Іноземцям можуть дозволити працювати в Україні лише у тих сферах, де відсутні українські кандидати

В Україні через зростання навантаження на український ринок праці та дефіцит працівників обговорюють можливість залучення іноземної робочої сили. Це питання стало одним із найбільш дискусійних на тлі дефіциту кадрів, повномасштабної війни та необхідності відновлення економіки. Водночас, держава у 2025 році офіційно працевлаштувала 4 720 іноземців — майже вдвічі менше, ніж у 2020 році, коли таких працівників було 9 880. 

Про це 21 липня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова слухання на тему: «Ринок зайнятості України під тиском: залучення іноземної робочої сили, захист українських працівників та контроль держави за міграційними процесами».

Як зазначила Галина Третьякова, попри майже дворазове падіння загальної кількості працевлаштованих іноземців, у низці галузей їх стало більше. Зокрема, майже вдвічі зросла кількість іноземців, які працевлаштовані у переробній промисловості. Збільшення також відбулося у сфері тимчасового розміщення та організації харчування, а також у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги — тут зафіксовано зростання приблизно на 10% порівняно з 2020 роком. Четверта галузь — діяльність у сфері адміністративних послуг.

Серед основних проблем у сфері працевлаштування іноземців учасники слухань назвали процедури видачі дозволів на роботу та посвідок на проживання, а також необхідність створення принципу «єдиного вікна» — коли іноземець або роботодавець зможе пройти всі основні процедури, пов’язані з працевлаштуванням, оформленням документів та перебуванням в Україні, через один узгоджений механізм, а не звертатися до кількох різних державних органів.

Також йдеться про необхідність визначення реальних потреб українського ринку праці, які неможливо забезпечити внутрішніми ресурсами, посилення виявлення та перевірки іноземців, а також удосконалення механізмів їхнього видворення у випадках, передбачених законодавством.

Кадровий дефіцит чи конкуренція за працівника: що буде з українцями

Україна вже стикається з гострою нестачею працівників, особливо у виробництві, будівництві, технічних професіях, медицині та сфері послуг. Саме це стало одним із головних аргументів на користь можливого залучення іноземної робочої сили.

Водночас під час слухань наголошували, що іноземні працівники не мають стати способом замінити українців або створити нерівні умови на ринку праці. Представники бізнесу пропонували спочатку надавати можливість працевлаштуватися українським громадянам, а вже після цього залучати іноземців, якщо вакансію не вдається закрити.

У цьому контексті виникає і питання оплати праці. Якщо для залучення іноземного працівника роботодавцю доведеться пропонувати вищу зарплату або додаткові фінансові стимули, це може створити напруження на ринку праці. Штучне заниження оплати для іноземців створює ризик експлуатації та суперечить принципу рівних трудових прав. Тому питання полягає не лише в тому, скільки іноземних працівників потрібно Україні, а й у тому, на яких умовах вони працюватимуть і як держава гарантуватиме, що залучення іноземців не погіршить становище українських працівників.

Не вистачає того рівня життя, у який українці хотіли б повернутися

Під час слухання говорилося про те, що Україна має вирішувати кадровий дефіцит не масовим залученням дешевої іноземної робочої сили, а поверненням власних громадян, перекваліфікацією безробітних та створенням умов для працевлаштування ветеранів, ВПО, молоді й людей старшого віку.

Водночас громадам бракує:

• лікарів;
• учителів;
• інженерів;
• будівельників;
• працівників комунальної сфери;
• водіїв громадського транспорту.

Також наголошувалося на тому, що  українських працівників потенційно достатньо, проте держава не створила умов, за яких вони хочуть або можуть повернутися на український ринок праці. Держава має насамперед створити умови для повернення українців з-за кордону, працевлаштування ветеранів, ВПО, молоді та людей старшого віку. Деякі учасники слухання підтримали залучення іноземних студентів до навчання в Україні, оскільки це дає змогу залучати валютні кошти, але виступили проти трудової міграції, заявивши, що іноземні працівники можуть конкурувати за робочі місця з українцями.

