КАС ВС визначив, у якому випадку технічна помилка, допущена органом контролю, не може бути підставою для скасування результатів перевірки

15:00, 7 ноября 2020
Якщо допущена контролюючим органом технічна помилка не призвела до порушення прав особи та не спростувала факту вчинення нею порушення, а також не вплинула на розмір застосованого штрафу, то така помилка не може бути самостійною підставою для скасування результатів перевірки.
КАС ВС визначив, у якому випадку технічна помилка, допущена органом контролю, не може бути підставою для скасування результатів перевірки

Фізична особа-підприємець звернулась до суду з позовом до обласного ГУ Держпоживслужби, в якому просила  визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Суть спору полягає в тому, що під час проведення ГУ Держпродспоживслужби перевірки виявлено встановлення фізичною особою - підприємцем зовнішньої реклами у вигляді металевих щитів без належного дозволу на пішохідній доріжці, про що складено протокол і згодом винесено постанову про накладення штрафу за порушення Закону «Про рекламу».

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, а суд апеляційної інстанції задовольнив апеляційну скаргу з огляду на те, що  фактично позивачка вчинила порушення ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а суд першої інстанції в даному випадку фактично перебрав на себе дискреційні повноваження відповідача в частині встановлення порушень законодавства про рекламу позивачем, погодившись з доводами відповідача щодо технічної помилки в оскаржуваному рішенні відповідача стосовно незазначення в рішенні про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Правова позиція КАС ВС

Верховний Суд з такими висновками суду апеляційної інстанції не погодився та дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

За приписами ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу» забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами, зокрема, на пішохідних доріжках та алеях. Відтак, за порушення законодавства про рекламу передбачено відповідальність у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами, якщо така вартість встановлена. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами порушення позивачем частини третьої статті 16 Закону України «Про рекламу». Таким чином, допущена відповідачем технічна помилка не призвела до порушення прав позивача та не спростувала факту вчинення ним порушення, а також не вплинула на розмір застосованого штрафу.

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення, згідно із яким до позивача застосовано штраф за порушення законодавства про рекламу, є таким, що прийняте обласним ГУ Держпродспоживслужби на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не врахувавши усі фактичні обставини справи та зібрані у справі докази, та, фактично встановивши факт порушення позивачем законодавства про рекламу, скасував правомірне по суті рішення суб`єкта владних повноважень.

Із повним текстом постанови КАС ВС  від 14.07.2020 у справі № 808/353/17 можна ознайомитися за посиланням

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що КАС ВС нагадав про випадки, коли можливе утримання зайво сплаченої пенсії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Дмитрий Мальцев
    Дмитрий Мальцев
    судья Шевченковского районного суда Киева
  • Любовь Хилько
    Любовь Хилько
    заместитель председателя Кировоградского окружного административного суда
загрузка...