Процесуальний недогляд: Верховний Суд скасував вирок щодо судді через істотні порушення прокурором САП норм КПК, які не помітив ВАКС

16 вересня у соцмережах з’явилася новина із, здавалося б, сенсаційним та шокуючим заголовком, мовляв Верховний Суд виправдав суддю-хабарника. Цю новину підхопили та почали поширювати громадські активісти, а також деякі ЗМІ, не дочекавшись повного тексту постанови, який було оголошено 17 вересня, та не розібравшись, яке ж насправді рішення ухвалив Верховний Суд і чому.

Обставини справи

19 лютого 2021 року  Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок у кримінальному провадженні за обвинуваченням судді апеляційного суду в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 2 ст. 369-2 КК).  За це він був засуджений на 2 роки позбавлення волі.

Вже через два місяці, 21 квітня 2021 року, Апеляційна палата ВАКС залишила апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника без задоволення, а вирок – без змін. Ці два судові рішення засуджений і захисник оскаржили до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

15 вересня 2021 року колегія суддів ККС ВС розглянула кримінальне провадження, оголосивши тільки резолютивну частину постанови, а вже 17 вересня був оголошений її повний текст.

Вирішальне слово ВС

Що ж сказав ККС ВС?  Касаційний суд установив, що сторона обвинувачення допустила істотні кримінальні процесуальні порушення. Виявляється, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України направив обвинувальний акт до суду після закінчення строків досудового розслідування.

Напевно, таке порушення мав би помітити якщо не ВАКС, то хоча б АП ВАКС. Однак цього не сталося, тому ситуацію довелося виправляти вже ВС, який, виправляючи помилки попередніх інстанцій, наразив себе на шквал критики.

Так, КПК передбачено, що судове рішення скасовується, якщо «за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито». У ВАКС та АП ВАКС були всі підстави закрити це провадження, оскільки прокурор САП направив обвинувальний акт до суду після закінчення досудового розслідування, що фактично означає ненабуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного). У свою чергу це унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та призводить до закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру.

Через те, що суди попередніх інстанцій не пішли на цей крок, відповідальність на себе взяв ВС. Адже в цьому випадку, згідно з нормами КПК, касаційний суд зобов’язаний скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. Що і зробив ВС.

Замість післямови

Всі ми прагнемо, щоб боротьба з корупцією в країні була ефективною і ті, хто вчинив корупційні кримінальні правопорушення, були покарані. Водночас усі ми хочемо жити в правовій державі. Для виконання цих бажань потрібно одне – щоб всі антикорупційні органи працювали злагоджено, дотримуючись норм законодавства та не упускаючи, наче і незначні, але вкрай важливі процесуальні моменти. Адже якщо закривати очі на ті ж порушення норм процесуального права у кримінальному провадженні тільки тому, що є суспільна необхідність, чи тільки тому, що не можна не покарати суддю-порушника, то про яку правову державу може вестися мова?

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.