Депутати просять Ірину Венедіктову врятувати військову юстицію: текст звернення

Депутатська спільнота направила лист до очільниці ОГП Ірини Венедіктової із проханням створити Спеціалізовану військову прокуратуру на базі раніше існуючих підрозділів, що входили до складу Головної військової прокуратури. Таке звернення ініціював заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, депутат від «Слуги народу» Максим Павлюк. Про це повідомляє «Резонанс».

Він розповів, що документ «підписали ще три депутати, інші колеги сказали, що відреагують, коли вивчать питання. Звернення я вже направив. Оскільки одним із завдань Президента є створення військової поліції і зараз розробляється відповідний законопроєкт, разом з нею потрібно створювати і військову прокуратуру».

На думку депутата, реалізація законодавчих ініціатив Президента України про введення нових інститутів у сфері військової юстиції не має супроводжуватися ліквідацією наявних складових, без існування яких неможливо створити ефективний механізм забезпечення правоохоронної діяльності у військовій сфері.

«Процес створення Військової поліції, який підтриманий і за окремими напрямами і програмами вже профінансований міжнародними партнерами України, вимагає заздалегідь вирішеного питання узгодженої організаційної структури в межах військово-адміністративного поділу країни і забезпечення ефективного нагляду за дотриманням конституційних прав військовослужбовців під час проведення щодо них оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства новим правоохоронним органом спеціального призначення», - наголошується у зверненні.

На думку депутата Павлюка, Генпрокурор може самостійно ухвалювати рішення про створення спеціалізованої військової прокуратури. Закон, яким восени минулого року запустили реформу органів прокуратури, дозволяє це зробити.

«Залишати військові звання або демілітаризувати цю структуру, нехай вирішує Генпрокурор. Найголовніше, щоб така прокуратура працювала. Оскільки ми бачили, що військова прокуратура була ефективним і найбільш результативним органом», - резюмував народний обранець.

Резонанс отримав копію тексу депутатського листа до Генерального прокурора:

Шановна Ірино Валентинівно!

19 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким передбачено ліквідацію військових прокуратур. Під час прийняття цього Закону не було враховано зауваження висловлені Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України про недоцільність ліквідації військових прокуратур, а також експертні оцінки науковців Національної академії правових наук України, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та інших.

1. Створення дієвої системи військових правоохоронних органів потребує удосконалення законодавства у сфері військової юстиції.

Зокрема, Указом Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» від 8.11.2019 року № 837/2019 постановлено до 31.03.2020 розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції як правоохоронного органу.

Процес створення Військової поліції, який підтримано та за окремими напрямами і програмами вже профінансовано міжнародними партнерами України, вимагає заздалегідь вирішеного питання погодженої організаційної структури у рамках військово-адміністративного поділу країни та забезпечення ефективного нагляду за дотриманням конституційних прав військовослужбовців під час проведення стосовно них оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства новим правоохоронним органом спеціального призначення.

Наявна організаційно-штатна структура військових прокуратур вибудовувалася упродовж п’яти років та наразі є такою, що в повній мірі дозволяє виконувати прокурорські функції за наявним військово-адміністративним поділом України.

За таких обставин військові прокуратури виступають гарантом законного функціонування системи національної безпеки, до структури забезпечення якої входять сили охорони правопорядку.

Таким чином реалізація законодавчих ініціатив Президента України про запровадження нових інституцій у сфері військової юстиції не повинно супроводжуватися ліквідацією наявних складових, без існування яких неможливо створити ефективний механізм забезпечення правоохоронної діяльності у військовій сфері.

Звертаємо увагу, що система військових прокуратур з військовим статусом прокурорів існує в США, Великобританії, Ізраїлі, Італії, Польщі, Румунії, Канаді, Португалії, Іспанії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Нідерландах, Швейцарії та інших країнах.

Не зважаючи на це, колишнім Генеральним прокурором видано наказ про створення спеціалізованих прокуратур регіонального (обласного) та гарнізонного (місцевого) рівнів, відповідно до якого кількість прокурорських працівників буде зменшено майже удвічі, а територіальна юрисдикція окружної прокуратури буде розповсюджуватися на дві або одну область, в якій наразі функціонує дві прокуратури гарнізонного рівня, що унеможливить якісно та оперативно виконувати поставлені перед цим органом завдання.

2. Роль військових прокуратур у системі військової юстиції полягає 
у забезпеченні додержання законів військовими правоохоронними органами.

Констатуємо, що однією із умов належного функціонування Збройних Сил України є підтримання високого рівня військової дисципліни, своєчасне реагування на скоєні військовослужбовцями правопорушення. Саме для цього і потрібна злагоджена робота системи військової юстиції з усіма її необхідними ланками.

