Верховний суд Бразилії вдруге скасував обмеження на права корінних народів на землю
Верховний суд Бразилії вдруге визнав неконституційною так звану доктрину marco temporal, яка обмежувала права корінних народів на визнання їхніх земель. Судді підтвердили: корінні спільноти мають первинні права на традиційні території незалежно від того, чи були вони фактично зайняті станом на 5 жовтня 1988 року — дату ухвалення чинної Конституції країни. Про це повідомляє Courthouse News.
Це рішення ухвалене трохи більш ніж через два роки після першого знакового вердикту, яким суд уже відхилив цю концепцію. Вона передбачала, що корінні народи можуть претендувати лише на ті землі, які вони займали або щодо яких тривали спори на момент ухвалення Конституції.
Спроба Конгресу обійти рішення суду
Після рішення суду у 2023 році бразильський Конгрес ухвалив закон №14.701, який фактично відродив доктрину marco temporal на законодавчому рівні та змінив правила демаркації земель корінних народів. Президент Луїс Інасіу Лула да Сілва ветував окремі положення, однак парламент подолав вето, і закон набув чинності.
Доповідач у справах щодо конституційності цього закону, суддя Жілмар Мендес, наголосив: Бразилія має підходити до земельних конфліктів із «публічним, республіканським і гуманним духом», а не зводити питання історичної справедливості до формальної дати.
«Наше суспільство не може жити з відкритими ранами століть, які й досі чекають на розв’язання», — зазначив він у своєму рішенні.
Суддя також підкреслив, що вимога доводити проживання на конкретній даті несправедливо перекладає тягар доказування на корінні громади, які історично зазнавали примусових виселень, переслідувань і насильства з боку держави або приватних осіб.
Що говорить Конституція Бразилії
Конституція 1988 року (статті 231 і 232) визнає первинні права корінних народів на землі, які вони традиційно займають, і покладає на федеральну владу обов’язок їх демаркувати та захищати.
За офіційними даними, у Бразилії нині налічується 823 демарковані території корінних народів, що охоплюють трохи понад 13% площі країни.
Юристка й професорка аграрного права Федерального університету Баїї Татіана Емілія Діас Гомес пояснює: формулювання Конституції невипадкове.
«Законодавці свідомо використали слово “визнає”. Це означає, що право існувало ще до появи самої бразильської держави», — зазначає вона.
За її словами, держава має лише формально підтвердити ці права через процедуру демаркації, без додаткових тлумачень або обмежень. Визнання таких прав, додає експертка, сягає ще колоніальної епохи: зокрема, корінні народи називалися «першими володарями» своїх земель у королівському указі Португалії від 1680 року.
Наслідки дії закону: насильство і застій
За даними Місійної ради у справах корінних народів, за перший рік дії закону №14.701 було зафіксовано 1 241 випадок насильства, пов’язаного з посяганнями на землі корінних громад. Йдеться про бездіяльність держави, затримки з легалізацією територій, земельні конфлікти, вторгнення, незаконний видобуток ресурсів та інші порушення. За цей самий період загинула 211 представників корінних народів.
І Рада, і Національний фонд у справах корінних народів заявляють: закон створив юридичні бар’єри та фактично заморозив адміністративні процедури демаркації.
Ситуація також пов’язана зі спадщиною колишнього президента Жаїра Болсонару, який відкрито обіцяв не визнавати жодної нової території корінних народів і за час своєї каденції не затвердив жодної.
Натомість з початку роботи нинішнього уряду вже визнано 21 територію, ще щонайменше 107 пройшли всі технічні етапи та готові до остаточного оформлення.
Конфлікт між судом і парламентом триває
На початку 2024 року суддя Мендес ініціював створення спеціальної комісії при Верховному суді для обговорення застосування закону №14.701. До неї увійшли представники уряду та різних рівнів влади, але лише шість із 24 членів представляли корінні народи. Через відсутність рівного представництва та небажання «торгуватися» щодо конституційних прав головна організація корінних народів країни вийшла з комісії.
Попри це, комісія підготувала пропозиції щодо змін до законодавства, які були включені до позиції доповідача та рекомендовані для розгляду Конгресом.
Юристи звертають увагу: хоча суд відкинув доктрину marco temporal, окремі положення рішення викликали критику. Зокрема, йдеться про можливість компенсацій некорінним землекористувачам і право залишатися на спірних землях до повної виплати компенсації. На думку правозахисників, це може суттєво ускладнити повернення земель корінним громадам і суперечить самій ідеї їхніх первинних прав.
Попереду — нове загострення
Суперечка далека від завершення. 9 грудня Сенат Бразилії схвалив проєкт конституційної поправки, яка прямо закріплює доктрину marco temporal у Конституції. Документ ще має розглянути нижня палата парламенту.
Експерти не виключають подальшої ескалації та повернення питання до Верховного суду. На їхню думку, найстабільнішим виходом міг би стати узгоджений підхід між виконавчою, законодавчою та судовою владою. Водночас вони визнають: досягти такого компромісу складно, адже агробізнес, який підтримує доктрину, має значно сильніше представництво в парламенті, ніж корінні народи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
