Позивач не з’явився на засідання: коли суд може залишити позов без розгляду

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 916/365/17.

Судом враховано, що у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення мав би міститись підпис особи, яка отримала відправлення, втім, наявність прізвища та дати вручення підтверджує отримання кореспонденції позивачем з урахуванням того, що представник підприємства поштового зв’язку перед врученням кореспонденції має пересвідчитися у повноваженнях особи, яка її отримує.

Як вбачалося з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 порушено провадження у справі № 916/365/17 за позовною заявою ПП, призначено справу до розгляду.

• Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2018 провадження у справі № 916/365/17 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 523/3765/17.
• Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2020 поновлено провадження у справі № 916/365/17, призначено підготовче засідання суду на 02.09.2020.
• Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2020 підготовче засідання відкладено на 28.09.2020, через нез’явлення сторін у судове засідання.

У вищенаведених ухвалах явка учасників справи місцевим господарським судом обов’язковою не визнавалась.

У судове засідання, яке відбулося 28.09.2020 Позивач знову не з’явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подав.

Верховний Суд зазначає, що порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

Разом з тим, ч. 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов’язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов’язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез’явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов’язковою та викликати його у судове засідання.

ГПК України не передбачає вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з’явитися у судове засідання саме у зв’язку з визнанням судом його явки обов’язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов’язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з’явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов’язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з’явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Позивач заздалегідь був належним чином повідомлений про час та місце проведення підготовчих засідань, що підтверджується рекомендованими повідомленнями підприємства поштового зв’язку про вручення поштового відправлення.

Проте у призначені судові засідання уповноважений представник Позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

За таких обставин Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України для залишення позову ПП без розгляду.

Здійснені місцевим господарським судом процесуальні дії повністю узгоджуються з наведеними вище правовими позиціями Верховного Суду, підстав відступати від яких колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає.

Крім того, реагуючи на відповідні доводи касаційної скарги, колегія суддів зауважує, що норми ст. 226 ГПК України не пов’язують можливість залишення позову без розгляду зі стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20).

Щодо доводів Позивача про те, що наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення не є належними доказами його повідомлення про місце, дату та час судових засідань, то колегія суддів їх відхиляє та зазначає, що:

• суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України);
• апеляційним судом було перевірено, що копії ухвал Господарського суду Одеської області від 07.08.2020 та від 02.09.2020 було надіслано ПП за адресою, зазначеною в його позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• судом апеляційної інстанції враховано, що у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення мав би міститись підпис особи, яка отримала відправлення, втім, наявність прізвища (уповноважена особа Котлярова) та дати вручення підтверджує отримання кореспонденції Позивачем з урахуванням того, що представник підприємства поштового зв’язку перед врученням кореспонденції має пересвідчитися у повноваженнях особи, яка її отримує (близькі за змістом висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду від 13.01.2021 у справі № 1519/2-4031/11, від 13.01.2021 у справі № 450/169/13-ц).

Також ВС зазначив, що свідоме неотримання судової кореспонденції може свідчити про зловживання процесуальними правами.

Крім того, ми розповідали, чи є повернення судової повістки за закінченням терміну зберігання підставою для поновлення процесуального строку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.