Конфлікт інтересів: яка відповідальність за порушення вимог

Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції нагадало про відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Інформація з’явилась у прес-службі відомства.

Загальні засади відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення визначені у частині першій статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), якою передбачено, що за їх вчинення особи, зазначені в ч.1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відноситься до порушень, пов’язаних із корупцією, за яке законом встановлено такі види відповідальності:

- кримінальна;

- адміністративна;

- цивільно-правова;

- та дисциплінарна.

Дисциплінарна відповідальність за:

- неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи);

- неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (застосовується обов’язково) (ч.2 статті 65 Закону).

Цивільно-правова відповідальність за:

- вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України).

Адміністративна відповідальність за:

- неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (ч.1 статті 172-7 КУпАП);

- вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (ч.2. статті 172-7 КУпАП);

- за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (ч.3 статті 172-7 КУпАП);

- за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення настане відповідальність за ст.172-4 КУпАП;

- за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) – за 172-5 КУпАП.

Керівнику ж за невжиття заходів щодо протидії корупції за ст.172-9 КУпАП.

Загальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності визначається КУпАП, водночас спеціальний Закон містить окремі спеціальні норми, які також враховуються при здійсненні провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення, пов’язане із корупцією.

Так, згідно з положеннями частини п’ятої статті 65 Закону особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

У разі ж закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, зумовленого таким відстороненням.

В аспекті кримінальної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів важливо пам’ятати, що у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття правомірних або неправомірних рішень, а так само до вчинення правомірних чи неправомірних діянь, вони можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів як «Зловживання службовим становищем» (стаття 364 Кримінального кодексу України), «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» (стаття 368 КК України), ст.191 КК тощо, а не лише як «конфлікт інтересів».

Слід відмітити, що вимагання, прохання, одержання «подарунку» у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від того, до чи після виконання відповідної дії надано і одержано «подарунок» — це не ст. 172-5 КУпАП, а статті 368, 368-4 КК.

Не передання відповідному органу одержаного подарунка як подарунка державі, територіальній громаді, державному чи комунальному підприємству –це не ст. 172-5 КУпАП, а стаття 191 КК або, залежно від предмета, статтями 262, 308, 312, 313, 357, 410 КК.

Використання службових повноважень або становища та пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, у т.ч. використання державного чи колективного майна в приватних інтересах, за наявності істотної шкоди кваліфікується не за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а за статтями 191, 364, 364-1 КК.

Для керівників же умисне неприпинення корупційного злочину, що вчиняється підлеглим, якщо це заподіяло матеріальні збитки на суму 250 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян тягне за собою відповідальність передбачену ст. 426 КК України.

Виявлений конфлікт інтересів (адміністративні та дисциплінарні) оскаржується до керівника органу влади, та/ або до НАЗК, які мають належним чином розглядати отримані звернення і реагувати з його врегулювання відповідно своїх повноважень.

Також на сайті НАЗК можливе подання повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції в електронному вигляді.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Сектор з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Закарпатській області роз’яснив, що потрібно знати про конфлікт інтересів державним службовцям.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.