Які ухвали суду першої інстанції не підлягають роз’ясненню

12:07, 15 января 2021
Ухвала суду першої інстанції про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції не є судовим рішенням, тому роз’ясненню не підлягає.
Які ухвали суду першої інстанції не підлягають роз’ясненню

Ухвала суду першої інстанції про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції не є судовим рішенням, ухваленим за результатами судового провадження. Тому з огляду на ч. 1 ст. 380 КПК вона роз’ясненню не підлягає. Ухвалу про відмову в роз’ясненні такого рішення не може бути оскаржено. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 567/1050/15-к.

Обставини справи

Місцевим судом відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про роз’яснення ухвали цього суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки скаргу подано суб’єктом, який не має право на її оскарження.

Позиція ККС ВС

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку учасників судового провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

За частиною 2 ст. 433 КПК  України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як визначено у п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Згідно з оскаржуваною ухвалою суду, своє рішення про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції мотивував тим, що апеляційну скаргу подала особа, яка не має права її подавати (п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України).

Однак із цим висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується у зв'язку з таким.

Відповідно до пунктів 1-3 ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 зазначеної вище статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 392 КПК України).

Положенням ч. 4 ст. 380 КПК України визначено, що ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Разом із цим, згідно з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 листопада 2019 року у справі № 367/3068/17, якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, є незрозумілим, суд, слідчий суддя, який його ухвалив, відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Апеляційному оскарженню на підставі ч. 4 зазначеної статті підлягає лише ухвала суду про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, постановлена за результатами розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, якщо її предметом було судове рішення, яке підлягає роз'ясненню в порядку, передбаченому ч. 1 цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу по суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними використаним засобам та досягнутим цілям.

Як встановив суд апеляційної інстанції, за ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10 червня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні клопотання про роз'яснення ухвали цього суду від 01 листопада 2018 року, в якій вирішено питання щодо проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції між зазначеним судом та ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» з метою розгляду клопотання начальника про застосування примусового годування обвинуваченого ОСОБА_2.

Таким чином, оскільки ухвала суду першої інстанції про проведення підготовчого судового засідання у режимі відеоконференції не є судовим рішенням, ухваленим за результатами судового провадження, з огляду на ч. 1 ст. 380 КПК України вона роз'ясненню не підлягає, а відповідно, ухвалу про відмову у роз'ясненні такого рішення не може бути оскаржено.

При цьому положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України встановлено, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка оскарженню не підлягає, апеляційний суд мав би прийняти рішення не про її повернення, а про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Водночас, з огляду на обставини цієї справи колегія суддів вважає, що допущене порушення не є істотним, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неможливість продовження апеляційного розгляду скарги на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, і постановив рішення, яким, по суті, завершив апеляційне провадження. Скасування такої ухвали в будь-якому разі не призведе до перегляду оскарженого рішення, адже під час нового розгляду апеляційний суд має відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Раніше ВС зазначив важливі аспекти застосування доктрини venire contra factum proprium.

Також ми розповідали, що протокольна форма ухвали не впливає на можливість її оскарження в апеляційному порядку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Верховний Суд та єдність судової практики: які виникають труднощі, відео
Верховний Суд та єдність судової практики: які виникають труднощі, відео
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Ралець
    Руслан Ралець
    голова Дубенського міськрайонного суду Рівненської області
  • Владислав Дев’ятко
    Владислав Дев’ятко
    голова Оболонського районного суду міста Києва
  • Світлана Шевчук
    Світлана Шевчук
    суддя Вищого господарського суду України
  • Інна Берднік
    Інна Берднік
    суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду
  • Ганна Сальнікова
    Ганна Сальнікова
    суддя Господарського суду Харківської області
загрузка...