До ЦПК і ГПК планують зміни щодо юрисдикції судів по справам про відшкодування шкоди, завданою війною РФ проти України

У Верховній Раді зареєстровано законопроект 7520 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення розгляду окремих категорій судових справ у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації».

Як зазначають автори, зважаючи на вчинення РФ численних воєнних злочинів та їх характер очікується збільшення кількості звернень до суду з приводу відшкодування РФ завданих збитків. З огляду на що, слід внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» та Закону України «Про судовий збір», Закону України «Про виконавче провадження» для удосконалення розгляду судами відповідних справ.

Зокрема, гострим питанням на даний час є законодавче закріплення відсутності у Російської Федерації судового імунітету щодо розгляду судами України справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та/або юридичних осіб у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України.

Автори вказують, що не існує жодної легітимної мети для надання РФ судового імунітету.

Крім того, на відсутність у Російської Федерації судового імунітету у справах щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок збройної агресії проти України вказував Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19.

Метою законопроекту є вдосконалити законодавство України щодо розгляду судами справ про захист прав фізичних осіб та/або юридичних осіб у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України.

Законопроектом зокрема передбачається:

• закріплення предметної юрисдикції загальних судів щодо розгляду справ за позовами про захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та/або юридичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України (крім справ, в яких сторонами є лише юридичні особи, фізичні особи-підприємці та/або Російська Федерація);
• закріплення предметної юрисдикції господарських судів щодо розгляду справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, в яких сторонами є лише юридичні особи, фізичні особи-підприємці та/або Російська Федерація; - непоширення виключної підсудності на дану категорію справ;
• закріплення відсутності судового імунітету Російської Федерації у даній категорії справ тощо.

Так, Цивільний процесуальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею 19-1 «Особливості юрисдикції загальних судів у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України»

Відповідно до неї суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи за позовами про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та/або юридичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України.

Не відносяться до юрисдикції загальних судів справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, в яких сторонами є лише юридичні особи, фізичні особи- підприємці та/або Російська Федерація.

У ст. 28 ЦПК пропонується визначити, що позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та/або юридичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред’являтися також за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження позивача.

У статті 30 ЦПК: «Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, крім позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою»

Розділ ІІІ після глави 12 ЦПК доповнити новою главою 13 такого змісту:

«Глава 13. Особливості позовного провадження у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та/або юридичних осіб у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України»

Стаття 292-1. Особливості судового імунітету Російської Федерації та пов’язаних з Російською Федерацією осіб у спорах, що виникли у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України

Пред’явлення позову до РФ та/або пов’язаних з РФ осіб, залучення РФ та/або пов’язаних з РФ осіб до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить РФ та/або пов’язаним з РФ особам й знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно не потребують згоди компетентних органів Російської Федерації та/або пов’язаних з Російською Федерацією осіб.

Для цілей глави 13 даного розділу пов’язані з Російською Федерацією особи – це фізичні та юридичні особи, до яких Європейським Союзом або іноземними державами (уповноваженими органами іноземних держав) були застосовані спеціальні економічні (обмежувальні) заходи (санкції) або які будь- яким іншим чином були внесені до санкційних списків у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України та/або іншими діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також афілійовані та/або споріднені особи з вказаними фізичними та юридичними особами.

Стаття 292-2. Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи у спорах, що виникли у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України

Позовна заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час та місце судового засідання.

Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, відповідач, третя особа повідомляється про розгляд справи шляхом направлення судової повістки за адресою місцезнаходження, місця проживання (перебування) або шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку або через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неявка в судове засідання учасників справи, повідомлених відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи та не може бути підставою для зупинення строків її розгляду, відкладення засідання на інший час чи дату або оголошення перерви в судовому засіданні.

Стаття 292-3. Особливості судового провадження у спорах, що виникли у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України

Справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та/або юридичних осіб у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, розглядаються у порядку загального позовного провадження.

Не допускається зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, а також пунктами 4, 6, 8, 10 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Стаття 292-4. Особливості доказування у спорах, що виникли у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України

Шкода, що завдана фізичним особам та/або юридичним особам в результаті збройної агресії РФ, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України РФ, вважається завданою РФ та/або пов’язаними з РФ особами, якщо вони не доведуть, що шкода завдана не з їх вини.

Застосування Європейським Союзом або іноземними державами (уповноваженими органами іноземних держав) спеціальних економічних (обмежувальних) заходів (санкцій) або будь-яке інше внесення особи до санкційних списків у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України та/або іншими діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України є належним доказом пов’язаності даних осіб із Російською Федерацією та її уповноваженими органами або посадовими особами.

Суд ухвалює рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно із сукупністю доказів іншої сторони.

Відповідні зміни також вносяться до Господарського процесуального кодексу України, до Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, пропонується, щоб виконання рішень, за якими боржником є Російська Федерація та/або пов’язані з РФ особи у спорах, що виникли у зв’язку із збройною агресією РФ, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, здійснювалося будь-яким органом державної виконавчої служби (державним виконавцем) або будь-яким приватним виконавцем.

При виконанні рішень, за якими боржником є Російська Федерація та/або пов’язані з Російською Федерацією особи у спорах, що виникли у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно (доходи) боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах в іноземних державах.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.