Судебная практика

Особливості укладення договорів на отримання теплової енергії з власниками нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

14:25, 12 февраля 2019

Велика Палата Верховного Суду роз’яснила особливості укладення договорів на отримання теплової енергії ФОП як власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Особливості укладення договорів на отримання теплової енергії з власниками нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №904/7024/17 про визнання договору на постачання теплової енергії укладеним задоволено касаційну скаргу та скасовано рішення попередніх судових інстанцій.

По суті спору: позивач звернувся до суду для визнання укладеним договору на купівлю-продаж теплової енергії, оскільки відповідач (ФОП), який є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, відмовляється укласти договір на купівлю-продаж теплової енергії та сплачувати кошти.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що ФОП, який використовує нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку для здійснення підприємницької діяльності, отримує теплову енергію не для задоволення власних житлово-побутових потреб, тому зобов’язаний укласти з теплопостачальною організацією договір купівлі-продажу теплової енергії.

На це ВС зауважив, що суди не встановили, що відповідач використовує отриману від позивача теплову енергію для виробничих потреб, тобто відмінних від предмету надання житлово-комунальних послуг. Відповідач є кінцевим споживачем наданої йому послуги з опалення та не здійснює її використання для інших потреб. ВП ВС вважає, що у відповідача як кінцевого споживача є обов'язок укласти з позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг, який має відповідати формі та змісту (умовам) типового договору про надання послуг з централізованого опалення. Проте позивач звернувся до відповідача з проектом договору, предметом якого є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в приміщеннях, тобто договір купівлі-продажу теплової енергії, обов'язок щодо укладення якого між сторонами у цій справі відсутній. При цьому такий договір не відповідає типовому договору, зокрема щодо предмету, та не містить ряду істотних умов договору про надання житлово-комунальних послуг, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.

Ознайомитись з постановою Великої Палати Верховного Суду можна за посиланням.

Автор: Олена Петрушевська