Вбивство 16-річної дівчини на Волині: стали відомі моторошні подробиці

07:45, 25 марта 2019
Подробиці жахливого злочину розповів обвинувачений у справі.
Вбивство 16-річної дівчини на Волині: стали відомі моторошні подробиці

У Ковельському міськрайонному суді надав показання обвинувачений у вбивстві неповнолітньої мешканки Нововолинська Катерини Литкіної екстрадований зі Словенії Максим Т. Про це повідомляє місцеве видання «БУГ».

«Хотів би попросити вибачення про свій вчинок. Але я з самого початку хочу сказати, що те, що я зробив, не було вбивством», – заявив Максим.

Обвинувачений запевнив: вбивця – його брат Назар, який погрожував йому та під психологічним тиском змусив допомогти перенести труп, а потім довго мовчати.

Після наданих Максимом показань Назар С. ствердив, що їх не заперечує і заявив, що відмовляється від допиту.

Потерпіла сторона переконана, що обвинувачені «слідують сценарію» своїх захисників, аби зменшити міру покарання, адже за групове отримають більше років за гратами, аніж коли менший брат візьме вину на себе.

Присутні слухали монолог Максима Т. 57 хвилин. Обвинувачений з допомогою перекладача зі словенської мови детально розповів про знайомство з Литкіною і етапи їхнього спілкування. Зауважив, що з Катериною познайомився під час святкування дня народження сестри.

Зі слів ймовірного вбивці, у 2013-му році під час гостювання в родичів у Нововолинську він створив свій профіль у соцмережі ВКонтакте – це йому порадив зробити брат.

«Почав додавати друзів Назара, а серед них була також Катя. І від того часу ми почали переписуватися. Це була дружня переписка, хоча час від часу з’являлися знаки симпатії», – продовжив обвинувачений.

Він ствердив, що у брата з Литкіною справді були конфлікти, проте він не пригадує, з якої причини вони виникали.

Нагадуємо: батьки замордованої Каті неодноразово розповідали в суді, що причиною неприязні доньки з братами став інцидент, коли приватні фото дівчини, які надіслала Максиму, були поширені в інтернеті.

Обвинувачений підтвердив, що з Катею іноді могли прогулюватися териконом, де потім знайшли її тіло.

«…На випускний відіслав фотографії Каті і там було видно, як я танцюю з дівчиною. Катя прислала кілька фото, зроблених подругою, на якому було видно їх з хлопцем», – розповів Максим Т.

Він пояснив, що не робив це на зло. Навпаки, таким шляхом зрозумів: у них з Катею нема конфлікту і вони залишилися хорошими друзями.

Однак, з його слів, у липні 2016-го року, перебуваючи в Україні, він знову домовився про зустріч з Катериною. Це не було побачення, запевняє обвинувачений у вбивстві.

«Ми розмовляли, слухали музику, сміялися, їли соняшникове насіння, вона показала мені свої нові кросівки. Ніс її додому на спині, бо вона сказала, що втомилася… Домовилися ще раз побачитися, бо вже був кінець липня і я не міг лишатися довше місяця», – сказав Максим.

Далі хлопець пригадав останню зустріч з Катериною.

«БУГ» подав розповідь від першої особи.

«Близько 11-ої години вечора я виліз через вікно, через огорожу і пішов до Каті. Вона вийшла. В руках тримала файли, в яких були листи А4. І з того боку, що я бачив, не видно було, чи там щось намальоване, чи ні. Вона мені це передала і сказала, щоб я зараз не дивився. Щоб подивився, коли буду сам один вдома. Я погодився – не хотів, щоб вона почувала себе незручно. Тоді вона взяла в руки пуловер і посміхнулася. Тобто взяла за пуловер, в якому я був одягнений.

Вона поспішала і не взяла з собою лінзи, але я не помітив, щоби їй щось заважало при ходьбі. Вона сказала, що ми йдемо на наше місце, на терикон.

Ми були там приблизно хвилин 15, тоді почали збиратися додому. Вона підвелася з каменя. Спиною була обернена до цієї стежки, по якій ми піднімалися, а я стояв навпроти. Помітив постать, яка наближалася до нас. Помітив, коли вона була метрів за 4. Це був Назар. Він на плечі ніс рюкзак.

Він ніяк не пояснив причину свого приходу і наказовим тоном сказав мені йти додому, бо мене там кличуть. Катя налякалася, вона підійшла швидко до мене і взяла за руку. Він почав кричати: «Ти хіба не розумієш, іди додому». Я спитав, що це за жарти і тоді ми з Катею розвернулися, щоб піти цією стежкою… але він нас відразу зупинив і сказав, що має дещо Каті сказати.

Я сказав: «Вертаємося втрьох і ти скажеш їй те, що ти хочеш сказати». А Катя відповіла: «Ти йди сам, хай він скаже, а я тебе наздожену».

