Правила адвокатської етики поширюються навіть на повідомлення у Viber: КАС ВС

Адвокат звернулась до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про скасування рішення щодо порушення дисциплінарної справи. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про порушення дисциплінарної справи слугувала скарга ОСОБА_3, в якій зазначено, що адвокат (позивачка), використовуючи соціальні мережі, а саме Вайбер-групу "6-а класс", викладала висловлювання, які носять образливий та агресивний характер, а інколи відверті погрози розправи завдяки своїм зв`язкам у кримінальному колі. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позову відмовлено. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем дотримано законодавчо передбачений порядок розгляду скарги відносно позивачки, а оскаржуване рішення про порушення дисциплінарної справи прийнято на підставі та в межах закону.

Правова позиція КАС ВС

Колегія суддів КАС ВС погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, зазначивши таке.

Підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних саме проступків, до яких законодавець відніс порушення Правил адвокатської етики. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. За змістом ст. 57 Правил адвокатської етики, адвокат під час спілкування в мережі Інтернет може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

Верховний Суд наголошує, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи.

З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА Одеської області у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останньої, адже йдеться про соціально-публічну діяльність адвоката, яка, на думку особи, що звернулася зі скаргою, має підстави вважати, що розміщення адвокатом ОСОБА_1 під час спілкування в мережі Інтернет повідомлення завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в її діях як адвоката ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного проступку, оскільки порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.

Із повним текстом постанови КАС ВС від 24.06.2020 у справі № 815/1830/18 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, чи повинен прокурор при погодженні клопотання про проведення обшуку перевіряти, чи не є особа адвокатом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій