Податкова застава: коли можна здійснювати операції з заставленим майном

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених Податковим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, може бути передане у податкову заставу. Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформує чи можна здійснювати операції зі заставним майном.

Право податкової застави виникає:

• у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
• у разі несплати суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
• у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 Податкового кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Зокрема, пунктом 100.11 статті 100 Податкового кодексу визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

• передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
• перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Відповідно статті 89 Податкового кодексу право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Звертаємо увагу, що Законами України від 17.03.2020 №533-ІХ та від 30.03.2020 №540-ІХ не скасовано застосування штрафних санкцій відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу на період з 01 березня по 31 травня 2020 року.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що під час карантину державних службовців добиратимуть по-новому.

Також ми писали, хто і як на державній службі може працювати дистанційно.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.