Мінфін, Міноборони і Мінветеранів розкритикували: законопроєкти про страхування волонтерів визнали сирими

Комітет Верховної Ради з питань молоді і спорту розглянув два законопроєкти, які стосуються запровадження державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів під час надання ними допомоги в умовах війни. Йдеться про законопроєкт № 13515 та альтернативний до нього № 13515-1.

Обидві законодавчі ініціативи передбачали розширення напрямів державної підтримки волонтерської діяльності шляхом запровадження страхування волонтерів за кошти державного бюджету від нещасних випадків. Водночас альтернативний законопроєкт також пропонував ведення реєстру застрахованих волонтерів та визначення джерел фінансування таких видатків.

Водночас Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради та Міністерство юстиції висловили зауваження та пропозиції. Також їх не підтримали Міністерство оборони, Міністерство у справах ветеранів та Міністерство фінансів. Натомість Міністерство соціальної політики та Міністерство молоді та спорту висловили підтримку за умови суттєвого доопрацювання.

Як вказали у Верховній Раді, у висновках  зазначено, що у Законі України «Про страхування» не використовуються поняття «обов’язкове» та «державне» страхування. Клас страхування 1, за яким пропонується страхувати життя, здоров’я та працездатності волонтерів – це страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання), інше, ніж страхування життя.

Більш того, з 1 січня 2024 року  введено в дію Закон України «Про страхування», яким запроваджено нову модель державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку страхування та перехід від обов’язкових видів страхування до обов’язку наявності укладеного договору страхування за окремими видами діяльності. Також, згідно з пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про страхування» «дія цього Закону не поширюється на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

На думку Міністерства фінансів, не зрозуміло, яким буде механізм запровадження обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів за кошти державного бюджету, а також його відповідність законодавству.

Також законопроєкти не враховують, що згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про волонтерську діяльність» у разі загибелі (смерті) волонтера під час надання волонтерської допомоги в районі проведення визначених у Законі заходів сім’ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб, а у разі отримання інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання зазначеної волонтерської допомоги – відповідно 250, 200 та 150 прожиткових мінімумів в залежності від встановленої групи інвалідності.

Міністерство у справах ветеранів звертає увагу, що зазначена одноразова грошова допомога по своїй суті фактично є страховою виплатою, що виплачується державою волонтеру в разі його загибелі (смерті) або у разі встановлення йому інвалідності отриманої під час надання зазначеної вище волонтерської допомоги.

Водночас, у Мінветеранів звертають увагу, що розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується волонтерам згідно Закону, менший за розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та фактично з 2015 року не переглядався. Тому Міністерство пропонує розглянути питання щодо можливості збільшення розміру одноразової грошової допомоги волонтерам, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.

Крім того,  абзацом сьомим частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади волонтерської діяльності» передбачено, що організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, мають право страхувати життя і здоров’я волонтерів на період провадження ними волонтерської діяльності, водночас досі не вирішене питання звільнення неприбуткових організацій від сплати податків за страхування волонтерів. Відповідний законопроєкт, (реєстр. № 10400) був підтриманий Комітетом з питань молоді і спорту, проте досі не розглянутий у головному комітеті. 

Громадська організація у своєму висновку до законопроєкту № 13515 підтримує загальну ідею щодо створення механізму страхування волонтерів, але разом з тим, на їхню думку, пропоновані зміни не вирішують комплексно питання створення сприятливого законодавчого середовища для страхування волонтерів.

Громадська організація зазначає, що статтею 6 Закону «Про волонтерську діяльність» та Постановою Кабінету Міністрів № 604 від 19 серпня 2015 року врегульовано питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання зазначеної волонтерської допомоги.

Проте, згідно з даними Міністерства у справах ветеранів, з 2015 року по вересень 2024 року було прийнято рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги лише 33 заявникам, з них: 5 осіб, які отримали інвалідність (1 волонтер після 24 лютого 2022 року); 28 сімей загиблих (померлих) волонтерів (6 сімей після 24 лютого 2022 року).

Відтак, за результатами обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді повернути обидва законопроєкти на доопрацювання авторам.

Крім того, Комітет звернеться до Кабміну із пропозицією розробити окремий законопроєкт, спрямований на комплексне посилення державної підтримки волонтерів та щодо проведення аналізу ефективності виконання статті 6 Закону України «Про волонтерську діяльність щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі волонтера або становлення інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.