З метою запобігання корупції, попередження, виявлення та розкриття злочинів у секторі безпеки і оборони держави, військові прокурори здійснюють координацію діяльності військових правоохоронних органів, таких як: Служба безпеки України, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України, Державна прикордонна служба України, Національна гвардія України. Працівники усіх цих силових органів проходять військову службу та мають статус військовослужбовців.

Необхідно визнати, що Державне бюро розслідувань – це правоохоронний орган (невійськовий), який створений для розслідування злочинів вчинених посадовими особами законодавчої, виконавчої, судової влади та працівниками правоохоронних органів.

Підслідність злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), переважна більшість яких не є службовими злочинами та вчиняється громадянами, які виконують військовий обов’язок, віднесено до компетенції ДБР виключно через закінчення відповідних повноважень у слідчих військових прокуратур та відсутність на той час спеціального органу досудового розслідування у військовій сфері.

Водночас звертаємо увагу на те, що Військова служба правопорядку у Збройних Силах України не має жодних повноважень для здійснення розслідування військових злочинів і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та займається лише їх профілактикою.

3. Прогресивна еволюція військової юстиції в обов’язковому порядку повинна включати баланс двох основних інтересів: створення ефективної системи підтримання правопорядку в мирний час та в особливий період.

Слід зазначити, що рівень злочинності серед військовослужбовців з часу анексії Автономної республіки Крим та неприхованої агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, в порівнянні з минулими роками зріс у сотні разів.

Суттєве погіршення стану військової дисципліни у військових підрозділах, масове дезертирство військовослужбовців, знищення військової техніки, озброєння, зброї та боєприпасів в умовах ведення гібридної війни вкрай негативно вплинуло на бойову готовність Збройних Сил України.

Враховуючи складну військово-політичну обстановку Верховною Радою України 14.08.2014 прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуруˮ щодо утворення військових прокуратур.

Інтенсивність роботи органів військової прокуратури з часу їх створення постійно прогресувала. Всього працівниками військових прокуратур з 2014 року до суду направлено 15420 обвинувальні акти (75% від загальної кількості направлених органами прокуратури), з яких: з ознаками корупції – понад 1200; 
за фактами одержання та надання неправомірної вигоди – понад 1000; щодо злочинів у сфері економіки – понад 300.

У закінчених кримінальних провадженнях встановлено збитків на суму 
325 млн. 279 тис. грн., відшкодовано – 193 млн. 139 тис. грн. Пред’явлено цивільних позовів на суму 124 млн. грн. На теперішній час з метою забезпечення відшкодування збитків, а також виконання судових рішень арештовано майна на загальну суму 44 млн. грн.

Серед осіб, визнаних судами винуватими у вчиненні злочинів, понад 11000 – військовослужбовці, із них понад 1800 – військовослужбовці правоохоронних органів, понад 500 – офіцери.

До покарання у виді штрафу засуджено понад 2600 осіб, у результаті виконання цих рішень до бюджету винними особами сплачено понад 17,4 млн. грн.

У залишку органів досудового розслідування за процесуального керівництва військових прокурорів перебувають 7314 кримінальних проваджень (ДБР - 3362, НПУ - 1437, СБУ - 80, ДФС - 7).

На цей час досудове розслідування зупинено у 9396 провадженнях з підстав оголошення у розшук 12791 підозрюваної особи, з них 9939 – ті, які не виконали наказ про прибуття на материкову частину України з АР Крим після тимчасової окупації, та 957 – з Луганської та Донецької областей.

Такий стан злочинності у військах викликає стурбованість у громадян, адже проблеми з дотриманням законів у Збройних Силах України, в інших військових формуваннях існують і сьогодні.

Водночас, необхідно зауважити, що навіть після завершення збройного конфлікту на території Донецької і Луганської областей, потрібно буде кваліфіковано і оперативно розслідувати усі випадки загибелі військовослужбовців від терористичних актів та забезпечити прийняття законних рішень за кожним фактом знищення (захоплення) військової техніки, зброї та боєприпасів внаслідок бойових дій. Лише за результатами прийнятих правових рішень у кримінальних провадженнях можливо буде списати безповоротно втрачене (знищене) військове озброєння.

У попередні роки усі випадки катастроф, вибухів на складах, базах і арсеналах зберігання зброї та бойових припасів (Артемівськ, Новобогданівка, Цвітоха, Лозова), які заподіяли багатомільярдні збитки державі та десяткам тисяч громадян, були успішно розслідувані військовими прокуратурами, за наслідками розгляду справ у судах винесені вироки.

Представники Комітету відзначаючи вагомі результати роботи військових прокуратур, звертають увагу на нагальну потребу у функціонуванні військової прокуратури, як інституту, здатного виконати завдання і реалізувати повноваження прокуратури щодо протидії військовим злочинам та військовим адміністративним правопорушенням, що має окреме правове врегулювання.

