Помилування або амністія правоохоронця, який вбив людину: позиція ЄСПЛ

Коли державний службовець, зокрема співробітник правоохоронного органу, був засуджений за злочин, пов’язаний із порушенням ним статті 2 (право на життя) Конвенції, можливість його амністії або помилування має бути виключена. На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Вазагашвілі та Шанава проти Грузії» (заява № 50375/07), передає ECHR: Ukrainian Aspect.

У 2006 році під час поліцейської операції, у якій були задіяні півсотні правоохоронців, був убитий молодий чоловік, інший, який знаходився поруч, тяжко поранений. Через три дні після інциденту було відкрите розслідування щодо перевищення повноважень: (хлопця було розстріляно у власному авто, поліцейські випустили близько 70 куль, і більше половини з них влучили в ціль.

Батьки загиблого Юрій Вазагашвілі та Ціала Шанава подавали скарги прокурору Тбілісі на те, що розслідування не проводилося ретельно і неупереджено. У 2007 року прокуратура припинила розслідування через відсутність кримінального правопорушення. Рішення було засноване на заявах правоохоронців, які брали участь в операції, а також на результатах балістичної експертизи.

Але батьки зібрали власні докази, які суперечили версії поліції. У 2007 році вони подали скаргу до Європейського суду з прав людини відповідно до матеріально-правового та процесуального аспекту статті 2 (Право на життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також після звернення до генерального прокурора розслідування на національному рівні вдалося відновити у грудні 2012-го.

У 2015 року міський суд Тбілісі визнав п’ятьох колишніх офіцерів винними у вбивстві за обтяжуючих обставин, перешкоджанні здійсненню правосуддя шляхом фальсифікації доказів та в інших неправомірних діях. Зокрема, суд дійшов висновку, що один з офіцерів мав неприязні стосунки з одним із потерпілих і організував поліцейську операцію саме для того, аби помститися.

У 2015 році Вазагашвілі був убитий під час вибуху саморобного пристрою на могилі сина. Цього ж року міський суд Тбілісі визнав одного співробітника поліції винним у вчиненні злочину. Було встановлено, що неурядова організація Save a Life, яку заснував Вазагашвілі, опублікувала статтю в національній газеті зі списком офіцерів, які, як вважалося, були причетні до різних правопорушень. І прізвище винного також було в списку.

Розглядаючи справу у Страсбурзі, ЄСПЛ підкреслив низку недоліків першого розслідування (початкове розслідування злочину здійснювали співробітники поліції, що брали участь у спецоперації, заявникам не було надано статусу потерпілих). Прокуратурі явно бракувало необхідної ретельності та об’єктивності, що було доведено під час другого розслідування.

Високі судді зауважили, що суд першої інстанції спочатку виніс вирок до 16 років ув’язнення двом винним у вбивстві за обтяжуючих обставин (менше, ніж дозволені 20 років для довічного ув’язнення). Через це винні у вчиненні злочину отримали можливість скористатися амністією.

Також ЄСПЛ звернув увагу на те, що законодавчий орган, очевидно, не звернув належної уваги на необхідність покарання за серйозні правопорушення поліції з непохитною суворістю і наголосив, що коли державний службовець, зокрема співробітник правоохоронного органу, був засуджений за злочин, який порушив статтю 2 Конвенції, надання амністії або помилування повинне бути заборонене.

Суд дійшов висновку, що вироки, винесені двом співробітникам поліції, які вбили сина заявників, із злочинним наміром використовуючи службові повноваження, не отримали відповідного покарання за вчинений злочин.

Зрештою, ЄСПЛ постановив, що Грузія повинна виплатити Ціалі Шанаві 50 000 євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Вазагашвілі та Шанава проти Грузії» (заява № 50375/07) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд оприлюднив черговий огляд судової практики Європейського суду з прав людини.

Також ми писали, що ЄСПЛ вирішив, що відеоспостереження за ув'язненими порушує закон.