За перешкоджання роботи ВРП і ВККС хочуть штрафувати

12:00, 7 липня 2017
Депутати пропонують розрізняти адміністративну і кримінальну відповідальність за невиконання законних вимог ВРП, його органу або члена.
За перешкоджання роботи ВРП і ВККС хочуть штрафувати
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Так 30 червня 2017 року у Верховній Раді був зареєстрований проект Закону №6661 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, його органу або члена)» .

Ініціатором законопроекту виступив народний депутат Володимир Мисик.

Як говориться в пояснювальній записці, в результаті прийняття Верховною Радою України 21 грудня 2016 року Закону України «Про Вищу раду правосуддя» були внесені зміни в ст. 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), згідно з якими передбачена адміністративна відповідальність (штраф від 850 грн до 1700 грн) за «невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, його органу або члена Вищої ради правосуддя щодо надання інформації, судової справи (його копії), розгляд якого закінчено, надання завідомо недостовірної інформації, а також недодержання встановлених законом строків надання інформації, судової справи (його копії), розгляд якого закінчено, Вищій раді правосуддя, його органу або члену Вищої ради правосуддя».

Нагадаємо, за вчинення тих же дій, вчинених повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф накладається від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2550 грн до 4250 грн).

«Одночасно Кримінальний кодекс України було доповнено новою ст. 351-2, якою введена кримінальна відповідальність за перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Так, передбачається кримінальна відповідальність за «невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя ... створення штучних перешкод в їх роботі»», — зазначає автор законопроекту.

Так, кримінальна відповідальність передбачала арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років. Також стаття передбачала штраф від 1700 грн до 17 тис. грн.

З аналізу вищенаведених положень ст. 188-32 КУпАП та ст. 351-2 КК України вбачається, що за одне і те саме діяння, а саме «невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена», чинним законодавством передбачена одночасно як кримінальна, так і адміністративна відповідальність, що порушує принцип забезпечення правової визначеності нормативних актів.

Нардеп вважає, що необхідно внести зміни до КК України і КУпАП з тим, щоб чітко розмежувати адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена.

Так, ст. 351-2 КК України пропонується доповнити наступним рядком: «Надання завідомо неправдивої інформації» з одночасним виключенням даних положень з ст. 188-32 КУпАП.

Крім цього, проектом закону пропонується конкретизувати назву ст. 351-2 КК України, тому що Зараз її чинне назва є вузькою за зміст.

Прийняття проекту закону забезпечить розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена, і дозволить уникнути проблеми правозастосування даних норм на практиці.

Переогляд осіб з інвалідністю у законопроекті про мобілізацію: які ризики
Переогляд осіб з інвалідністю у законопроекті про мобілізацію: які ризики
Сьогодні день народження святкують
  • Ігор Подобєд
    Ігор Подобєд
    суддя Центрального апеляційного господарського суду
  • Володимир Сторчак
    Володимир Сторчак
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Андрій Ключник
    Андрій Ключник
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Віктор Криворотенко
    Віктор Криворотенко
    заступник голови Сумського апеляційного суду
  • Олександр Пузанов
    Олександр Пузанов
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики