ВП ВС розглянула справу щодо поставки товару, за який була здійснена попередня оплата

18:50, 23 сентября 2020
Вимоги про зобов’язання виконати умови договору поставки та поставити товар, за який була здійснена попередня оплата, мають майновий характер.
ВП ВС розглянула справу щодо поставки товару, за який була здійснена попередня оплата

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 910/13737/19 , інформує пресслужба ВС.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позивач звернувся до господарського суду із позовом, у якому просив зобов’язати відповідача виконати умови договору поставки та поставити товар. Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного суду, залишив позов без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки позивач здійснив попередню оплату. Відповідно, суди констатували, що позивач заявив вимогу майнового характеру, оскільки фактично просив суд зобов’язати відповідача поставити товар вартістю 60 714 000 грн.

З огляду на це суди першої та апеляційної інстанцій вказали на невідповідність розміру сплаченого позивачем судового збору приписам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зазначивши, що позивач сплатив 3 842 грн, хоча мав сплатити 672 350 грн.

У касаційній скарзі позивач стверджував, що подана ним позовна заява містить вимоги виключно немайнового характеру, адже в ній ідеться про зобов’язання відповідача вчинити дії, спрямовані лише на виконання умов укладеного договору, і жодних вимог щодо стягнення з відповідача грошових коштів він не заявляв.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду, зазначивши таке.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на наявності грошових вимог, що виникли на підставі договору. Наслідком задоволення таких вимог і виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов’язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку й майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з огляду на розмір грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.

Зважаючи на викладене, Велика Палата ВС визнала обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що з урахуванням заявленої вимоги майнового характеру на суму 60 714 000 грн позивач мав сплатити судовий збір у сумі 672 350 грн.

Раніше ВП ВС визначила, коли господарський спір вправі завершитись за правилами адміністративного судочинства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергей Глазько
    Сергей Глазько
    судья Сумского окружного административного суда
  • Роман Игнатов
    Роман Игнатов
    судья Киевского апелляционного суда
загрузка...