У Нацбанку розповіли, як працюють фінансові компанії, лізингодавці та ломбарди під час війни

17:30, 21 июня 2022
Війна негативно позначилася на діяльності ринку небанківських фінансових послуг.
У Нацбанку розповіли, як працюють фінансові компанії, лізингодавці та ломбарди під час війни
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

У Нацбанку роз’яснили, як працюють фінансові компанії, лізингодавці та ломбарди під час війни. Про це повідомив начальник Управління нагляду за фінансовими компаніями Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг Національного банку України Олександр Залєтов, передає «Інтерфакс-Україна».

За його словами, війна негативно позначилася на діяльності ринку небанківських фінансових послуг. Так, фінансові компанії, що надавали послуги з мікрокредитування, практично припинили свою діяльність. Лізингодавці, які до війни демонстрували упевнене зростання, суттєво пригальмували. Ломбарди, особливо ті, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, зіткнулися з мародерством та розкраданням майна.

Вихідні дані

В опитуванні, метою якого стало виявлення реакції ринку фінансових компаній, ломбардів та лізингодавців на війну в Україні, взяли участь 134 респонденти – по 20 найбільших компаній – представників кожного сегменту ринку. Зокрема, фінансові компанії (мікрокредитні установи, факторингові компанії та гаранти), лізингодавці, ломбарди та компанії, що залучають фінансові активи із зобов’язанням щодо їх наступного повернення.

«Станом на 1 червня 2022 року на небанківському ринку працювали 197 ломбардів, 110 лізингових компаній та 893 фінансові компанії.

Для відслідковування динаміки в діяльності цих установ під час війни опитування проводилося тричі – станом на 1 березня, 15 квітня та 1 травня.  Якщо станом на 1 березня та 15 квітня компанії практично призупинили свою діяльність через війну, то станом на 1 травня вони оговталися і почали відновлювати свою діяльність. Проте їх функціонування станом на 1 травня супроводжується низкою проблемних питань, пов’язаних із операційною діяльністю та веденням бізнесу», — зазначив Залєтов.

Операційна діяльність

За його словами, багато питань опитування було присвячено налагодженню внутрішніх операційних процесів в умовах війни. Від того, як компаніям вдалося пристосуватися до нових реалій і налагодити роботу, залежить їх подальше функціонування.

«Компанії, що взяли участь в опитуванні, повідомили, що зараз відчувають нестачу персоналу. Частина їх працівників призвані до Збройних Сил України, багато приєдналися до лав територіальної оборони. Крім того, кваліфіковані працівники опинилися у вимушеній евакуації або виїхали за кордон.

Більшості компаній – учасниць опитування досить непросто організувати віддалену роботу працівників. У деяких випадках є труднощі технічного характеру, а в деяких – операційного.

Особливо складно під час війни доводиться тим компаніям, офіси яких знаходяться в містах, де проходять активні бойові дії. Через загрозу життю персоналу та неможливості організувати робочі процеси вони вимушені були релокуватися до безпечніших місць або ж просто припинити свою роботу.

Оскільки в багатьох компаніях і досі паперовий документообіг, є труднощі з доступом працівників до первинних документів. Це спричинило проблеми з підготовкою та своєчасним поданням звітності, проведенням обов’язкового аудиту,  а також унеможливило якісне обслуговування споживачів фінансових послуг», — роз’яснив Залєтов.

Бізнес під час війни

Представик НБУ зазначив, що водночас переважна більшість учасників опитування повідомили, що вже оговталися від шоку війни і продовжують свою роботу. У компаній функціонує сайт, налагоджено роботу контакт-центрів, продовжується обслуговування клієнтів, активно укладаються нові договори.

Однак, ділова активність знизилася порівняно з довоєнним періодом унаслідок дії низки чинників.

«Так, компанії-респонденти заявили про нестачу коштів, необхідних для підтримання професійної діяльності та виконання зобов’язань перед кредиторами. Зокрема, погіршилися платоспроможність позичальників. Клієнти не мають коштів на поточні потреби, втратили роботу, житло. Частина позичальників не мають змоги погашати кредити, знаходячись на тимчасово окупованих територіях.

Крім того, виникли проблеми з ліквідністю (леверидж). Зокрема, кошти залучаються на короткостроковий період, а бізнес потребує довготривалого фінансування.

Бізнес "просідає" також через обмеження, а то й повне припинення роботи з контрагентами з рф та рб та через те, що немає доступу до державних реєстрів. Крім того, низка фінансових компаній добровільно запровадили "кредитні канікули" щодо сплати відсотків за кредитами.

Водночас послуги  щодо моніторингу застави, наданої за кредитами, та об’єкту фінансового лізингу, врегулювання та реструктуризація кредитних та лізингових платежів сьогодні майже повністю відновилися та починають набирати обертів», — роз’яснив ситуацію Залєтов.

Про перспективи

Він додав, що в умовах воєнного стану ключовим завданням регулятора є підтримка діяльності надавачів небанківських фінансових послуг. Щоб сприяти їх роботі в складних умовах, Національний банк надав низку регуляторних послаблень. На час дії воєнного стану за окремі порушення, що виникли через військові дії, зокрема недотримання нормативів, не застосовуватимуться заходи впливу. Також продовжено строки для приведення ними своєї діяльності у відповідність до регуляторних вимог.

НБУ також продовжив строки подання інформації й плану заходів для виконання рекомендацій регулятора за результатами інспекційних перевірок, проведених у 2022 році. Для обмеження впливу резидентів росії на діяльність українського фінансового ринку їм заборонено брати участь в управлінні небанківськими фінансовими установами.

«Водночас більшість учасників опитування впевнені, що ринок має значний потенціал для розвитку. Крім того, нові реалії відкривають нові можливості для розвитку. Зокрема, посилено розвиватиметься надання послуг у режимі онлайн, активізуються та поглибляться процеси цифровізації роботи небанківських фінансових установ, а також відкриються нові ринки збуту, зокрема у сфері мікрокредитування.

Так, уже сьогодні українські вимушені переселенці, що знаходяться за кордоном, відчуваючи нестачу коштів, звертаються до європейських кредитних установ. Це дає новий поштовх для розвитку мікрокредитування – європейські та українські кредитні установи обмінюються кредитними історіями позичальників та здобувають новий досвід», — резюмував Залєтов.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Богатих
    Інна Богатих
    заступник Міністра юстиції України
  • Ганна Самойлюк
    Ганна Самойлюк
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду