Михайло Драпатий, Головнокомандувач ЗСУ: бойовий шлях до стратегії перемоги
Призначення Михайла Драпатого Головнокомандувачем Збройних Сил України ознаменувало зміну поколінь у вищому військовому керівництві держави. 43-річний генерал-майор є представником офіцерського корпусу, чий професійний і бойовий шлях формувався безпосередньо у війні з російською агресією, що триває з 2014 року.
Генерал-майор, який здобув широку відомість після прориву на бронетехніці через барикади в Маріуполі у 2014 році, очолив українське військо в один із найвідповідальніших періодів його історії. Кар’єрний шлях Михайла Драпатого — це послідовне професійне зростання від офіцера танкових військ до командувача Об’єднаних сил. Обравши Михайла Драпатого серед 11 кандидатів, Президент України зробив ставку на одного з найдосвідченіших бойових командирів нового покоління.
Початок служби: від танкового офіцера до «летючої БМП»
Михайло Васильович Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському. Після закінчення середньої школи вступив до Харківського інституту танкових військ імені Верховної Ради України, який успішно закінчив у 2004 році.
Після закінчення у 2004 році Харківського інституту танкових військ Михайло Драпатий розпочав службу в 72-й окремій механізованій бригаді. Проте широкій громадськості його ім’я стало відомим уже з початком російської агресії у 2014 році.
У травні 2014 року, командуючи 2-м механізованим батальйоном, він особисто перебував у БМП, яка прорвала барикаду проросійських бойовиків у Маріуполі. Кадри цього прориву облетіли світ і стали одним із найвідоміших символів спротиву на початку війни. Після цього епізоду за Михайлом Драпатим закріпилося неофіційне прізвисько «командир летючої БМП».
Уже за кілька місяців очолив вихід українських підрозділів з «Ізваринського котла», вивівши понад 260 військовослужбовців і близько 30 одиниць техніки. Прорив протяжністю близько 160 кілометрів під безперервними обстрілами став однією з найуспішніших операцій того періоду.
Командир бригади та навчання стратегічного рівня: 2016–2021
У жовтні 2016 року, після служби на посаді начальника штабу 30-ї окремої механізованої бригади, Михайло Драпатий очолив 58-му окрему мотопіхотну бригаду. Під його командуванням підрозділ виконував бойові завдання в районі Авдіївки та на Бахмутській трасі, здобувши репутацію одного з найбільш боєздатних з’єднань.
У 2021 році Драпатий закінчив Національний університет оборони України, де був визнаний найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня підготовки.
За високі результати навчання він отримав перехідний меч королеви Великої Британії. Церемонія нагородження привернула увагу через спроби російської пропаганди маніпулювати її змістом, однак в Україні цей ритуал розглядали як елемент міжнародної військової традиції та визнання професійних досягнень українського офіцера.
Оборона півдня та звільнення Херсонщини: 2022–2024
Повномасштабне російське вторгнення Михайло Драпатий зустрів на посаді заступника командувача Об’єднаних сил Збройних Сил України. Уже в березні 2022 року він очолив оперативне угруповання військ «Південь», яке зупинило просування російських військ у напрямку Кривого Рогу та перейшло до контрнаступальних дій.
Восени 2022 року Драпатий став одним із ключових командирів операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області. Після її завершення він продовжив командувати оперативним угрупованням військ «Херсон», відповідаючи за оборону та стабілізацію звільнених територій, і перебував на цій посаді до січня 2024 року.
Від оборони Харківщини до керівництва ЗСУ (2024–2026)
У 2024 році Михайла Драпатого призначили командувачем оперативно-тактичного угруповання «Харків», яке стримувало новий наступ російських військ на півночі області. Під його керівництвом українські сили стабілізували ситуацію, зірвали плани противника щодо подальшого просування та організували оборону Вовчанська.
У листопаді 2024 року Драпатий очолив Сухопутні війська Збройних Сил України. Після російського ракетного удару по навчальному центру на Сумщині в червні 2025 року він подав рапорт про відставку, заявивши про готовність нести відповідальність як командувач. Водночас Президент України перевів його на посаду командувача Об’єднаних сил ЗСУ, яку він обіймав до призначення Головнокомандувачем Збройних Сил України.
Головнокомандувач Збройних Сил України
21 липня 2026 року Михайла Драпатого було призначено Головнокомандувачем Збройних Сил України. До цього він пройшов шлях від командира механізованого батальйону до командувача Об’єднаних сил, здобувши репутацію одного з найдосвідченіших бойових генералів сучасної української армії.
За роки служби Михайло Драпатий став повним кавалером ордена Богдана Хмельницького, був нагороджений Хрестом бойових заслуг та відзнакою «Народний Герой України». Багаторічний бойовий досвід Михайла Драпатого, здобутий безпосередньо на передовій, сформував його авторитет як серед військовослужбовців, так і у професійному військовому середовищі. Протягом кар’єри він пройшов шлях від командира батальйону до Головнокомандувача Збройних Сил України, очолюючи війська на найскладніших напрямках фронту.
Однією з рис його стилю керівництва називають готовність брати на себе відповідальність. За понад два десятиліття служби Михайло Драпатий пройшов шлях від командира танкового взводу до Головнокомандувача Збройних Сил України. Бойовий досвід, здобутий у найскладніших операціях російсько-української війни, сформував його як одного з ключових військових керівників країни. На новій посаді перед ним стоять завдання з розвитку ЗСУ, впровадження сучасних підходів до управління військами та адаптації армії до викликів сучасної війни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
