Вжиття негативних заходів стосовно викривача корупції: постанова КАС ВС

Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду зазначив у своїй постанові, що з моменту набуття особою статусу викривача вона здобуває певний імунітет. Так, особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою (ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

У цій справі суд розглядів адміністративну справу за позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа — Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Як зазначається у матеріалах справи, позивач перебував на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення митного поста. 25 вересня 2017 року доповідною запискою він повідомив начальника Одеської митниці ДФС про факт надання начальником митного поста доручень, виконання яких призводить до надання незаконних та необґрунтованих переваг юридичній особі у вигляді незаконного звільнення від митного контролю суден закордонного плавання, про наявність приватного інтересу посадової особи митного поста у юридичній особі, якій надаються незаконні переваги, можливого потенційного чи реального конфлікту інтересів, тобто про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. 25 жовтня 2017 року він же повідомив Генеральну прокуратуру України про виявлене кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1  ст. 365 КК України, вчинене посадовими особами керівного складу митного поста. 28 листопада 2017 року рим же повідомлено Національне антикорупційне бюро України про виявлене корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 364 КК України, вчинене посадовими особами керівного складу Одеської митниці ДФС.

Під час перебігу наведених подій адміністрацією Одеської митниці ДФС за ініціативою керівництва митного поста, викладеною у доповідній записці, стосовно позивача відкрито дисциплінарне провадження, яким встановлено факт неналежного виконання ним посадових обов`язків і складено висновок, в якому рекомендовано начальнику Одеської митниці ДФС прийняти рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що і було реалізовано.

КАС погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення частини позовних вимог, оскільки два спірних накази Одеської митниці ДФС видані з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому наступні висновки касаційного суду заслуговують на особливу увагу:

• відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
• згідно з ч.2 ст. 35 вказаного Закону у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
• на підставі вказаних приписів слід зазначити, що сам факт участі начальника митного поста, щодо якого позивачем повідомлено про скоєння корупційного злочину в засіданнях дисциплінарної комісії, свідчить про наявність конфлікту інтересів та виключає правомірність наказів, прийнятих за наслідками висновків такої комісії, оскільки висновок комісії є передумовою видання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності чи закриття дисциплінарного провадження;
• самостійною підставою незаконності спірних наказів відповідача, якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є й те, що їх видання відбулось також в умовах реального конфлікту інтересів (спірні накази підписані начальником Одеської митниці ДФС, щодо якого позивачем повідомлено про скоєння корупційного злочину), який не був врегульований у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку (стаття 28).

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про постанову КАС ВС щодо строку оскарження нормативно-правового акта в адміністративному суді.

Також ми писали, що викривач корупції не може бути звільнений, притягнутий до відповідальності чи підданий негативним заходам впливу з боку керівника.