Українці можуть ініціювати перевірку декларацій суддів: які можливості дає новий закон
Будь-який громадянин України, навіть якщо він не є учасником судового процесу, але має інформацію про те, що суддя зазначив у декларації доброчесності недостовірні відомості, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Для цього необхідно надати відповідне обґрунтування, підтверджувальні матеріали або документи, щоб ВККС могла перевірити ці відомості. Після цього розпочинається відповідна юридична процедура.
На цьому наголосили в Комітеті з питань правової політики, коментуючи Закон про удосконалення декларацій доброчесності судді та його родинних зв’язків 4905-IX, який нещодавно набрав чинності.
Якщо ВККС дійде висновку, що звернення є обґрунтованим, вона витребує необхідну інформацію у судді та інших органів і проведе перевірку.
Перевірка може стосуватися різних обставин, зокрема:
- приховування або подання неправдивих відомостей щодо майна;
- відвідування тимчасово окупованих територій;
- публічних заяв, які можуть свідчити про невизнання державного суверенітету України;
- інших порушень вимог доброчесності.
У Верховній Раді зазначають, що механізми громадського контролю за суддями в Україні є одними з найбільш широких. Громадяни можуть використовувати інформацію з відкритих джерел або медіа та звертатися до відповідних органів із вимогою перевірити можливі порушення.
Якщо буде встановлено, що суддя подав недостовірну інформацію, це може мати юридичні наслідки. Йдеться, зокрема, про можливе притягнення до дисциплінарної відповідальності, а в окремих випадках — звільнення з посади.
Наприклад, майнові питання, навколо яких найчастіше виникають різні корупційні ризики. В Україні вони перевіряються в межах шести різних процедур, які частково перетинаються між собою – у межах перевірки майнової декларації судді, кваліфікаційного оцінювання, конкурсів на посаду судді, процедур дисциплінарної відповідальності, здійснення кримінального провадження та перевірок декларації доброчесності.
В кожній із цих процедур будь-який громадянин України може подати скаргу чи заяву щодо будь-якого судді. Це і є механізм громадського контролю.
Водночас у Комітеті зазначили, що цей Закон не має призвести до ускладнення виконання основної функції Вищої кваліфікаційної комісії суддів — добору суддів.
Тобто, якщо надходитимуть відповідні скарги на суддів, вони мають бути максимально обґрунтованими. Щоб це не перетворилося на інструмент спаму чи тиску на суддів.
І у разі, якщо будуть виявлені порушення в діяльності окремих суддів або факти подання недостовірних відомостей, щоб ВККС проводило перевірку з дотриманням усіх процедур, передбачених Законом. І якщо хтось допустив порушення, він був притягнутий до справедливої відповідальності та поніс відповідне покарання.
Як вказувала «Судово-юридична газета», замість кількох різних звітів судді подаватимуть одну інтегровану декларацію. Звітність заповнюватиметься в електронній формі на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) щороку до 1 травня.
Вона складатиметься із чіткого переліку тверджень, де потрібно обрати «підтверджую» або «не підтверджую», та детальних відомостей про родичів.
ВККС отримує повноваження проводити перевірку на підставі інформації від будь-якої особи, що обґрунтовано свідчить про недостовірність даних.
Перевірка може бути розпочата не пізніше трьох років з дня подання декларації.
Якщо інформація про недостовірність підтверджується, матеріали передаються до органу дисциплінарного провадження (ВРП).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