Я цією стежкою пішов додому. Відійшов десь на 30 метрів і почув звук падіння, щось ніби впало. Після цього почув звук тупого удару. Я б сказав, що їх було щонайменше 5. І я не чув жодного крику, жодного людського голосу. Свідок, який говорив про крик, – я не знаю, що він мав на увазі.

Я зупинився, повернувся, щоб подивитися чи Катя з Назаром ідуть за мною. Мені також було цікаво, чи раптом чогось не сталося. Я повернувся назад і коли піднявся, побачив жахливу сцену. Катя лежала на лівому боці, руки були простягнуті перед нею і перед нею лежав також телефон, на якому був ввімкнений ліхтарик.

Обличчя було закривавлене, воно було покрите волоссям. Біля неї стояв Назар, в правій руці у нього була бита для бейсболу. Мене відразу почало нудити. В одній руці я тримав файли, які мені віддала Катя, а іншою закрив рот.

Назар взяв телефон, який лежав біля Каті, взяв її за руки і почав тягнути. Я вже розвернувся, щоб піти, але Назар мене відразу зупинив і почав мені погрожувати… Він продовжував вимагати, щоб я зупинився і допоміг йому… Я взяв за ноги і ми почали її нести.

Назар постійно озирався і шукав місце, куди її нести. Ми спускалися іншою стежкою – вона була стрімкішою, ніж та, якою ми підіймалися…

Прийшли до місця, де були густі зарослі. Я б описав це навіть як невеличкий лісок. Прийшли на невеличку галявину, де було менше зарослів, але я не можу сказати, за скільки це було метрів від цього каменю.

Тоді Назар сказав, що потрібно її розхитати і кинути на три. Ми почали її розхитувати. Вона впала біля дерева, десь за 2 метри від нас. Я відійшов і бачив, як Назар підійшов до тіла, зламав гілку і кинув цю гілку.

Ми повернулися до каменя. Назар взяв биту, витер її до трави біля того місця, де лежав рюкзак.

Він поклав биту у рюкзак, я взяв файли і ми рушили тією дорогою, якою прийшли. Коли ми йшли назад, там були залишки вогнища. Назар кілька разів вертався і посипав ним місце біля каменя.

Коли ми спустилися, я вже трохи зібрався з думками і запитав його, що сталося і що це було. Назар взагалі не збирався мені нічого пояснювати і наказовим тоном сказав нікому не розказувати, забути про все, що було. Він весь час озирався назад. Потім я зрозумів, що він шукає місце, куди викинути телефон.

Він мене зупинив біля невеликого місточка над потічком. Правда, я не бачив, що там текла вода. Він витягнув Катін телефон з кишені, кинув на землю, потім дав мені свій телефон і сказав, щоб я посвітив. Тоді дістав з Катіного телефону батарейку і SIM-карту, яку зламав наполовину. Тоді він взяв карту пам’яті і сказав, що там є більше пам’яті, ніж на його карті, і поклав її в кишеню.

Тоді він дістав биту з рюкзака і почав розбивати ним телефон. Всі ці деталі вже зламані взяв в руки і кинув. Кинув не просто в потічок, а прямо під міст.

Наступного дня ми з Назаром мало спілкувалися. В мене був поганий настрій, я був дуже сумний і нічого не хотів робити. Малюнки подивився аж в Словенії. Це були дівочі малюнки: ведмедики, сердечка, машина… Якраз тоді стер всю переписку. Мені було важко дивитися на переписку з людиною, яка для мене багато означала і якої більше нема серед живих.»

Прокурор наполягав на такому покаранні за умисне вбивство, скоєне з особливою жорстокістю: 14 років ув’язнення Назару С., 13 – Максииму Т.

Батьки вбитої дівчини та їхні адвокати просили максимального покарання – по 15 років тюрми обом. Довічного не можна, бо на час скоєння злочину ці двоє були неповнолітніми.

Захисники підсудних покладаються «на справедливий вирок суду» і стверджують, що слідство припустилося низки процедурних порушень, а прокурор в обвинувальному акті не вказав мотив злочину.

Вирок оголосять у вівторок, 26 березня, о 14.00.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що на Житомирщині син зарізав власну матір. Свою вину затриманий визнав, однак чітко пояснити скоєне не може. Усі обставини та причини, що призвели до трагедії, з’ясовуються у рамках кримінального провадження.

Також ми повідомляли, що поліцейські із райвідділу у Харкові отримали повідомлення, що на вулиці Набережній лежить дівчина зі слідами крові. На місці події слідчо-оперативна група виявила тіло 14-річної харків’янки з численними ножовими пораненнями.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Що приготувала друга хвиля акції «Урок справедливості» для школярів
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Борис Куштан
    Борис Куштан
    судья Закарпатского апелляционного суда