Юрисдикція суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту: позиція Великої Палати ВС

15:41, 25 ноября 2020
Передання арештованого майна в управління має забезпечувати досягнення мети арешту, визначеної у статті 170 КПК України.
Юрисдикція суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту: позиція Великої Палати ВС

Власники майна, на яке у кримінальному провадженні накладено арешт і яке передане Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління арештованим майном, не можуть звертатися з позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення організації управління таким майном за правилами цивільного судочинства навіть за умови, якщо питання про скасування арешту вже розглядалося за правилами КПК України. Такі особи не позбавлені права на повторне подання клопотання про скасування арешту майна у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України, доводячи, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, зокрема через те, що належні заходи з управління арештованим майном не вживаються, а вжиті – не забезпечують збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості. Зазначеного висновку дійшла Велика Палата ВС при розгляді справи № 352/1802/18.

«Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом», – йдеться у рішенні суду.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства (справа № 727/2878/19).

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_2, як сторона кримінального провадження, реалізувала право на оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва про арешт майна. Крім того, з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді, ОСОБА_2, як обвинувачена у кримінальному провадженні, звернулася до Вищого антикорупційного суду. Останній ухвалою від 2 березня 2020 року у справі № 760/17909/18 відмовив у задоволенні цього клопотання.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що вирішення за правилами КПК України 2012 року питання про скасування арешту, накладеного на майно у межах кримінального провадження, не створює можливості звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні цим майном за правилами цивільного судочинства. Кримінальний процесуальний закон не передбачає обмеження права на повторне подання клопотання про скасування арешту майна. Тому з таким клопотанням ОСОБА_2 може знову звернутися у порядку, визначеному КПК України, аргументувавши необґрунтованість накладення арешту чи відсутність у ньому потреби. ОСОБА_1 теж може звернутись із клопотанням про скасування арешту майна, навівши у порядку, передбаченому КПК України, аргументи щодо порушення її права власності.

Мета передання відповідачеві арештованого майна для здійснення заходів з управління ним – це, зокрема, забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості. Іншими словами, передання арештованого майна в управління має забезпечувати досягнення мети арешту, визначеної у статті 170 КПК України. Проте це не дозволяє ототожнювати арешт майна з переданням такого майна на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі з переданням майна для здійснення Національним агентством заходів з управління ним (постанова ОП ККС ВС у справі № 758/16546/18).

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації – повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

Отже, саме судове рішення про скасування арешту майна є однією з визначених законом підстав для припинення заходів з управління арештованим майном. З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 у касаційній скарзі щодо відсутності у кримінальному судочинстві ефективних юридичних засобів для припинення «організації управління» арештованим майном і заходів з управління цим майном. Ініціювання з метою впливу на порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні іншої судової процедури за правилами ЦПК України суперечитиме завданням як цивільного, так і кримінального судочинства. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає цю скаргу необґрунтованою, а рішення судів попередніх інстанцій – такими, які ухвалені з додержанням норм права.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи допускається накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку для виплати заробітної плати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Кто дал распоряжение не пускать главу КСУ Александра Тупицкого на рабочее место
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Петр Матуляк
    Петр Матуляк
    председатель Хозяйственного суда Ивано-Франковской области
  • Елена Билошкап
    Елена Билошкап
    судья Высшего хозяйственного суда Украины
  • Сергей Бондаренко
    Сергей Бондаренко
    судья Черкасского апелляционного суда
  • Галина Третьякова
    Галина Третьякова
    председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов
загрузка...