Кадровий дефіцит посилюється: вакансій стає більше, а працівників — менше

Проблема нестачі кадрів проявляється не лише у прогнозах, а й у поточній статистиці ринку праці. За час повномасштабної війни кількість працівників на мікропідприємствах скоротилася на 20% — на 137 тисяч осіб. Ще на 194 тисячі зменшилася кількість працівників у фізичних осіб-підприємців.

Водночас роботодавці продовжують шукати людей: за останні два роки кількість вакансій у базі Державної служби зайнятості зросла майже на 50%. Найбільше скорочення зайнятості припало на промисловість і транспорт — частка промисловості у структурі зайнятості зменшилася з 24,9% до 22,6%, а транспорту — з 8,6% до 8,4%.

На цьому тлі змінюється і структура підприємництва. Кількість ФОПів-жінок за час повномасштабної війни зросла на 41,6% порівняно з довоєнним рівнем — уперше жінки перевищили чоловіків за кількістю зареєстрованих ФОПів. Водночас в Україні працюють 21 967 ФОПів з іноземним громадянством, що становить близько 1,2% від загальної кількості. Кожен четвертий із них зареєстрований у Києві, а найпоширеніші сфери діяльності — торгівля, готельно-ресторанний бізнес та IT.

Зростає і рівень оплати праці, хоча розрив між різними сферами залишається значним. Середня зарплата у 2025 році становила 25 946 грн, а в першому кварталі 2026 року зросла до 28 885 грн. В IT середня зарплата сягала близько 66 тисяч грн, тоді як в освіті — 16 110 грн. Гендерний розрив в оплаті праці за цей час також збільшився — з 18,6% у 2021 році до 27,4% у 2025 році.

Учасники слухань також наголосили, що держава досі не має актуальних даних про демографічну ситуацію. Попередній перепис населення в Україні відбувся ще у грудні 2001 року. Відтак точне розуміння того, скільки людей сьогодні живе в Україні та який реальний трудовий потенціал має країна, залишається одним із ключових питань для формування політики зайнятості.

Залучення трудових мігрантів може зіткнутися з проблемою суспільного сприйняття

Водночас, питання трудових мігрантів потребує «дуже прицільної» комунікації з українським суспільством. На її думку, найбільшим ризиком для залучення трудових мігрантів може стати сприйняття українцями громадян різних країн, які потенційно можуть приїхати працювати в Україну.

В першу чергу Україна має працевлаштовувати власних громадян, реінтегрувати ветеранів та надавати робочі місця внутрішньо переміщеним особам. Крім того, трудова міграція є питанням стійкості економіки.

Зокрема, у Міжнародній організації з міграції наголосили, що залучення іноземних працівників має відбуватися на основі реальних даних про потреби ринку праці та з одночасним захистом прав працівників.

Представниця МОМ також попередила, що слабке регулювання трудової міграції може призводити до експлуатації працівників, порушення їхніх трудових прав та незадекларованої зайнятості. У найгірших випадках, за її словами, міжнародний рекрутинг і працевлаштування можуть створювати ризики торгівлі людьми.

Як Україні захистити своїх громадян

Кадровий дефіцит є серйозним наслідком повномасштабного вторгнення, який, який посилюється через виїзд громадян за кордон, внутрішнє переміщення населення та інші наслідки війни. Водночас потреба економіки у працівниках зростає. Тому держава має шукати комплексні механізми залучення людей до ринку праці — передусім створювати умови для повернення українців і працевлаштування тих груп населення, які нині залишаються недостатньо залученими. Паралельно може розглядатися і залучення іноземних працівників там, де внутрішніх ресурсів недостатньо.

Такий процес має відбуватися за чіткими й прозорими правилами, із пріоритетом захисту українських працівників та їхніх трудових прав.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.