Які обставини суд не вважає поважними у випадку пропуску строку для прийняття спадщини

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 750/262/20

Суд встановив, що ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_3 у визначений законом строк спадщину не прийняв, оскільки працює водієм вантажного автомобіля, який використовується для міжнародних перевезень. Протягом останніх років ОСОБА_1 не спілкувався зі своїм батьком, проживав окремо від нього.

Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено і визначено ОСОБА_1 додатковий двомісячний строк для подання ним до нотаріуса заяви про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3.

Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, прийняв постанову про відмову в позові з огляду на таке. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

• тривала хвороба спадкоємців;
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов’язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
• необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини,
• похилий вік;
• непрацездатність;
• невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Верховний суд зауважив, що, вирішуючи спір, суди не врахували, що неспілкування позивача зі спадкодавцем унаслідок неприязних відносин між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об’єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов’язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Чи всі борги спадкодавця входять до складу спадщини: Верховний Суд дав відповідь.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.