Особливості укладення договорів на отримання теплової енергії з власниками нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

14:25, 12 февраля 2019
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Велика Палата Верховного Суду роз’яснила особливості укладення договорів на отримання теплової енергії ФОП як власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Особливості укладення договорів на отримання теплової енергії з власниками нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №904/7024/17 про визнання договору на постачання теплової енергії укладеним задоволено касаційну скаргу та скасовано рішення попередніх судових інстанцій.

По суті спору: позивач звернувся до суду для визнання укладеним договору на купівлю-продаж теплової енергії, оскільки відповідач (ФОП), який є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, відмовляється укласти договір на купівлю-продаж теплової енергії та сплачувати кошти.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що ФОП, який використовує нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку для здійснення підприємницької діяльності, отримує теплову енергію не для задоволення власних житлово-побутових потреб, тому зобов’язаний укласти з теплопостачальною організацією договір купівлі-продажу теплової енергії.

На це ВС зауважив, що суди не встановили, що відповідач використовує отриману від позивача теплову енергію для виробничих потреб, тобто відмінних від предмету надання житлово-комунальних послуг. Відповідач є кінцевим споживачем наданої йому послуги з опалення та не здійснює її використання для інших потреб. ВП ВС вважає, що у відповідача як кінцевого споживача є обов'язок укласти з позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг, який має відповідати формі та змісту (умовам) типового договору про надання послуг з централізованого опалення. Проте позивач звернувся до відповідача з проектом договору, предметом якого є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в приміщеннях, тобто договір купівлі-продажу теплової енергії, обов'язок щодо укладення якого між сторонами у цій справі відсутній. При цьому такий договір не відповідає типовому договору, зокрема щодо предмету, та не містить ряду істотних умов договору про надання житлово-комунальних послуг, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.

Ознайомитись з постановою Великої Палати Верховного Суду можна за посиланням.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый