглядає в касаційному порядку, менше 1 % – це судові рішення, ухвалені ВАКС. Решта, не менш важливі питання, це і державна зрада, тероризм, бандитизм, злочини проти життя та здоров’я, й інші. Але, незважаючи на таку невелику кількість проваджень та розуміючи важливість питання, яке стосується протидії корупції, вперше в історії ВС вдався до такого кроку, як запровадження спеціалізації з розгляду кримінальних проваджень щодо корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, і створення з цією метою Третьої судової палати ККС ВС.

Про забезпечення єдності судової практики у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень розповів секретар Третьої судової палати ККС ВС Герман Анісімов.

Доповідач висвітлив, зокрема, питання про застосування ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням. Герман Анісімов зауважив, що відповідно до сформованої позиції ВС під час призначення покарання особам, визнаним винними у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 75 КК України, не застосовується звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Необхідність доповнення ст. 75 КК України ч. 2 була зумовлена тим, що прийнятий у 2012 році КПК України містив новий інститут угод у кримінальному провадженні. З появою цієї частини суд отримав право застосовувати ст. 75 КК України, зокрема, у разі затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

«Положення ст. 75 КК України ділити на складові та вважати, що це різні норми, не доцільно. Це цілісна, єдина норма матеріального права, яка розміщена в одній статті, що складається з кількох частин, і вона підлягає комплексному застосуванню, з урахуванням установлених обмежень. Тобто застосовувати ч. 2 ст. 75 КК України до осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення, неправильно», – зазначив секретар Третьої судової палати ККС ВС.

Однак, як свідчить судова практика, деякі суди продовжують застосовувати ст. 75 КК України під час укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів.

«Вплинути на цю ситуацію Верховному Суду складно, адже він реагує шляхом ухвалення процесуальних рішень, не викладає свої позиції в будь-який інший спосіб, ніж шляхом застосування конкретної норми у конкретних правовідносинах у конкретному провадженні. Однак рішення про затвердження угоди про визнання винуватості не часто оскаржуються, адже вони задовольняють усі сторони, хоча в них, на мою думку, не зовсім ураховуються інтереси держави. До того ж вирок на підставі угоди має обмежені підстави для касаційного оскарження», – зауважив Анісімов.

Крім того, він окреслив питання, яке стосується процесуальних строків, зокрема й строків досудового розслідування. «Якщо законодавець передбачив певні строки, то з якою метою? Якщо метою було обмежити часові рамки певної процедури, то очевидно, що ця процедура має бути виконана у строки, визначені законодавцем. І наслідки недотримання таких строків законодавець теж передбачив», – пояснив спікер.

Герман Анісімов також акцентував на актуальних питаннях кримінального процесу: чи тотожні поняття обрання та застосування запобіжного заходу, чи підлягають апеляційному оскарженню ухвали про обрання запобіжного заходу у спеціальному досудовому розслідуванні, якими є підстави оголошення особи в міжнародний розшук.

Також «Судово-юридична газета» писала про процесуальний недогляд: Верховний Суд скасував вирок щодо судді через істотні порушення прокурором САП норм КПК, які не помітив ВАКС.

Додамо, що у ВАКС відтепер зможуть зчитувати цифрові документи громадян, фото.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.