Нардеп взяв на поруки підозрюваного у замаху на умисне вбивство

У п’ятницю, 15 лютого Орджонікідзевський райсуд Запоріжжя обрав запобіжний захід у вигляді особистої поруки нардепу Володимиру Парасюку, підозрюваному у скоєнні замаху на умисне вбивство. Про це повідомив перший заступник голови Нацполіції України В’ячеслав Аброськін, передає «Резонанс».

За даними МВС, 23 травня 2018 року невідомі розстріляли з автоматичної зброї по вул. Каширське шосе в Запоріжжі автомобіль, в якому знаходилися місцевий підприємець та його водій. ЗМІ пишуть, що нападники на двох автомобілях заблокували дорогу вантажівці бізнесмена, розстріляли кабіну з дробовиків і забрали сумку з коштами у сумі 300 тис. грн. 47-річний підприємець був доправлений до лікарні з пораненнями сідниць та черевної порожнини. Тоді зловмисникам вдалось втекти, на місці події вони залишили вогнепальну зброю.

За даними «Резонансу», йдеться про справу №335/105/19 у кримінальному провадженні від 23 травня 2018 року за ч. 1. ст 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами); ч. 2 ст. 15 (замах на злочин); ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального Кодексу України.

«У результаті проведених заходів була встановлена причетність до скоєння злочину мешканця Дніпропетровської області, учасника АТО. У січні ц.р. громадянина було оголошено у розшук та отримано ухвалу слідчого судді на доставку його для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», — повідомив сайт поліції області.

Зазначається, що 14 лютого 2019 року громадянина України 1994 р.н., який, за версією правоохоронців, був безпосереднім виконавцем вказаного злочину, затримали у Бориспільському районі Київської області. 15 лютого у райсуді Запоріжжя підозрюваного звільнили на поруки колишнього укропівця та екс-командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУ МВС України в Дніпропетровській області Парасюка. Політик аргументував своє прохання тим, що «затриманий, як і він, є учасником АТО».

За даними «Резонансу», у суді член Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції Парасюк заявив, що є ще п‘ять нардепів, які готові поручитися за підозрюваного. Але через те, що суд розглядає це питання у п‘ятницю ввечірі, на судове засідання зміг прибути лише він один... у режимі відеоконференції. Відповідне клопотання про участь нардепа напередодні заявив захист підозрюваного у тяжкому злочині.

«Питання, а чи потрібно в подальшому встановлювати та шукати інших причетних до цього злочину?», — написав у соцмережі перший заступник голови НПУ.

«Та чи потрібні нам такі «слуги народу»? — риторично запитав у відповідь екс-перший заступник міністра внутрішніх справ України Михайло Корнієнко.

У свою чергу, в релізі на сайті Судової влади України від 18 лютого повідомили, що Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя звільнив з-під варти підозрюваного Г., який є учасником АТО та підозрюється у вчиненні замаху на вбивство, під особисту поруку народного депутата України В. Парасюка. Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя вважає, що подана ЗМІ інформація є неповною та потребує таких роз’яснень.

Як вказано у повідомленні, слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя 15 лютого 2019 р. дійсно було розглянуто клопотання слідчого ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина Г., підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України. Під час судового засідання слідчий та прокурор підтримали клопотання. Захисники та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи підозру необґрунтованою. Вказали, що викладені у повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу твердження слідчого та прокурора не відповідають фактичним обставинам, підозрюваний на момент інкримінованих йому дій має алібі, і ця версія слідчим не перевірена.

«Так, аналізом наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження було встановлено, що вони містять певні відомості про ймовірну причетність підозрюваного Г. до інкримінованих йому злочинів, однак така причетність потребує перевірки органом досудового розслідування в рамках порушеного кримінального провадження. Зокрема, надані слідчому судді докази (висновки судових молекулярно-генетичних експертиз, протокол допиту одного свідка, який є неповнолітньою особою, тощо) у своїй сукупності не підтвердили належність підозрюваному генетичних ознак клітин з ядрами у змиві з ударно-спускового механізму автомата, а також наявність свідчень про особу Г. саме як про виконавця інкримінованих злочинів, — акцентує суд. — Крім того, наданими слідчим доказами не підтверджено наявність усіх ризиків, які були б достатніми для застосування до Г. найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою».

Слід зазначити, що чинне кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік випадків, коли до особи, підозрюваної у вчиненні злочину, може бути застосовано тримання під вартою в якості запобіжного заходу. Саме прокурор зобов’язаний довести в суді, що відносно особи існує обґрунтована підозра, а також що мають місце ризики та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, з якими закон пов’язує можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу. Так, у даному випадку прокурор та слідчий вказували, що Г., перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки систематично не з’являвся на виклики слідчого, а також на ймовірний ризик впливу на потерпілого та свідків. Проте надані слідчому судді докази свідчили про порушення органом досудового розслідування вимог щодо здійснення виклику підозрюваного, а також про відсутність даних щодо неявки останнього на виклик без поважної причини. Так, виклики слідчим здійснювалися з порушенням вимог ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України (порушено строки направлення викликів, не зазначено повну адресу у виклику), а розшук останнього оголошено за відсутності відомостей про отримання таких викликів.

Письмове повідомлення про підозру Г. у вчиненні злочину було вручене безпосередньо після його затримання. На момент направлення слідчим викликів останній не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Окрім того, надані слідчим матеріали провадження взагалі не містили відомостей про осіб, що визнані потерпілими, а також які особи були допитані як свідки. Вивченням особи підозрюваного Г. було встановлено, що він має постійну реєстрацію та місце проживання, офіційно працевлаштований, має родину, в нього існують міцні соціальні зв'язки, він є учасником бойових дій на Сході України, до кримінальної відповідальності раніше не притягався.

«Під час розгляду клопотання слідчому судді надійшла заява про те, що Народний депутат України В. Парасюк виявив бажання взяти підозрюваного Г. під особисту поруку; в судовому засіданні він надав пояснення, що має особисті зв'язки з підозрюваним та моральний вплив на нього, завдяки чому зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного», — інформує Судова влада.

«Відповідно до змісту ухвали слідчого судді, при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були враховані існуючи ризики щодо підозрюваного, міцність соціальних зв’язків, стан здоров’я та інші обставини, норми чинного кримінального процесуального законодавства України та практика Європейського суду з прав людини. Натомість прокурором та слідчим не було надано суду доказів, які виправдовували б застосування до підозрюваного тримання під вартою. Тож клопотання сторони обвинувачення було залишене без задоволення, а у відношенні підозрюваного Г. було застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки із покладенням низки обов’язків», — заявив  суд.

«Підсумовуючи викладене, не може вважатися повністю достовірною поширена у ЗМІ інформація про те, що суд «відпустив підозрюваного у вчиненні замаху на вбивство» виключно через наявність особистої поруки нардепа Парасюка», — зауважили у суді.

«Життя людини — це найвища цінність, і посягання на життя є тяжким злочином. Тож наша позиція є принциповою: тяжкість скоєного злочину не відповідає такому виду запобіжного заходу, як особиста порука. Прокуратура неодмінно в апеляційному порядку відстоюватиме послідовну позицію щодо необхідності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», — зазначив перший заступник прокурора Запорізької області Василь Карман.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що в Шевченківському районі Львова відбулося ДТП, винуватцем якого виявився народний депутат.