У якому випадку ПФУ зобов’язаний призначити пільгову пенсію за віком: постанова ВП ВС

У даній справі майбутній пенсіонер звернувся до підрозділу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Про це повідомляє «Протокол».

Проте, ПФУ у задоволенні такої заяви відмовив, оскільки до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, не зараховано період роботи на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом, оскільки відсутня атестація робочого місця на вказаній посаді.

Таке рішення Фонду стала підставою для звернення майбутнього пенсіонера до суду.

Суди першої та апеляційної інстанції позовні вимоги задовольнили і стаж на неатестованому робочому місці для призначення пільгової пенсії зарахували.

Натомість ПФУ звернувся до суду касаційної інстанції, мотивуючи це тим, що, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, і за результатами атестації робочих місць, а тому відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Зі свого боку Велика Палата підтвердила правоту висновків судів попередніх інстанцій та у своїй постанові вказала, що аналіз норм ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Водночас, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону праці», працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього — поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Із наведеного випливає те, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» — «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації та, відповідно, надмірний тягар на пенсіонера (позивача у цій справі).

Особи, які зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Виходячи з наведеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Із повним текстом постанови ВП ВС можна ознайомитися за посиланням. 

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла про зразкову справу ВС щодо перерахунку пенсій ліквідаторам аварії на ЧАЕС.

Додамо, що Верховний Суд зробив висновок щодо оскарження відмови пенсійного органу в призначенні пенсії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.