«Индивидуальный подход» к клиентам суда в Хозяйственном суде Одесской области

Одеська підприємиця Анна Худар публічно заявила про ознаки так званого «ручного правосуддя» у Господарському суді Одеської області. Причиною стала, за її словами, разюча непослідовність у судових рішеннях, ухвалених одним і тим самим суддею — Олександром Демешиним — у фактично аналогічних справах (справа № 916/1841/25, ухвала від 16.12.25 та справа № 916/1841/25 від 20.11.25).

Так, у першому випадку суддя Демешин відмовив позивачу Віталію Страшенку, який вимагав з Анни Худар 89 мільйонів гривень. Суд дійшов висновку, що позивач не лише не довів факт передачі коштів, а й не підтвердив самого існування такої суми у своєму розпорядженні. Особливо — у готівковій формі, як на цьому наполягав сам Страшенко.

Ось лише кілька показових цитат з ухвали у справі № 916/1841/25:

«…ні вказаними відомостями про рух коштів на банківських рахунках Страшенко Віталія Володимировича, ні будь-якими іншими доказами – не підтверджено джерел походження існування (отримання легальним чином, у встановлений діючим законодавством порядку)  грошових коштів в сумі 89  000  000грн., а саме - готівкових грошових коштів.

«для того, щоб Страшенко В. В., станом на 05.09.2023 року мав готівкою 89  000  000,00 грн. для подальшої передачі Худар А. Є. по Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 05.09.2023 року – Страшенко В. В. мав здійснити банківську операцію «зняття/видача готівки» - щонайменше 890 (!) разів (тобто, по 100  000 грн. за кожну таку операцію в день протягом майже трьох з половиною років кожного дня), або надати докази зняття готівки в такій сумі ще до введення в дію вказаних обмежень з боку НБУ»

«Таким чином, крім відомостей про зняття готівки на суму 89  000  000грн. у наданих Страшенком В.В. до матеріалів справи виписках з банківських рахунків, належними доказами наявності у нього станом на 05.09.2023р. вказаної суми готівкових грошових коштів могли б бути зазначені вище видаткові касові документи. Однак, таких доказів Страшенко В.В. до матеріалів справи не надав».    

Натомість, як стверджує Анна Худар, у аналогічній справі (№ 916/1841/25) — у тому самому суді, у того самого судді — ситуація розвивається за зовсім іншим сценарієм. За її словами, суддя Демешин повністю ігнорує вимоги чинного законодавства: не аналізує походження коштів і не досліджує наявність готівки у розмірі 27 мільйонів гривень у Ярослава Сухенка, який нібито надав їй позику.

Що передувало?

«Я неодноразово — зокрема й через ЗМІ — заявляла про тиск на мене та мій бізнес, а також про погрози відібрати його шляхом фабрикування боргів. Мені прямо давали зрозуміти: або я добровільно “віддаю” космічні суми, або мене просто знищать», — розповідає Анна Худар.

Навесні 2025 року вона звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. За її словами, це було зумовлено реальними ознаками фінансової неспроможності та неможливістю погашення як існуючих, так і штучно створених боргів. Саме масштабний тиск на бізнес, стверджує підприємиця, і призвів до такого кроку. У червні 2025 року провадження було відкрито.

Законодавство та процедура застосування інституту банкрутства є чіткими та зрозумілими. Тому, за словами Анни Худар, вона була переконана у справедливому та неупередженому рішенні суду: справа — типова, норми права — однозначні.

«Я прямо заявляю: суддя Господарського суду Одеської області Олександр Демешин ухвалив рішення не відповідно до чинного законодавства, а на користь одного з моїх так званих “кредиторів”, — каже вона. — Ще навесні у публічному просторі з’являлися новини про тиск правоохоронних органів на мій бізнес. Замовник цього тиску нині обіймає високу посаду та має вплив як на правоохоронців, так і на суди, реалізовуючи власні корупційні схеми. Приклад — фабрикування справи на користь ТОВ “Олімп-Фінанс” та пов’язаних з ним осіб. Це видно неозброєним оком. Ми з командою адвокатів уже готуємо відповідні заяви та позови до державних органів».

За словами Анни Худар, після фабрикування кримінальних проваджень ТОВ «Олімп-Фінанс» та його колишній засновник — «кредитор» Ярослав Сухенко — почали чинити відкритий і зухвалий тиск уже в межах господарського процесу, фактично диктуючи суду свої умови. Саме ці умови, стверджує вона, зрештою й були прийняті.

Юристи наголошують: стандарт доказування у суді є єдиним для всіх учасників процесу. Винятків закон не передбачає — ані у справах про банкрутство, ані в будь-яких інших категоріях справ.

«Таке цинічне “правосуддя” не може не обурювати, — зазначає Анна Худар. — Суддю Демешина не зупинило ні існування паралельної судової справи, ні повне заперечення мною кредиторських вимог, ні відсутність доказів передачі 27 000 000 грн., ні навіть відсутність доказів наявності таких коштів у Сухенка. І попри це суд визнає борг у повному обсязі.

Водночас вимоги іншого кредитора, які я визнаю, де є підтверджені докази передачі коштів, свідки та законне підтвердження походження грошей, — судом відхиляються. Хіба це не злочин? Я вважаю, що в діях судді Демешина чітко простежуються ознаки корупції. Фактично для окремих учасників справи створюється “індивідуальний” стандарт доказування, тоді як для боржника штучно збільшується сума кредиторських вимог, завдаючи шкоди іншим кредиторам», — підсумовує Анна Худар.

Попри задекларовану незалежність судової гілки влади та принцип рівності всіх перед законом, у цій історії складається враження, що хтось усе ж таки виявляється «рівнішим».

Подібні випадки ставлять під загрозу не лише репутацію конкретного суду чи судді. Вони підривають фундаментальні засади правосуддя — незалежність судової влади та довіру громадян до суду як інституції. А без цієї довіри жодна правова держава не може існувати.

Автор: Володимир Право

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.