4. Діюча нормативно-правова база з питань реалізації повноважень військових прокуратур забезпечує належне їх виконання як в мирний час так і в умовах війни.

Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять службу відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Слід зазначити, що перебуваючи на військовій службі весь особовий склад прокурорів військової прокуратури об’єднаних сил, який періодично проходить ротацію, залучений до складу сил і засобів проведення операції Об’єднаних сил.

Це дозволяє військовим прокурорам оперативно реагувати на правопорушення, за узгодженням з військовим командуванням проводити процесуальні дії безпосередньо за місцем дислокації військових підрозділів на лінії розмежування, одержувати засоби індивідуального захисту (бронежилети, каски) та засоби ведення бою (автомати, пістолети), а також пересуватися у військовій (бойовій) техніці з особовим складом Збройних Сил України в районі збройного конфлікту. Для цього військовослужбовці військових прокуратур проходять спеціальні навчання (бойове злагодження) на військових полігонах, де одержують навики застосування різних видів зброї, а також поводження у бойовій обстановці в сучасних умовах.

Серед юридичних чинників вбачається невирішеність належного соціального та правового захисту працівників спеціалізованих прокуратур, зокрема за нормами Міжнародного гуманітарного права, які можуть бути застосовані лише при наявності правового статусу військовослужбовця.

5. Збереження інституту військової служби у військових прокуратурах пояснюється специфікою військової діяльності.

Забезпечення правопорядку у Збройних Силах України вимагає спеціальних знань у сфері військового права, а також з питань тактики та бойового застосування військ, володіння спеціальними методиками виявлення та розслідування злочинів у військовій сфері.

Військові прокурори мають дві освіти – юридичну та військову.

Утворення спеціалізованих прокуратур призведе до їх комплектування цивільними працівниками, які не мають військової освіти, не знають специфіки організації військової служби, порядку віддання, доведення та виконання наказів, збереження військової таємниці, виконання заходів безпеки під час поводження зі зброєю та військовою технікою, у зв’язку з чим не здатні надавати об’єктивну правову оцінку діям чи бездіяльності військових посадових осіб.

Прикладом цього є діяльність слідчих Державного бюро розслідувань, яка не забезпечує ефективного запобігання, виявлення та розслідування злочинів у військових формуваннях, насамперед на території Донецької та Луганської областей, а тому майже весь тягар роботи з протидії правопорушенням у військах, досі лежить на військових прокурорах, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях.

В цей же час, військові прокурори законодавством про працю обмежені в правах надавати слідчим Державного бюро розслідувань обов’язкові для виконання вказівки щодо проведення слідчих та інших процесуальних дій у вихідні дні і неробочий час, а також в умовах ведення бойових дій з реальною небезпекою для їх життя та здоров’я, незважаючи на необхідність виявлення, фіксації та збереження доказів у кримінальному провадженні.

6. Необхідною умовою поліпшення ситуації щодо прав громадян в особливий період є виконання рекомендацій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні щодо надання повноважень військовим прокурорам здійснення нагляду над воєнними та правоохоронними органами.

Потребує також врахування рекомендованих європейських орієнтирів:

- щодо розбудови сектору безпеки і оборони України, які ґрунтуються на загальноєвропейських приписах. Зокрема, позиція європейських держав щодо можливості функціонування та отримання військовою прокуратурою додаткових повноважень визначає прийнята 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні Рекомендація Rec(2012) 11 Комітету міністрів державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції»;

- забезпечення єдності виконання міжнародних обов’язків України у сфері міжнародного гуманітарного права (у т.ч. стосовно військовополонених, що врегульовано лише закритою нормативною базою), а в перспективі й міжнародного права прав людини, як стандарту підготовки, що застосовується у збройних силах НАТО, забезпечення комплексного вирішення питань соціального захисту військовослужбовців усіх військових формувань, що окремо передбачено ст. 17 Конституції України;

- вирішення специфічних завдань прокурорського нагляду в особливий період, а також окремо визначених повноважень з питань забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону України, соціального захисту усіх громадян України за міжнародним та національним законодавством.

7. Удосконалення діяльності органів прокуратури вимагає науково-практичного обґрунтування реорганізації військових прокуратур.

Упродовж останніх десяти років реформа військових прокуратур в Україні здійснюється методом «проб і помилок».

Результати дослідження, експертні опитування свідчать що ліквідація військових прокуратур у сучасних умовах буде мати негативний вплив на стан законності та правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Успішність захисту національних інтересів України значною мірою залежить від ефективності діяльності органів військової юстиції, що виступає запорукою стабільного розвитку суспільства.

З огляду на викладене, виходячи з наявних викликів та загроз, а також ураховуючи досвід інших держав, Комітет виступає з ініціативою залишення у системі органів прокуратури України військових прокуратур.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.