Коли відмова у компенсації за забій хворої худоби не порушує прав їх власника: позиція ЄСПЛ

З огляду на важливість для держав профілактики захворювання тварин, компанія, що займалася виготовленням яловичини, не понесла надмірного тягаря у зв’язку з відмовою надати відшкодування за забій худоби.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «S.A. Bio Bio d’Ardennes проти Бельгії» (заява №44457/11), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Так, на підставі кількох рішень ветеринарного інспектора бельгійська компанія S.A. Bio Bio d’Ardennes, що займалася виробництвом яловичини, була змушена забити 253 голови великої рогатої худоби, заражені бруцельозом.

Коли ж компанія на підставі положень королівського указу про профілактику бруцельозу великої рогатої худоби звернулася до уповноваженого державного органу за компенсацією, їй було відмовлено. Чиновники встановили, що господарство допустило численні порушення, що могли викликати зараження всього поголів’я великої рогатої худоби.

Тоді компанія ініціювала судовий спір, вимагаючи відшкодування збитків, пов’язаних із забоєм, але програла першу інстанцію та апеляцію. Проте касаційний суд встановив провину галузевої асоціації, яка не надала повної інформації компанії під час придбання нею худоби на розплід з-за кордону. Через цей факт суди, переглянувши рішення, вирішили частково компенсувати збитки. Зрештою йшлося про 55 тис. євро за 62 голови худоби.

Але і таке розв’язання проблеми не влаштувало господарство. S.A. Bio Bio d’Ardennes звернулася до ЄСПЛ. Посилаючись на статтю 1 Протоколу №1 (захист власності) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, компанія стверджувала, що відмова в присудженні їй компенсації за забій худоби складала непропорційне втручання у право користування своєю власністю.

У Страсбурзі зауважили, що рішення про забій дійсно становив втручання у права власності компанії-заявника. Але втручання було передбачене законом (королівський указ) і переслідувало законну мету в інтересах суспільства.

Далі високі судді перевірили, чи складав забій без компенсації справедливий баланс між загальним інтересом та основними правами компанії-заявника, а також чи було встановлено індивідуальний і надмірний тягар на компанію.

У зв’язку із цим у ЄСПЛ зауважили, що, по-перше, можливість відмови у компенсації через порушення була чітко передбачена указом. По-друге, національні суди перевірили дотримання умов, і їхні рішення неможливо вважати свавільними. По-третє, компанія-заявник отримала часткову компенсацію через недбалість галузевої асоціації.

Тож в цій справі не було порушено справедливого балансу між захистом власності та вимогами загального інтересу. Національні органи влади мали певні межі розсуду у питанні охорони здоров’я населення та безпеки харчових продуктів на їх території. Крім іншого, господарство мало можливість продовжити свою діяльність, придбавши нову худобу, і це не було неможливо або надмірно складно.

Зрештою суд одностайно встановив відсутність порушення статті 1 Протоколу №1.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «S.A. Bio Bio d’Ardennes проти Бельгії» (заява №44457/11) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова можна ознайомитися за посиланням.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», ЄСПЛ виніс рішення про оформлення на дитину коштів, отриманих злочинним шляхом.